Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №464/410/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 464/410/26 Головуючий у 1 інстанції: Сабара Л. В.

Провадження № 33/811/1095/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника – адвоката Клострейх О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Клострейх О.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 08 червня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн судового збору.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 16.01.2026 о 13:13 в м. Львів, вул.. Гетьмана Полуботка, 29 керував ТЗ «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим, порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху. Ознаками алкогольного сп`яніння були: різкий запаху алкоголю із порожнини рота, нестійка хода, нечітка вимова. Огляд проводився в медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря №000042 від 16.01.2026. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Клострейх О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 08 червня 2026 року, провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Звертає увагу, що розгляд справи відбувся без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Зазначає, що всупереч вимогам Інструкції №1452/735 від 09.11.2015, після отримання позитивного результату із застосуванням спеціального технічного засобу – газоаналізатора «Драгер», не проведено підтверджуюче дослідження – газорідинної хроматографії полум`яно-іонізаціним детектором для визначення концентрації алкоголю в крові та сечі.

Окрім цього, вказує, що матеріали справи не містять доказів руху транспортного засобу, його зупинки та доказів керування ОСОБА_1 автомобілем.

Також зауважує, що долучений до матеріалів справи відеозапис є нарізаним, неповним і такий, що отриманий з порушенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Вважає, що оскільки ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, направлення для огляду повинно було бути ініційовано посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління ВСП у ЗСУ або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу, іншого створеного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, а тому процедура огляду військовослужбовця ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведена з порушенням порядку №32 та вимог ст. 266-1 КУпАП.

Сенько В.В., захисник Клострейх О.В., які брали участь в розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу підтримали, просили задоволити. Захисник Клострейх О.В. подала клопотання про залучення до участі в розгляді справи прокурора.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 568275 від 16.01.2026 (а.с. 1), згідно з яким ОСОБА_1 16.01.2026 о 13:13 в м. Львів, вул. Гетьмана Полуботка, 29 керував ТЗ «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим, порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху. Ознаками алкогольного сп`яніння були: різкий запаху алкоголю із порожнини рота, нестійка хода, нечітка вимова. Огляд проводився в медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря №000042 від 16.01.2026. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння, який першочергово проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Відповідно до положень Розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу для огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційним судом встановлено, що за наслідками проведеного в закладі охорони здоров`я огляду, у відповідності до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», було складено висновок від 16 січня 2026 року № 000042 (а.с. 5).

Так, згідно з висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 січня 2026 року №000042 (а.с. 5), огляд ОСОБА_1 проводився КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» за результатом проведеного огляду в освідуваної особи встановлено стан алкогольного сп`яніння, що і стало підставою для складання висновку, який не викликає у суду апеляційної інстанції сумнівів у його достовірності та подальшого притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом апеляційний суд до уваги не бере, оскільки в ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 визнав факт керування 16.01.2026 о 13:13 у м. Львові, вул. Гетьмана Полуботка, 29 транспортним засобом «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , вказавши, що в цей день був сильний сніг, він не справився з керуванням, вчинив ДТП, внаслідок якого було пошкоджено два транспортні засоби.

Доводи сторони захисту як на підставу для скасування судового рішення про те, що медичний огляд ОСОБА_1 був проведений всупереч вимог чинного законодавства, зокрема встановлення факту перебування особи в стані алкогольного сп`яніння відбувалось за допомогою технічного засобу «Alcotest Drager», без відібрання біологічних зразків є безпідставними.

Відповідно до п.8 розділу ІІІ Інструкції на який посилається захисник, встановлено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту (не спеціальних технічних засобів) обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Проте застосування тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини біологічного матеріалу ОСОБА_1 не проводились. А відтак й лабораторне дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі, як це передбачено п.8 розділу ІІІ Інструкції, не проводилось.

Будь-яких об`єктивних даних піддавати сумніву висновок щодо результатів медичного огляду відносно ОСОБА_1 апелянтом не надано, а судом не встановлено.

Пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року передбачено право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду.

Водночас, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 січня 2026 року №000042 з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував, та дії працівників медичного закладу у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не оспорював.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис не є безперервним, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому, зокрема, відображено факт проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, за наслідками якого встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що є достатнім для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Щодо доводів апеляційної скарги, що огляд на стан сп`яніння проведений у порушення вимог ст. 266-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, суд апеляційної інстанції не бере до уваги з наступних підстав.

Статтею 15 КУпАП передбачено особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень, зокрема відповідно до частини першої статті 15 КУпАП, військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Положеннями статті 266-1 КУпАП визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

При цьому суд зазначає, що в статті 266-1 КУпАП не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.

Таким чином, порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється в загальному порядку, встановленому статтею 266 КУпАП.

У ході апеляційного розгляду апеляційним судом не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність в діях працівників поліції порушення приписів «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та КУпАП, які б вплинули на винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На переконання апеляційного суду, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та такими в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_2 про залучення до участі в розгляд справи прокурора, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 КУпАП, прокурор, заступник прокурора мають право брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, заявляти клопотання, давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи. Згідно з ч. 2 цієї ж статті, участь прокурора є обов`язковою лише у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 172-9, 172-9-2 КУпАП (корупційні правопорушення).

Дана справа стосується правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке не входить до переліку справ, де участь прокурора є обов`язковою в силу закону. КУпАП не наділяє суд повноваженнями здійснювати примусове залучення прокурора за клопотанням сторони захисту.

Щодо посилань захисника на практику ЄСПЛ, суд зазначає наступне. У рішенні від 16 листопада 2023 року у справі «Фігурка проти України» (Figurka v. Ukraine, заява № 28232/22) Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що відсутність сторони обвинувачення під час апеляційного перегляду справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за умови дотримання об`єктивного та суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, не порушує ст. 6 Конвенції.

Суддя апеляційної інстанції наголошує, що він не виконує функцію обвинувачення, а лише перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції на підставі наявних у справі доказів, поданих органом поліції. Таким чином, відсутність прокурора у даному засіданні сама по собі не є свідченням упередженості суду.

При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.

Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 08 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Клострейх О.В. - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк