Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №296/2983/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/2983/25 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В.

Категорія 60 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Павицької Т.М., Коломієць О.С.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 296/2983/25 за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Гуртовенка Романа Михайловича, до ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5 , Житомирської міської територіальної громади в особі Житомирської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гуртовенка Романа Михайловича, на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 9 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Петровської М.В.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гуртовенко Р.М., звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 . На день смерті остання була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 до своєї смерті проживала у спірній квартирі разом зі своїм сином – ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер.

Представник позивача зазначає, що за життя ОСОБА_6 склала заповіт, згідно з яким належну їй 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_1 .

Зауважує, що у встановлений законом строк ОСОБА_1 не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки йому не було відомо про наявність заповіту, складеного на його ім`я. Про вказане позивач дізнався лише 20 січня 2024 року, під час прибирання квартири.

Адвокат Гуртовенко Р.М. вказує, що ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. з метою оформлення права на спадкування.

Проте, нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язкуі з пропуском строку для прийняття спадщини та заведенням спадкової справи на майно померлої ОСОБА_6 іншим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Фещенко А.С., за номером 102/2023 27 грудня 2023 року.

Враховуючи вищезазначене, просив визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , тривалістю шістдесят днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 9 грудня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Гуртовенко Р.М., посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, неправильне застосування судом законодавства, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Зокрема зазначає, що суд не врахував ту обставину, що позивачу не було відомо про існування заповіту, складеного спадкодавцем на його ім`я. Про наявність заповіту ОСОБА_1 дізнався випадково - 20 січня 2024 року.

Вказує, що в оскаржуваному рішенні, судом не було наведено жодних належних та допустимих доказів, крім припущень, того що позивачу раніше січня 2024 року було відомо про існування заповіту.

На думку адвоката Гуртовенка Р.М., вирішуючи спір, суд не врахував позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26 червня 2019 року в цивільній справі № 565/1145/17, відповідно до якої поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Вважає, що вищевказане слід розуміти, як те, що при вирішенні справ щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причин пропуску такого строку. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення необхідних дій. Так, необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Також представник позивача наголошує на тому, що ст. 63 Закону України «Про нотаріат» фактично пов`язує виникнення у нотаріуса або особи уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців (місце проживання або роботи), з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Адвокат Гуртовенко Р.М. зауважує, що стандарт доказування вірогідності доказів підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають сторони, зокрема, для підтвердження певної обставини необхідно надати ту кількість доказів, яка зможе переважати доводи протилежної сторони.

Вказане, на думку представника позивача, свідчить про обов`язок суду оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність.

Зауважує, що відповідачами не заперечувався той факт, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Фещенко А.С. не було повідомлено ОСОБА_1 про наявність складеного на його ім`я заповіту.

Верховний Суд у постанові у справі № 671/208/22 від 9 жовтня 2023 року погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що та обставина, що особа не проживала разом із спадкодавцем та не знала про наявність заповіту, а нотаріусом не вжито заходів щодо своєчасного повідомлення про складений заповіт, є поважною причиною для визначення строку для прийняття спадщини. Водночас, Верховний Суд вказав, що покази сусідів, сина відповідача не можуть бути достатнім доказом підтвердження обізнаності позивача про наявність складеного заповіту. Вказане є лише припущеннями.

Вирішуючи даний спір, суд взяв до уваги покази свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які не надали конкретних свідчень про те, що у позивача до 20 січня 2024 року міг перебувати заповіт.

У відзиві представник ОСОБА_5 – адвокат Шматко Н.Г., просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції повно та всебічно дослідив всі обставини справи та ухвалив законне рішення.

Вказує, що ОСОБА_1 не надав жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску ним шестимісячного строку для прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_6 .

Стверджує, що інформаційна довідка із Спадкового реєстру № 75427262 від 15 січня 2024 року, яка сформована приватним нотаріусом про наявність спадкової справи, свідчить про зацікавленість позивача спадковим майном. А тому він мав можливість своєчасно вчинити дій щодо оформлення спадкових прав.

Вважає, що ОСОБА_1 вводить свідомо суд в оману щодо дати, коли він дізнався про існування заповіту, складеного на його ім`я.

Зазначає, що допитані в судовому засіданні свідки підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про існування заповіту в межах шестимісячного строку, після смерті ОСОБА_6 . В квартирі, де проживала остання були відсутні будь-які документи. Крім того, свідки підтвердили те, що у спірній квартирі проживали наймачі, а тому ОСОБА_1 не міг здійснювати в ній генеральне прибирання.

