Суд: Закарпатський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 09 липня 2026 р.
Справа: №302/1662/25
Суддя: Собослой Г. Г.
Справа № 302/1662/25
П О С Т А Н О В А
Іменем України
10 липня 2026 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого – Собослоя Г.Г.,
суддів: Кожух О.А., Мацунича М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кривка Павло Павлович, на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2025 року (головуючий суддя Повідайчик О.І.) у справі № 302/1662/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 , В інтересах якої діє представниця - адвокатка Гренджа В.Ю., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
В обґрунтування позову посилалась на те, що в період з 25 травня 2013 року по 04 липня 2022 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбу, який рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.07.2022 у справі № 302/470/22 було розірвано. У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу між сторонами залишився проживати разом з матір`ю – позивачкою ОСОБА_2 за її місцем проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 фактично з жовтня 2021 року перейшов на постійне місце проживання до будинку своїх батьків за адресою: АДРЕСА_2 , а з початку 2022 року - проживає та працює в Чеській Республіці. Коштів на утримання сина позивачці не надає з часу припинення шлюбних відносин, а саме в жовтні 2021 року відповідач ОСОБА_1 залишив позивачці 1000 Євро на утримання дитини і після цього припинив надавати будь-яку матеріальну допомогу дитині, позивачці.
Під час розгляду справи № 351/2437/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, відповідач ОСОБА_1 заявив, що готовий брати участі спів мірно з позивачкою в утриманні дитини та сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , 2013 року народження, в розмірі 8000-10000 грн щомісячно, в тому числі і оплатити аліменти за минулий період.
За наведених підстав, з врахуванням прожиткового мінімуму на дитину віком від 8 років, позивачка просила суд стягнути аліменти на утримання сина за минулий період в розмірі: 3 000 грн щомісячно, починаючи з травня 2022 року по грудень 2023 року, всього в сумі 60 000 грн за цей період; 4000 грн щомісячно, починаючи з січня 2024 року по грудень 2024 року, всього 48000 грн за цей період;10000 грн щомісячно, починаючи з січня 2025 року по листопад 2025 року, всього в сумі 110000 грн за цей період. Також, позивачка ОСОБА_2 , просила суд, стягувати з відповідача щомісячно на її користь, на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі 10000 грн щомісячно, але не менше 100 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 01.12.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
У відзиві на позов відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв представник - адвокат Кривка П.П., визнав позов частково та не заперечував щодо стягнення з нього аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 6 000 грн на місяць від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Решта позовних вимог ним не визнавалися, оскільки такі є явно завищеними, крім того зауважив, що відповідно до чинного законодавства суд може присудити аліменти за минулий час (не більш як за десять років) виключно за умови, що: позивач вживав заходи щодо одержання аліментів з відповідача; відповідач ухилявся від сплати аліментів. Позивачка ОСОБА_2 не надала до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття нею заходів щодо одержання аліментів з відповідача, які вона не могла одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23.12.2025 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини – задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 9 000 гривень 00 копійок, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 26 листопада 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Кривка П.П., подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині розміру стягнутих аліментів та ухвалити нове рішення, яким стягувати з нього аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 6 000 грн щомісячно. В апеляційній скарзі відповідач в основному посилається на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, зокрема зауважує, що станом на 2025 рік прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3 196 грн на місяць, що є базовою величиною для розрахунку аліментів. Позивачка також працює, а батьки повинні рівною мірою брати участь у матеріальному утриманні дитини. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував обов`язкові щомісячні витрати відповідача на найм житла, харчування та транспорт під час його проживання й працевлаштування в Чеській Республіці, що призводить до істотного погіршення його становища порівняно зі становищем одержувача аліментів. Крім того, вказує на те, що суд залишив поза увагою наявність у відповідача інших фактичних утриманців та зміну його сімейного стану, оскільки на цей час він проживає в незареєстрованому шлюбі з іншою жінкою, яка має неповнолітню дитину, та бере участь у покритті спільних витрат, пов`язаних з утриманням цієї сім`ї.
Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, а тому дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг приходить до такого.
Ст. 51 Конституції України та ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ст. 8 Закону України від «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст.182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становив 2 563 гривні, а для дітей віком від 6 до 18 років - 3 196 гривень. Аналогічно, згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», цей показник для дітей віком до 6 років становить 2 817 гривень, а для дітей віком від 6 до 18 років - 3 512 гривень.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Колегія суддів наголошує, що здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дітей (ст.155 СК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дітей, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
Стягнення аліментів на утримання дітей є одним із способів захисту інтересів дітей, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Матеріалами справи встановлено, що шлюб укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 , який зареєстрований відділом ДРАЦС РС Снятинського РУЮ в Івано-Франківській області за актовим записом № 20 від 25.05.2013 розірвано рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.07.2022 та надано ОСОБА_6 право змінити прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 (а.с.8).
Матеріалами справи також встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), який зареєстрований та проживає разом із позивачкою за адресою АДРЕСА_1 (а.с.13-15).
Судом першої інстанції також встановлено, що відповідач офіційно працевлаштований в Чеській Республіці та отримує регулярний щомісячного дохід у розмірі від 20-23 тис. чеських крон і вище.
Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів у розмірі по 9 000,00 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд першої інстанції, виходив із того, що відповідач є офіційно працевлаштованим у Чеській Республіці та отримує регулярний щомісячний дохід у розмірі від 20 000 до 22 000 чеських крон (що в гривневому еквіваленті становить від 40 578 до 44 635 грн і співвідноситься з рівнем мінімальної заробітної плати в ЧР на 2025 рік), а відтак присуджений розмір аліментів становить менше 1/4 частини його доходу (орієнтовного нормативу, визначеного ч. 5 ст. 183 СК України), забезпечує реальні потреби 12-річної дитини, яка проживає з матір`ю, підтримує справедливу рівновагу між інтересами обох батьків і не є надмірним тягарем для платника, тоді як його загальнопобутові витрати на проживання за кордоном не підлягають виключенню із суми доходу, з якого стягуються аліменти.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції та вважає безпідставними доводи апеляційної скарги відповідача з огляду на таке.
Посилання відповідача на ч. 2 ст. 182 СК України як на підставу обмеження розміру аліментів розміром одного прожиткового мінімуму є помилковим тлумаченням норм права. Вказана норма встановлює лише мінімальний рекомендований рівень соціальної гарантії, який застосовується за наявності достатнього заробітку, однак не обмежує право дитини на отримання аліментів у більшому розмірі за наявності у платника високого доходу.
Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що розмір аліментів у сумі 6 000 грн є достатнім, оскільки позивачка як мати зобов`язана вносити аналогічну суму. Принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо утримання дитини (ст. 141 СК України) не зводиться до суворої арифметичної рівності грошових виплат. Мати, з якою безпосередньо проживає дитина, крім матеріального забезпечення, бере безпосередню участь у її щоденному вихованні, догляді, розвитку та організації побуту, що вимагає додаткових часових та нематеріальних ресурсів.
Враховуючи встановлений судом факт отримання відповідачем стабільного доходу в Чеській Республіці у розмірі від 40 578 грн до 44 635 грн на місяць, відсутність у нього інших утриманців або обставин, що обмежують його працездатність, визначений судом розмір аліментів у 9 000 грн на місяць становить менше 25% від його щомісячного доходу.
Такий розмір аліментів не погіршує суттєво становище відповідача, відповідає його реальним матеріальним можливостям та найвищим інтересам 12-річної дитини, забезпечуючи їй належний рівень життя, співмірний із статками батьків
Визначений розмір аліментів відповідає загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності та спрямований на захист інтересів дитини.
Посилання апелянта на спільне проживання з іншою жінкою та утримання її дитини не підтверджені жодними доказами та не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки сімейні обов`язки щодо власної дитини мають абсолютний пріоритет перед добровільними витратами на утримання третіх осіб.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.375,381-384 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кривка Павло Павлович, залишити без задоволення.
Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Головуючий:
Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua