Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №303/7681/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/7681/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 липня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого Собослоя Г.Г.,

суддів: Джуги С.Д., Мацунича М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Білей Світлана Василівна, на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21 листопада 2025 року (головуючий суддя Заболотний А.М.) у справі № 303/7681/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі по 10 000 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на цей час проживають разом з позивачкою та перебувають на її утриманні. Між сторонами досягнуто згоди з приводу матеріального утримання дітей у розмірі 20 000 гривень на місяць, однак, як вказує позивач, нотаріально посвідченого договору оформлено не було, внаслідок чого відповідач досягнутих домовленостей в усній формі не дотримується, кошти на утримання дітей сплачує нерегулярно, у квітні 2024 року виїхав за кордон і з того часу сторони разом не проживають. Разом з тим, діти потребують матеріального утримання, забезпечення їжею, одягом, належними умовами проживання, які відповідач, як батько, повинен поділяти, оскільки працює в сфері автомобільного транспорту, перевезень, має значні доходи за кордоном, а тому просить позов задовольнити.

У відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сабов І.І. зазначив, що з часу припинення спільного проживання з позивачкою та синами відповідач регулярно та добровільно надавав кошти на утримання дітей. Від свого батьківського обов`язку не відмовляється та буде сплачувати аліменти. Однак, не може погодитися із заявленим позивачкою їх розміром. На цей час відповідач не має постійного місця роботи, а отже і регулярного доходу, заробляє тимчасовими підробітками. Відповідач вважає заявлений розмір аліментів необґрунтованим та погоджується сплачувати аліменти у розмірі по 3 000 гривень на кожну дитину щомісячно. Також вказує на те, що окрім синів має на утриманні двох доньок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання яких також щомісячно сплачує аліменти, розмір яких добровільно погоджено з їх матір`ю. Так, донька ОСОБА_7 навчається у вищому навчальному закладі, а тому на час її навчання відповідач також сплачує аліменти.

Крім того, вказував на те, що додані до позову докази є недостовірними, оскільки відповідач не має у власності нерухомості, а документ щодо здійснення підприємницької діяльності в Чеській Республіці є недостовірним, оскільки крім прізвища та імені не містить більше жодних ідентифікуючих даних. Таким чином, відповідач просив задовольнити позов частково у розмірі по 3 000 грн. на кожну дитину щомісячно.

У відповіді на відзив представниця позивачки ОСОБА_1 - адвокатка Білей С.В. зазначила, що запропонований відповідачем розмір аліментів вочевидь не відповідає потребам дітей та не може забезпечити їм рівень життя, необхідний для їх фізичного, розумового, духовного та морального і соціального розвитку. Заперечення відповідача щодо наявності інших дітей на утриманні не пливає на обов`язок утримувати синів. Твердження відповідача про відсутність постійного доходу не нівелює факт його перебування за кордоном та його реєстрацію як само зайнятої особи в сфері вантажних перевезень автомобільним транспортом з 10.12.2024 року та відповідний дохід. Також факт надання коштів на утримання дітей лише протягом листопада 2024 року на загальну суму 1 200 дол. США підтверджують його можливість сплачувати аліменти саме у заявленому позивачем розмірі.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 листопада 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 3 600 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.10.2025 року і до досягнення ними повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із вказаними судовими рішеннями позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця адвокатка Білей С.В., подала апеляційну скаргу на вищезазначене рішення суду першої інстанції, та просила рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.11.20225 в частині відмови у задоволенні вимог та постановити в цій частині нове рішенні, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що визначений у рішенні суду розмір аліментів вочевидь не відповідає потребам дітей, не може забезпечити дітям рівень життя, необхідний для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Зауважує, що заперечення відповідача щодо утримання ним інших дітей та навчання повнолітньої дочки не підтверджені належними доказами. Крім того, на думку скаржника, посилання відповідача на відсутність постійного доходу спростовується його реєстрацією як самозайнятої особи у сфері вантажних перевезень та фактом перерахування ним 1200 дол. США на утримання дітей, що свідчить про реальну фінансову спроможність відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 – адвокат Сабов І.І. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зауважує, що твердження апелянта про недоведеність факту утримання ним своїх доньок є безпідставними, а позиція щодо отримання ним доходу від самозайнятості в Чехії - необґрунтованою, оскільки додані іноземні документи містять лише збіг імені та прізвища без жодних персональних ідентифікаційних даних. Крім того, відповідач наголошує, що здійснення ним одноразової виплати в розмірі 1200 доларів США на потреби дітей не свідчить про наявність регулярного доходу для щомісячної сплати аліментів по 10 000 грн на кожного сина, при тому що від самого обов`язку утримання дітей у розумному розмірі він не відмовляється.

У відповіді на відзив апелянтка повторно наголосила на зазначених вище доводах апеляційної скарги, наполягаючи на доведеності факту отримання відповідачем регулярного доходу від самозайнятості в Чехії, спроможності щомісячно сплачувати аліменти у розмірі по 10 000 грн на кожного сина та відсутності доказів утримання ним інших дітей.

Згідно ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, а тому дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг приходить до такого.

Ст.51 Конституції Українитаст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до ст. 8 Закону України від «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст.182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становив 2 563 гривні, а для дітей віком від 6 до 18 років — 3 196 гривень.

Аналогічно, згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», цей показник для дітей віком до 6 років становить 2 817 гривень, а для дітей віком від 6 до 18 років — 3 512 гривень.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. За заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України).

Матеріалами справи встановлено, та сторонами не оспорюється, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , виданими повторно 29.02.2024 - а.с. 8, 9).

