Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №677/1243/25 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1243/25

Провадження № 2/677/129/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026 року м. Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області:

у складі головуючого - судді Шовкуна В.О.,

за участі секретаря судового засідання Демчишеної Ю.В.,

учасники справи (сторони):

представник позивача-відповідача адвокат Сорокопуд А.О.,

позивач-відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача – позивача адвокат Шевчук В.В.,

відповідач – позивач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилів цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання боргового зобов`язання, визнання автомобіля об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошової компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Вимоги первісного позову.

Позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила про те, що вона з 06.09.2003 року перебувала у шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 . Від шлюбу у них народилися двоє дітей: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбні відносини із Відповідачем не склалися. Діти проживатимуть з нею. За час перебування у шлюбі ними було набуте спільне майно, а саме, - транспортний засіб марки «Toyota», модель RAV4 2.5і, - загальний легковий універсал, коричневого кольору, 2013 року випуску; - гараж зі складським приміщенням загальною площею 169.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2133565268227.

В добровільному порядку не можуть домовитися про порядок поділу спільного майна подружжя, що зумовило необхідність звернення до суду для вирішення цього питання. Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. При цьому, конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. У відповідності до ч. 3 ст. 368 ЦК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Тобто, придбаний транспортний засіб марки «Toyota», модель RAV4 2.5і, 2013 р.в., д.р.н. НОМЕР_1 та гараж зі складським приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 під час перебування в шлюбі з Відповідачем, вони набули право спільної сумісної власності на майно відповідно до зазначених положень та право на рівну частку в майні. У зв`язку з цим, кожен з них має право на 1/2 частки вищевказаних автомобіля і гаража.

Право власності на транспортний засіб марки «Toyota», модель RAV4 2.5і. загальний легковий універсал, коричневого кольору, 2013 року випуску, об`єм двигуна 2494 cm3, VIN код НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_1 було зареєстровано на ім`я Відповідача - ОСОБА_2 . Проте, позивачу стало відомо, що на початку 2025 року (тобто після подання до Суду позовної заяви про розірвання шлюбу) набутий ними з Відповідачем за спільні кошти у спільну власність подружжя автомобіль було продано і зареєстровано на ОСОБА_5 . Тобто, без її відома, проти її волі, без її згоди та не в інтересах сім`ї, Відповідач відчужив спільно набутий ними у шлюбі автомобіль. Зважаючи на вищенаведене, з Відповідача слід стягнути на її користь грошову компенсацію за 1/2 частки ринкової вартості зазначеного автомобіля.

У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Цей підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

Розмір компенсації за належну частку в майні, яке є спільною сумісною власністю подружжя та відчужене без згоди одного з них, визначається виходячи з вартості аналогічних транспортних засобів на час поділу майна.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження № 030/25 від 28.05.2025 р., середня ринкова ціна автомобіля Toyota», модель RAV4 2.5і, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 станом на час виконання дослідження складає 678990 (шістсот сімдесят вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн. 00 коп. Зважаючи на це, вартість 1/2 частки вказаного автомобіля становить 339495 (триста тридцять дев`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн. 00 коп. (678990: 2 = 339495).

Право власності на гараж зі складським приміщенням загальною площею 169.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 . Відповідно до загальнодоступного Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://e-construction.gov.ua/dabi-history'_public_card/view=2860394524436334384) вартість набутого нами з Відповідачем у шлюбі гаража з складським приміщенням станом на дату завершення будівництва (10.06.2020 р.) складає 688 074 грн. (шістсот вісімдесят вісім тисяч сімдесят чотири) грн. 00 коп. - вартість основних засобів, які приймаються в експлуатацію). Скріншот із Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва додається.

Виходячи з цього, вартість 1/2 частки вказаного гаража з складським приміщенням складає 344037 грн. 00 коп. (688074: 2 = 344037).

Враховуючи вищевикладене позивач просить суд: 1) в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) право приватної власності на 1/2 гаража з складським приміщенням загальною площею 169.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .; 2) стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) на її користь грошову компенсацію за 1/2 частку ринкової вартості автомобіля марки «Toyota», модель RAV4 2.5і, загальний легковий універсал, коричневого кольору, 2013 року випуску, об`єм двигуна 2494 cm3, VIN код НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_1 в розмірі 339495 (триста тридцять дев`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн. 00 коп.

Вимоги зустрічного позову

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 звернувся до Красилівського районного суду Хмельницької області із зустрічним позовом про поділ майна та визнання боргового зобов`язання. В обґрунтування зустрічного позову посилається на те, що у провадженні Красилівського районного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа № 677/1243/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Позивачка за первісним позовом просить визнати за нею право власності на 1/2 частку гаража з складським приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути грошову компенсацію за 1/2 частку автомобіля Toyota RAV4 у розмірі 339 495,00 грн.

Рішенням Красилівського районного суду від 08 липня 2025 року у справі № 677/459/25 шлюб між сторонами розірвано.

Під час перебування у шлюбі, 25 травня 2017 року, між позивачем за зустрічним позовом та громадянином ОСОБА_6 було укладено Договір позики, за яким позивач отримав у борг грошові кошти в сумі 950 000,00 (дев`ятсот п`ятдесят тисяч) гривень для будівництва гаража з складським приміщенням.

Отримані за договором позики кошти були використані виключно на будівництво гаража з складським приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , площею 169,7 кв.м, будівництво якого було завершено 10 червня 2020 року. Таким чином, договір позики було укладено в інтересах сім`ї, а отримані за ним кошти використані для набуття об`єкта спільної сумісної власності подружжя. Станом на дату подання цього зустрічного позову заборгованість за Договором позики від 25.05.2017 року не погашена і становить 950 000,00 грн.

У справі, що розглядається, кошти, отримані за договором позики, були використані на будівництво гаража – об`єкта спільної сумісної власності подружжя, що підтверджується фактом існування збудованого об`єкта нерухомості та документами про завершення будівництва.

Таким чином, при визнанні за відповідачем за зустрічним позовом ( ОСОБА_1 ) права на 1/2 частку гаража, на неї має бути покладено обов`язок погашення 1/2 частки боргу за договором позики, а саме: 950 000,00 грн ? 1/2 = 475 000,00 грн.

Під час перебування у шлюбі сторонами було набуто автомобіль KIA RIO, 2017 року випуску, який є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України.

Станом на дату подання зустрічного позову вказаний автомобіль знаходиться у фактичному володінні та користуванні відповідача за зустрічним позовом ( ОСОБА_1 ), яка використовує його одноосібно без компенсації позивачу за зустрічним позовом.

Ринкова вартість автомобіля KIA RIO 2017 року випуску станом на час купівлі та згідно із договором становила 454 000,00 грн.

Оскільки автомобіль KIA RIO є неподільною річчю та фактично знаходиться у користуванні відповідача за зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом просить: – визнати автомобіль KIA RIO 2017 року випуску об`єктом права спільної сумісної власності подружжя; – виділити автомобіль KIA RIO у власність відповідача за зустрічним позовом ( ОСОБА_1 ); - стягнути з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом грошову компенсацію у розмірі 1/2 вартості автомобіля (компенсація позивачу): 227 000,00 грн.

Позивачка за первісним позовом вимагає стягнення компенсації за 1/2 частку автомобіля Toyota RAV4 у розмірі 339 495,00 грн, посилаючись на те, що цей автомобіль було відчужено відповідачем.

Водночас, позивачка замовчує той факт, що у її користуванні залишився інший спільний автомобіль – KIA RIO вартістю 454 000,00 грн., за який вона не надає жодної компенсації.

Згідно з принципом рівності часток (стаття 70 СК України), при поділі спільного майна подружжя має бути дотримано баланс інтересів обох сторін. Якщо один із подружжя отримує компенсацію за відчужений автомобіль, то другий має право на компенсацію за автомобіль, що залишився у користуванні першого.

Співвідношення компенсацій: - компенсація, яку вимагає позивачка за Toyota RAV4: 339 495,00 грн.; - компенсація, яку має отримати відповідач за KIA RIO: 227 000,00 грн.; - різниця (залік вимог): 339 495 - 227 000 = 112 495,00 грн.

Таким чином, з урахуванням заліку взаємних вимог, максимальна компенсація за автомобіль Toyota RAV4, на яку може претендувати позивачка за первісним позовом, у разі визнання таких вимог обґрунтованими судом, становить не більше 112 495,00 грн.

На підставі викладеного позивач за зустрічним позовом просить суд: 1) визнати боргове зобов`язання за Договором позики від 25 травня 2017 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , на суму 950 000,00 (дев`ятсот п`ятдесят тисяч) гривень спільним зобов`язанням подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; 2) покласти на ОСОБА_1 обов`язок погашення 1/2 (однієї другої) частки боргового зобов`язання за Договором позики від 25 травня 2017 року у розмірі 475 000,00 (чотириста сімдесят п`ять тисяч) гривень; 3) визнати автомобіль KIA RIO, 2017 року випуску, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; 4) при поділі майна подружжя виділити автомобіль KIA RIO, 2017 року випуску, у власність ОСОБА_1 ; 5) стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 1/2 (однієї другої) вартості автомобіля KIA RIO, 2017 року випуску, що становить орієнтовно 227 000,00 (двісті двадцять сім тисяч) гривень; 6) при поділі майна подружжя виділити гараж з складським приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_2 з призначення ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі 1/2 (однієї другої) вартості.

Судові витрати покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Аргументи учасників справи.

Позивач за первісним позовом – відповідач за зустрічним позовом подала письмове заперечення (відзив) на зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 про поділ поділ майна, згідно якого зустрічний позов визнає частково, а саме в частині визнання за нею права власності на автомобіль КІА RIO, 2017 року випуску, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Представник позивача за первісним позовом – відповідача за зустрічним позовом адвокат Сорокопуд А.О. у судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Стосовно зустрічного позову заперечує, просив суд відмовити у його задоволенні. Наявність боргового зобов`язання не підтверджено належним чином, кошти фактично ОСОБА_6 (позичальником) ОСОБА_2 не передавалися, дружина про існування вказаного боргу не знала.

Позивач за первісним позовом – відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримала, просив їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просила відмовити, оскільки запропонований поділ майна буде порушувати її права.

Представник відповідача за первісним позовом – представник позивача за зустрічним позовом адвокат Шевчук В.В. у судовому засіданні просив задовольнити зустрічний позов, не заперечував проти первісного позову, оскільки це позиція його довірителя, не зважаючи на те, що на початку вони подавали відзив на позов, згідно якого вони заперечували проти первісного позову з відповідним обґрунтуванням.

Відповідач за первісним позовом – позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 підтримав свій зустрічний позов, просив суд його задовольнити в повному обсязі. Не заперечував проти первісного позову. Зазначив, що вказана вартість позивачкою за автомобіль Toyota RAV4, який він відчужив, фактично відповідає дійсності.

Третя особа – ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомив, що з сторонами по справі є родичем, раніше запропонував своїй сестрі ОСОБА_7 (матері ОСОБА_2 ) займатися підприємницькою діяльністю на базарі в м. Красилів, щоб вони могли нормально жити, вони взяли точку на базарі, він їм завіз товар, потім ОСОБА_8 почала торгувати, потім до неї приєднався син ОСОБА_2 . Потім ОСОБА_9 отримав шмат землі і почав будувати гаражне приміщення за його кошти. Фактично грошові кошти в сумі 950000 грн. він не передавав ОСОБА_2 , це повинно було відбуватися шляхом вибирання коштів з виручки (прибутку) від продажу товарів. На сьогоднішній день кошти йому не повернуто, ревізії ніхто не робив. Гаражне приміщення вже побудоване.

Позиція суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши учасників справи, розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Короткий зміст фактичних обставин справи.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (даний факт не заперечувався сторонами, шлюб розірвано рішенням Красилівського районного суду від 08.07.2025 року.) В період шлюбу сторони набули спільне майно, яке сторони бажають поділити в судовому порядку.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 28.05.2025 року вартість транспортного засобу марки ТОЙОТА RAV4, 2,5і оцінено в 678990 грн. 00 коп. (а.с. 12-21).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1133. (а.с. 22-23).

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 25.05.2025 року вартість спірного транспортного засобу КІА RIO складає 454000 грн. (а.с. 78, 111).

Згідно договору грошової допомоги від 25.05.2017 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2 уклали даний договір, згідно якого ОСОБА_6 (Позикодавець) зобов`язується надати ОСОБА_2 (позичальнику) грошові кошти в розмірі 950000 грн. готівкою, а позивальник зобов`язується повернути Позикодавцеві вказану суму грошових коштів. Кошти надаються для будівництва гаражу і складських приміщень, кошти повернути до 25.05.2027 року. (а.с. 112)

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільного права та інтересів є визнання права, припинення дії, яка порушували право. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до положень ст.ст. 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК).

Згідно зі змістом ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку(доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Верховним Судом України при розгляді справи № 6-843цс17 (постанова від 24.05.2017 року) висловлена Правова позиція про те, що за загальним правилом статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Конструкція норми ст. 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначено ст. 61 СК України, згідно з частиною третьою якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Норма ч. 3 ст. 61 СК України кореспондує ч. 4 ст. 65 СК України, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані з сім`єю інтереси одного з подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до роз`яснень п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК ( 2947-14 ), ч. 3 ст. 368 ЦК) (435-15), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В абзаці десятому пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 вказано, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 28.05.2025 року вартість спірного транспортного засобу марки ТОЙОТА RAV4, 2,5і оцінено в 678990 грн. 00 коп. Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 у судовому засіданні погодився з вказаною сумою, вказавши, що вартість яка вказана експертом відповідає тій сумі за яку він вчинив відчуження спірного автомобіля.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 р. по справі № 209/3085/20, провадження № 4-182цс21, де у п. 39 зазначено, що «Метою позивачки є поділ спільного сумісного майна подружжя. Таким майном є неподільна річ - автомобіль. ……правильно вважати, що вимоги про визнання за відповідачем права власності на автомобіль і стягнення на користь позивачки відповідної грошової компенсації треба розглядати як вимогу про поділ неподільної речі шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього компенсації замість частки позивачки у праві спільної сумісної власності на автомобіль...».

При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Цей підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03.10.2018 р. у справі № 127/7029/1-ц та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.10.2020 р. у справі № 483/812/19.

Розмір компенсації за належну частку в майні, яке є спільною сумісною власністю подружжя та відчужене без згоди одного з них, визначається виходячи з вартості аналогічних транспортних засобів на час поділу майна, що відповідає правовому висновку, викладеному, зокрема у вищенаведеній постанові Верховного Суду від 03.10.2018 р. у справі № 127/7029/15-ц.

Аналогічна правова позиція щодо даної цивільної справи також викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2022 р. у справі № 545/2396/20.

Тому позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки спірне майно було придбане у шлюбі, а той факт, що відповідач реалізував транспортний засіб за відсутності згоди другого подружжя, лиш вказує на обґрунтовані вимоги позивачки в своєму позові.

Стосовно зустрічного позову суд зазначає про наступне.

Суд не вбачає правових підстав для покладення на відповідача ОСОБА_1 за зустрічним позовом боргового зобов`язання за договором позики від 25.05.2017 року в сумі 475000 грн. 00 коп.

В самій розписці від 25.05.2017 року зазначено про те, що Позикодавець ОСОБА_10 зобов`язується надати Позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 950000 грн., а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю вказану суму грошових коштів в строк до 25.05.2027 року.

Як пояснив сам Позикодавець ( ОСОБА_6 ) у судовому засіданні, він грошові кошти в сумі 950000 грн. фактично ОСОБА_11 не передавав, а це повинно було відбуватися шляхом виведення товару з обороту. На день розгляду справи, спірне майно вже побудоване, відповідач ОСОБА_1 про існування вказаної розписки не знала, тобто відомостей про те, що ОСОБА_1 погодила отримання вказаної суми в борг матеріали справи не містять. Тобто, позивач за зустрічним позовом в розумінні ст. 81 ЦПК України не довів в цій частині свої позовні вимоги, а тому, позовні вимоги зустрічного позову, в цій частині, не підлягають задоволенню.

Разом з цим, позовні вимоги щодо автомобіля КІА RIO, 2017 року випуску, який перебуває у володінні ОСОБА_1 щодо виділення автомобіля у її власність та стягнення грошової компенсації в розмірі частини вартості автомобіля на користь позивача за зустрічним позовом підлягають задоволенню, оскільки автомобіль був придбаний у шлюбі, є неподільною річчю у розумінні ст. 71 Сімейного кодексу України, у своєму письмовому відзиві відповідач ОСОБА_1 в цій частині позов визнала, тобто надала свою згоду щодо визнання за нею права власності на вказаний спірний автомобіль, а тому на думку суду, слід стягнути з ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі частини на користь ОСОБА_2 .. При цьому суд зауважує, що присудження (стягнення) в даному випадку грошової компенсації буде справедливим з врахуванням позовних вимог ОСОБА_1 за її первісним позовом.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Первісний позов задоволено повністю, а тому з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 6835 грн. 40 коп.

Зустрічний позов задоволено частково, а тому з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме, в сумі 2808 грн. 00 коп. (задоволенню підлягають три вимоги з шести).

На підставі ст. ст. 57, 60-61, 65, 71 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 137, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ), в порядку поділу спільного майна подружжя, право приватної власності на 1/2 гаража з складським приміщенням загальною площею 169.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2133565268227, номер відомостей про речове право: 37518233, тип речового права: право власності, дата державної реєстрації: 23.07.2020 р., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 53344485 від 29.07.2020., ОСОБА_12 , Красилівська міська рада Хмельницької області, Хмельницька обл.).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частку ринкової вартості автомобіля марки «Toyota», модель RAV4 2.5і, загальний легковий універсал, коричневого кольору, 2013 року випуску, об`єм двигуна 2494 cm3, VIN код НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_1 в розмірі 339495 (триста тридцять дев`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за сплату судового збору при подачі позовної заяви в сумі 6835 грн. 40 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання боргового зобов`язання, визнання автомобіля об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошової компенсації – задовольнити частково.

Визнати автомобіль KIA RIO, 2017 року випуску, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Виділити автомобіль KIA RIO, 2017 року випуску, у власність ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 1/2 (однієї другої) вартості автомобіля KIA RIO, 2017 року випуску, що становить 227 000,00 (двісті двадцять сім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за сплату судового збору при подачі позовної заяви в сумі 2808 грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог зустрічного позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач-відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки податків НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач-позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя В.О. Шовкун