Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №676/2748/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/2748/26

Номер провадження 2-а/676/65/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Гладій Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа – Кам`янець-Подільський відділ державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача - адвокат Кузик Л.Д. звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення № R 109707 від 04.01.2026 року та закриття провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.01.2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та складено відповідно постанову № R109707 від 04.01.2026 року. Згідно зазначеної постанови: за результатами з`ясування обставин справи встановлено, що Позивач не пройшов (ла) (відмовився (лась) від проходження ВЛК (п.ІІ розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в\сл та поліцейських на соціальний захист», чим допустив (ла) порушення правил військового обліку. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв (ла) адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. , на нього було накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. Позивач вважає постанову відповідача протиправною, незаконною та такою що винесена з порушенням законодавства, оскільки відповідачем було порушено, як матеріальні норми права, а саме в даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, так і процесуальні. Зокрема позивач є військовозобов`язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 та ніколи не був визнаний «обмежено придатним». Згідно паперового військово облікового документу від 29.07.1989 року серії НК № 5242055 а також відповідно до електронного військово-облікового документу сформованого через особистий кабінет призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Резерв+) будь-яка інформація про проходження позивачем військово-лікарської комісії та визнання його «обмежено придатним» до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» відсутня. А оскільки зазначену норму можливо застосувати лише до осіб що були раніше рішеннями військово-лікарських комісій визнані «обмежено придатними», а тому представник позивача зазначає, що у діях (бездіяльності) позивача відсутній склад адміністративного правопорушення. Також в оскаржуваній постанові відсутні будь-які відомості про складення протоколу про адміністративне правопорушення і чи взагалі він складався, порушено право позивача на захист, передбачене ст.268 КУпАП, оскільки не було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що позбавило його можливості брати участь у розгляді справи, надати пояснення, докази, користуватись правовою допомогою, надати свої докази, оскаржувана постанова складена за відсутності позивача, що є порушенням ст.254 КУпАП. Позивач не отримував копію цієї постанови, оскільки у відповідній графі відсутній підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про її отримання, а також відсутні відомості про направлення копії оскаржуваної постанови за місцем проживання позивача.

Про факт притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу позивач дізнався лише 11.03.2026 року з листа Кам`янець- Подільського ВДВС, 19.03.2026 року адвокатом позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено адвокатський запит про надання копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, 01.04.2026 року адвокату надійшла відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1/2384 від 27.03.2026 року на адвокатський запит, додатком якої є копія постанови № R109707 від 04.01.2026 року, водночас копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких було винесено дану постанову надано не було. Таким чином, постанова була отримана невчасно з поважних причин, тому представник позивача просить поновити пропущений строк на оскарження постанови.

Представник позивача – адвокат Кузик Л.Д. подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача, вимоги позову підтримала в повному обсязі з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, подав письмові пояснення, з яких вбачається, що проти позову відповідач заперечує, оскільки вважає дії РТЦК правомірними.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Щодо поновлення строків на оскарження постанови, то судом встановлено таке.

В силу вимог ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова № R109707 від 04.01.2026 року була вручена позивачу лише 01.04.2026 року. Представник відповідача не надав жодних доказів надіслання та вручення оскаржуваної постанови позивачу в установлені законом строки.

Таким чином, за відсутності належних та допустимих доказів направлення та отримання постанови №R109707 від 04.01.2026 року або повернення рекомендованого листа з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», суд виходить із доказів, наданих позивачем щодо отримання оскаржуваної постанови лише на адвокатський запит 01.04.2026 року, а тому пропущений строк оскарження постанови підлягає поновленню, оскільки пропущений з поважних причин.

Щодо оскарження постанови № R109707 від 04.01.2026 року.

Відповідно до вимог ст.210 КУпАП Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст.210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п.12 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ № 154 від 23 лютого 2022 року, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені ст.235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.

Судом встановлено, що 04.01.2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та складено відповідно постанову № R109707 від 04.01.2026.

Згідно зазначеної постанови: за результатами з`ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився) від проходження ВЛК (п.ІІ розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в\сл та поліцейських на соціальний захист», чим допустив порушення правил військового обліку. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП на нього накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.

При цьому, пункт 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21 березня 2024 року № 3621-IX передбачає, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Тобто, суб`єктами саме такого адміністративного правопорушення є особи, які були рішеннями військово-лікарських комісій визнані «обмежено придатними».

Судом встановлено, що позивач є військовозобов`язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , не був визнаний «обмежено придатним». Згідно паперового військово облікового документу від 29.07.1989 року серії НК № 5242055 а також відповідно до електронного військово-облікового документу, сформованого через особистий кабінет призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Резерв+), будь-яка інформація про проходження позивачем військово-лікарської комісії та визнання його «обмежено придатним» до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» відсутня.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала н шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, з системного аналізу положень ст.ст.9, 245, 252 КУпАП вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та правової оцінки всіх доказів по справі.

Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 є суб`єктом порушення військового обліку, передбаченого пункт 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21 березня 2024 року № 3621-IX.

Окрім цього, провадження у справах про адміністративні правопорушення – це нормативно врегульована діяльність повноважних суб`єктів по застосуванню адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Процедуру складання протоколу про адміністративну відповідальність визначає КУпАП та «Інструкція зі складання ТЦК та СП протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», затверджена Наказом МОУ від 01.01.2024 року № 3, відповідно до яких:

ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (визначається наказом керівників відповідних ТЦК та СП) складає протокол у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У протоколі зазначаються:

– дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол;

– відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності;

– місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;

– нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є);

– пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст ст.63 Конституції України та роз`яснюються права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Протокол підписує уповноважена посадова особа, яка його склала, та особа, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол можуть підписати також і ці особи.

Уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися зі складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати.

Відмова від підписання протоколу, як і відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.

До протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Разом з тим, КУпАП передбачено виключення, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Зокрема, відповідно до ч.6,7 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

Відповідно до вимог ст.279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом встановлено, що 04.01.2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та складено відповідно постанову № R109707 від 04.01.2026 року.

При цьому, відсутні відомості про належне і своєчасне повідомлення особи про розгляд справи, про складання протоколу про адміністративне правопорушення чи наявність підстав для його не складання, уповноваженою на розгляд справи особою не було дотримано вимоги ст.268 КУпАП про те, що під час відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, не надано можливості особі прийняти участь у розгляді справи, висловити свої заперечення, подати докази, дати пояснення, користуватись правовою допомогою тощо.

Наведене свідчить, що відповідачем не дотримана процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення визначена ст.279 КУпАП та порушені права позивача, зокрема право на захист, під час винесення постанови були порушені норми діючого законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності право на об`єктивний та справедливий розгляд справи.

Враховуючи вищевикладене, наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови, втім суд у даній справі не може підміняти собою територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та надавати оцінку виявленим порушенням за відсутності належного розгляду таких відповідачем.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Враховуючи, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є порушення відповідачем процедури розгляду справи, тому належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення та направлення справи на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак в цій частині позов слід задовольнити частково.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 332,80 грн.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ч.1-3 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано ордер про надання правничої допомоги № 1123424 від 08.04.2026 року; опис виконаних робіт про надання професійної правничої допомоги від 08.04.2026 року.

Враховуючи часткове задоволення позову, відсутність клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку про необхідність стягнення пропорційно до задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, ч.3 ст.210-1, 245, 251, 268, 280 КУпАП, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № R109707 від 04.01.2026 року.

Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № R109707 від 04.01.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000,00 грн. - скасувати.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 332,80 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 2 500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Повний текст рішення суду складено 14 серпня 2026 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Л.М. Гладій