Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №157/899/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/899/26

Провадження №2/157/649/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання – Солошик Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою шляхом подання її в електронній формі через електронний кабінет, що підписана електронним цифровим підписом його представником – адвокатом Поліщуком В.А., повноваження якого підтверджуються ордером серії АС № 1186757 від 12 травня 2026 року, у якій просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 аліменти на його ( ОСОБА_1 ) утримання у розмірі 2 500 грн щомісячно, а також стягнути понесені судові витрати. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у них з дружиною ОСОБА_3 народилася дочка – ОСОБА_2 , про що відділом реєстрації актів громадянського стану Камінь-Каширського району зроблено актовий запис № 21, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . На сьогоднішній день дочка є повнолітньою. До досягнення останньою повноліття він у повній мірі займався її вихованням та утриманням, дбав про її фізичний та духовний розвиток, дбав про здобуття нею належного рівня освіти, та належним чином виконував усі обов`язки батька, які покладені на нього ст. ст. 150, 180 СК України. На даний час, вже протягом останніх пяти років, відповідачка виїхала з його місця проживання та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За весь період з 2021 року ОСОБА_4 відвідала його за місцем проживання лише один раз, на його день народження у 2022 році. Він є інвалідом 1 групи захворювання, отриманого при виконання обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 195157. З виписки із постанови лікарсько-консультативної комісії КНП «Камінь-Каширський центр первинної медико-санітарної допомоги» № 289 від 02.10.2025 вбачається, що він хворіє на ряд хронічних захворювань та порушення функції організму, через які не може самостійно себе обслуговувати і потребує стороннього догляду. У силу наявності у нього ряду хронічних захворювань він позбавлений можливості самостійно себе обслуговувати. Тобто він потребує постійної сторонньої допомоги, яку зобов`язана надавати йому відповідач. ОСОБА_2 ігноруються вимоги ч. 1 ст. 172 СК України та норми моралі щодо допомоги та догляду за непрацездатним батьком. Фактично дочка самоусунулася від виконання своїх обов`язків щодо надання йому будь-якої допомоги, фізичної чи матеріальної. Відповідачка не цікавиться його станом здоров`я, побутом та жодним чином не надає йому допомоги і відмовляється доглядати за ним, хоча він постійно потребує такої допомоги. У силу наявності у нього ряду хронічних захворювань він вимушений постійно купувати медичні препарати та проходити стаціонарне лікування для підтримання функціонування його організму. У силу фізичних обмежень, пов`язаних з хворобами, він позбавлений можливості працевлаштуватися, а відтак єдиним джерелом його доходів є пенсія по інвалідності, якої йому катастрофічно не вистачає навіть для купівлі медичних препаратів. Він як батько у повній мірі та належним чином виконував свої обов`язки щодо виховання та утримання дочки, однак коли допомоги, здебільшого фізичної у побуті та обслуговуванні почав потребувати він, то ОСОБА_2 відмовляється допомагати йому як фізичною працею, так і матеріально. Остання є фізично здоровою людиною, працевлаштована, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, дітей не має, а відтак має можливість здійснювати догляд за ним та надавати йому матеріальну допомогу, однак протягом тривалого часу цього не виконує. У майбутньому він планує понести витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6 000 грн.