Згідно з витягами з реєстру територіальної громади № 2025/014495862 від 03.10.2025 року та № 2025/014495860 від 03.10.2025 року, діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , що збігається з місцем реєстрації позивача (а.с. 23, 24).

Судом також встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивачка самостійно сплачує комунальні послуги, оплачує харчування й відвідування дітьми закладу дошкільної освіти, а також забезпечує їх медичні огляди.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 26.09.2025 № TRH5FFNU0DHRBD9A 21.11.2024 та 25.11.2024 позивачка отримала від відповідача міжнародні перекази WesternUnion на загальну суму 1 200 доларів США (а.с. 10).

Відповідно до доданого до позову витягу ОСОБА_8 здійснює економічну діяльність з вантажних перевезень автомобільним транспортом в Чеській Республіці з 10.12.2024 року (а.с.11, 12).

Згідно з інформації, сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 01.10.2025 № 17472852427 ОСОБА_2 є власником житлового будинку з надвірними спорудами, за адресою, АДРЕСА_2 (а.с.21).

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 № 451191240 від 07.11.2025 року, встановлено, що відомості про наявність у нього нерухомого майна відсутні (а.с. 71).

Окрім цього, судом також встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим повторно 20.03.2021 року, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим повторно 02.05.2018 року (а.с. 42, 43)

ОСОБА_5 навчається в Державному вищому навчальному закладі «Ужгородський національний університет» за денною формою здобуття освіти, освітня програма – психологія. Згідно з договором № 052/23 від 23.08.2023 загальна вартість освітньої послуги становить 120 000 грн, 30 000 грн за навчальний рік. Строк дії договору з вересня 2023 року до 30 червня 2027 року (а.с.70).

Матеріали справи також містять докази сплати відповідачем грошових коштів на утримання дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 44-69).

Інших доказів ані позивачкою, ані відповідачем як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції до справи не додавалися.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Згідно з приписами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів у розмірі по 3 600,00 грн щомісячно на кожну дитину, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції, виходив із принципів співмірності та рівності обов`язків батьків, урахувавши працездатність відповідача, відсутність у нього нерухомості та наявність на утриманні ще двох дітей, що дало змогу забезпечити достатні потреби синів і не поставити платника у скрутне матеріальне становище.

За наведених обставин слід визнати, що у позивачки виникли дійсні підстави для вимоги до відповідача про стягнення аліментів на утримання дітей. Власне, недостатність у матері коштів на утримання синів сумнівів не викликає та не заперечується по суті й їхнім батьком.

Втім, доводи апеляційної скарги позивачки щодо необхідності стягнення аліментів у розмірі по 10 000,00 грн на кожного сина колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Закон не містить вимоги визначення точного розміру аліментів суто як відповідного розміру прожиткового мінімуму на дитину, його половини чи іншої частини. Відповідні розміри прожиткового мінімуму є не абсолютними величинами (базою) для визначення розміру аліментів, а можуть слугувати лише певним орієнтиром під час вирішення питання, яким суд не зв`язаний з огляду на фактичні обставини справи, динаміку дійсних витрат тощо.

На переконання колегії суддів, з урахуванням фактичних обставин справи, реалій життя в Україні, які існують на час виникнення та вирішення спору, ініціативної позиції відповідача щодо сплати аліментів, динаміки значення базового соціального стандарту, а також з метою забезпечення тривалого та достатньо стабільного матеріального утримання дітей, аліменти у твердій грошовій сумі по 3 600,00 грн на кожну дитину протягом тривалого часу забезпечуватимуть грошове утримання в розмірі, який відповідатиме інтересам дітей та покриватиме суттєву частину витрат на них.

При цьому підстав для стягнення аліментів у розмірі по 10 000,00 грн суд апеляційної інстанції не вбачає, оскільки враховує необхідність дотримання за загальним правилом рівності обов`язку батьків щодо утримання своїх дітей. Вимога про стягнення по 10 000,00 грн на кожного сина (сукупно 20 000,00 грн щомісяця) фактично перекладає фінансове забезпечення дітей переважно на відповідача за відсутності доказів реальної необхідності саме таких щомісячних витрат.

Посилання апелянта на факт отримання відповідачем регулярного доходу від підприємницької діяльності у сфері вантажних перевезень у Чехії не підтверджене належними та допустимими доказами (статті 76, 77, 78 ЦПК України). Сам по собі факт реєстрації особи як самозайнятої у сфері вантажних перевезень чи наявність витягу з відповідного реєстру не є доказом фактичного провадження такої діяльності, її обсягів, а також реального отримання відповідачем стабільного чи значного доходу.

Так само і факт перерахування відповідачем одноразової суми в розмірі 1 200 доларів США свідчить про його ініціативну позицію щодо матеріальної підтримки дітей у міру можливостей, однак не підтверджує наявності в нього регулярного та стабільного щомісячного доходу для сплати аліментів у розмірі по 10 000,00 грн на кожну дитину (сукупно 20 000,00 грн щомісяця). Одноразова виплата не може слугувати розрахунковою базою для визначення розміру щомісячних фіксованих зобов`язань.

Установивши факт перебування на утриманні відповідача ще двох дітей, суд першої інстанції обґрунтовано врахував його працездатність, відсутність у нього нерухомого майна та необхідність забезпечення пропорційного й рівного рівня утримання для всіх його дітей, не поставивши платника у скрутне матеріальне становище.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків суду, а тому не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В АЛ И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Білей Світлана Василівна, залишити без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Головуючий:

Судді: