Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №595/763/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/763/26

Провадження № 1-кп/595/124/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.08.2026

Бучацький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бучач кримінальне провадження № 12026211130000112 від 11 травня 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Золотий Потік Бучацького району Тернопільської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, командира відділення безпілотного літального апарату, сержанта військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та, проходячи її на посаді командира екіпажу-командира відділення безпілотного літального апарату військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто, діючи з прямим умислом, у порушення вимог вищевказаного законодавства, умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили за наступних обставин.

Так, громадянина ОСОБА_3 03 вересня 2025 року постановою Бучацького районного суду Тернопільської області (справа №595/1105/25, провадження №3/595/444/2025), яка набрала законної сили 16 вересня 2025 року, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Однак ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, та будучи ознайомленим з нею, з метою її невиконання в частині позбавлення права керування транспортним засобом, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення наведених вимог законодавства України, 10 травня 2026 року о 19 годині 00 хвилин керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21063», із д.н.з НОМЕР_2 , та рухався у с. Жизномир Чортківського району Тернопільської області, де в ходіпатрулювання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 закону України «Про Національну поліцію», був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області.

Вказаними діями ОСОБА_3 умисно не виконав постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 вересня 2025 року у справі № №595/1105/25, що набрала законної сили, якою його позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, тобто, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, погодився з усіма доказами, зібраними в справі в ході досудового розслідування, які підтверджують його вину згідно пред`явленого обвинувачення, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду,повністю підтвердив обставини кримінального правопорушення, викладені у обвинувальному акті. Пояснив, що дійсно 03 вересня 2025 року постановою Бучацького районного суду Тернопільської області притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Будучи обізнаним про те, що його позбавлено права керування транспортними засобами, 10 травня 2026 року керував транспортним засобом, а саме замінив за кермом дружину, оскільки дитина плакала та він не міг її заспокоїти, у вчиненому щиро кається та запевняє, що більше такого не допускатиме.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є нетяжким злочином пом`якшуючі та обтяжуючі його вину обставини, особу обвинуваченого.

Вивчаючи особу обвинуваченого, судом встановлено, що він по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Згідно інформаційної довідки № 748, а саме, відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданої відділом «Центр надання адміністративних послуг» Золотопотіцької селищної ради 14 травня 2026 року, за адресою в АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_3 , який є власником житлового приміщення, зареєстровані наступні особи: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

За даними листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 № 1727/1491 від 15.05.2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , знятий з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку з призовом на військову службу по мобілізації. Проходив строкову військову службу з 24.10.2002 по 22.04.2004. Призваний на військову службу по мобілізації під час дії воєнного стану 26.10.2024.

Як убачається з Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) № 291 від 18 жовтня 2025 року, наказано молодшого сержанта ОСОБА_3 , призначеного розпорядженням штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_3 від 14 жовтня 2025 року № 501/3/2/2788 у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , який прибув із військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ), з 18 жовтня 2025 року, зарахувати до списків особового складу, на всі види забезпечення.

Згідно службової характеристики, затвердженої командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , командир екіпажу безпілотних авіаційних комплексів, командир відділення третього відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів першого взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_5 військової частини НОМЕР_3 Сухопутних Військ Збройних Сил України, характеризується виключно з позитивної сторони.

Згідно вимоги УІАП ГУНП в Тернопільській області № 68-11052026/61003 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Судом встановлено обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, не встановлено.

Суд приймає до уваги те, що покарання є заходом примусу, від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

На підставі наведеного, враховуючи сукупність пом`якшуючих покарання обставин, виключно позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання та проходження військової служби, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу в дохід держави в мінімальному розмірі, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і призначити покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Речові докази: DVD-R диск № 111102-S1, ємкістю 4.7 GB на якому містяться відеозаписи із назвами: «document_5188334980492731284», розміром 46,4 mb, тривалістю відео 2 хв.; «export-75w95», розміром 855 mb, тривалістю відео 30 хв. 09 сек. – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок ухвалений в нарадчій кімнаті і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1