Ухвалою судді від 19 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідачка ОСОБА_2 просить у задоволені позовних вимог відмовити та в обгрунтування заперечення зазначає, що 02.02.1991 її батько ОСОБА_1 та її мати ОСОБА_5 уклали шлюб, який був зареєстрований сільською радою с. Боровне Камінь-Каширського району Волинської області. Після укладення дошлюбне прізвище матері ОСОБА_6 було змінене на прізвище чоловіка ОСОБА_7 . Від шлюбу у батьків народилося двоє дітей, а саме вона, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її брат ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час її батьки хоча й перебувають у зареєстрованому шлюбі, однак вже протягом тривалого часу проживають окремо. Так, її мати ОСОБА_3 проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї № 716 від 29.05.2026, виданою виконавчим комітетом Камінь-Каширської міської ради № 1 Боровненського старостинського округу. Позивач ОСОБА_1 проживає разом з її братом ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 1271/01-75/26 від 29.05.2026, виданою Камінь-Каширською міською радою. Оскільки батьки перебувають у неприязних стосунках і протягом тривалого часу проживають окремо, і обоє у силу віку та наявних у них хронічних захворювань потребують їхнього з братом догляду та матеріальної допомоги. Так склалося, що оскільки мати проживає разом з нею, то весь тягар по догляду за останньою та матеріальним її утриманням ліг на неї. Відповідно, оскільки батько проживає разом з братом, то саме він доглядає за ним, надає фізичну та матеріальну допомогу. При цьому її брат ОСОБА_8 не бере участі у догляді та утриманні матері, а вона (відповідачка) – батька. Тбто, фактично між нею та братом склався порядок надання матеріальної допомоги та догляду їхніх непрацездатних батьків. З виписки з картки амбулаторного хворого від 28.05.2026, виданої КП «Камінь-Каширський центр первинної медико-санітарної допомоги» вбачається, що мати хворіє на ряд хронічних захворювань, таких як цукровий діабет 2 типу, середньої важкості, компенсований, гіпертонічну хворобу 2 типу, серцево-судинний ризик 2 типу. Мати постійно проходить стаціонарне лікування, що підтверджується відповідними виписками з історії хвороби стаціонарного хворого. У силу наявних у матері хвороб вона вимушена надавати їй постійний сторонній догляд та надавати кошти на її лікування, при цьому її брат жодної участі у догляді за матір`ю не бере. Натомість весь тягар матеріального утримання та постійного догляду за позивачем ліг на брата ОСОБА_8 .

Представник позивача ОСОБА_9 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених у ньому підстав і просив їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, і просила у позові відмовити, а також пояснила і те, що її батько у спілкуванні розповідав, що у нього «хороша» пенсія

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, свідка, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що у позові належить відмовити.

Суд встановив, що відповідачка ОСОБА_2 є дочкою позивача ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Камінь-Каширського райуправління юстиції.

Відповідач ОСОБА_1 є пенсіонером, особою з інвалідністю 2 групи, захворювання отримано при виконання обов`язків військової служби (інвалідність внаслідок війни), інвалідність встановлена довічно, що підтверджується копією довідки № 195157 серії 12 ААБ до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 41 від 13.03.2020.

Як вбачається з копії виписки № 289 від 02.10.2025 із постанови лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_1 за станом здоров`я не може самостійно себе обслуговувати і потребує постійного стороннього догляду.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Сімейного Кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року надано роз`яснення, що згідно з ч. 2 ст. 205 СК при визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків.

Як вбачається з пояснень у судовому засіданні свідка ОСОБА_8 він є сином позивача, про пред`явлення батьком ОСОБА_1 позову до відповідачки ОСОБА_2 , яка є його сестрою, йому не було відомо. Його батько проживає разом з ним, останній є особою з інвалідністю, хворіє тяжким захворюванням, однак він як син його повністю забезпечує. Його батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_10 перебувають у шлюбі, але спільно не проживають. Його сестра ОСОБА_2 проживає з матір`ю, повністю забезпечує останню як доглядом, так і матеріально, а він у свою чергу доглядом та матеріально забезпечує свого батька, у тому числі здійснює необхідні витрати на лікування батька. Такі домовленості щодо утримання батьків є між ним та його сестрою. Оскільки він свого батька ОСОБА_1 - позивача у справі матеріально забезпечує, тому не розуміє, чому батько пред`явив цей позов до його сестри ОСОБА_2 , для нього (свідка) це було несподіванкою.

Право на утримання від дочки, сина - мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина.

Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.

Зазначена правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 463/2634/16-ц (провадження № 61-24464св18).

Сам по собі факт непрацездатності батьків не породжує виникнення у дітей обов`язку їх утримання, та не свідчить про наявність потреби у наданні матеріальної допомоги.

Такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 301/160/17 (провадження № 61-28415св18).

Разом з тим, усні чи неофіційні домовленості між братом та сестрою не скасовують вимог закону щодо обов`язку дітей утримувати непрацездатних батьків. Кожна дитина несе самостійний обов`язок перед кожним з батьків.

У той же час, за змістом ч. 1 ст. 202 Сімейного Кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними, за умови, що останні потребують матеріальної допомоги.

Позивач не довів факту потреби у матеріальній допомозі, яка є однією з обов`язкових умов виникнення у повнолітніх дітей обов`язку щодо утримання батьків. Суду не надано доказів щодо розміру доходів позивача, також не надано жодних доказів щодо стану його здоров`я, важкості захворювання.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що позивач потребує утримання від відповідачки, у зв`язку з чим у позові належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 77 – 81, 90, 95, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.

Дата складення повного судового рішення – 12 серпня 2026 року.

Головуючий: О.В. Антонюк