У відзиві ОСОБА_3 , яка є законним представником ОСОБА_2 , просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Вказує, що судом ухвалено обґрунтоване та законне рішення.

Зазначає, що доводи позивача про необізнаність щодо існування складеного на його ім`я заповіту, спростовуються матеріалами справи, а також правовими висновками Верховного Суду у справах аналогічної категорії.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №2124.

ОСОБА_7 є сином ОСОБА_6 , підтвердженням чого є свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 27 листопада 1977 року.

Згідно з заповітом від 31 серпня 2020 року, ОСОБА_6 заповіла належну їй 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 .

Листом приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. від 26 січня 2024 року №19/01-16, ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 та відкритті спадкової справи, оскільки останній пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини. ОСОБА_1 було повідомлено про те, що спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_6 заведена 27 грудня 2023 року іншим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу, Фещенко А.С. (а.с.5 Т.1).

Відповідь Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради від 26.01.2024 року свідчить про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано місце проживання: з 14.12.1978 по 26.06.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знята з зареєстрованого місця проживання у зв`язку із смертю; з 05.10.2021 по ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знятий з зареєстрованого місяця проживання в зв`язку із смертю (а.с. 10 Т.1).

Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 75427268 від 15 січня 2024 року вбачається, що спадкова справа №102/2023 після смерті ОСОБА_6 заведена 27 грудня 2023 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Фещенко А.С. (а.с.11 Т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 10 січня 2024 року.

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Фещенко А.С. №45/02/14 від 1 жовтня 2024 року, спадкоємцями за законом після смерті померлого ОСОБА_7 є його діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Наявні в матеріалах справи свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 2.12.2015 та серії НОМЕР_5 від 4.09.2012 свідчать про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є синами ОСОБА_7 .

Спадкова справа №102/2023, заведена після смерті ОСОБА_6 , відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_10 , за заявою сина померлої ОСОБА_7 про прийняття спадщини.

Згідно з довідкою Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради від 27 грудня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано місце проживання: з 5 жовтня 2021 року ОСОБА_7 , з 14 грудня 1978 року ОСОБА_6 ( знята реєстрації місця проживання 26 червня 2023 року, з у зв`язку із смертю).

28 травня 2024 року до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Фещенко А.С. звернувся ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .

27 грудня 2023 року ОСОБА_7 звернувся до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Фещенко А.С. із заявою про прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За правилами частин першої та третьої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Поважними слід вважати причини, пов`язані з об`єктивними непереборними та істотними труднощами для спадкоємця саме на вчинення дій по прийняттю спадщини.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 посилався на ту обставину, що він не був обізнаний про наявність заповіту.

Однак, вказане спростовується дослідженими судом першої інстанції матеріалами справи та показами свідків.

Так, допитані в судовому засіданні свідки підтвердили ту обставину, що ОСОБА_1 був у довірливих стосунках зі своєю сестрою, ОСОБА_6 , зберігав у себе її документи, зокрема, паспорт, пенсійну картку, знімав з неї гроші та здійснював оплату комунальних послуг у спірній квартирі. Син ОСОБА_6 зловживав алкогольними напоями, в зв`язку з чим не міг вирішувати вказані питання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду, про те що ОСОБА_1 , мав обґрунтовані підстави розраховувати на набуття спадкового майна, після смерті свої сестри ОСОБА_6 .

Крім того, судом вірно встановлено, що твердження ОСОБА_1 з приводу того, що він звернувся до приватного нотаріуса Горая О.С., одразу після того, як дізнався про складений заповіт, зокрема, 20 січня 2024 року, спростовуються інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру№ 75427268, яка була сформована та надана нотаріусом 15.01.2024 року. Зважаючи на те, що формування такої довідки нотаріусом можливе лише після звернення позивача з відповідною заявою.

Зазначені обставини не свідчать про існування об`єктивних та непереборних перешкод для прийняття позивачем спадщини у встановлений законом строк.

Відтак, ОСОБА_1 мав можливість реалізувати свої спадкові права, оскільки для цього у нього не було об`єктивних перешкод.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гуртовенка Романа Михайловича, залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 9 грудня 2025 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 13 серпня 2026 року.

Головуюча Талько О.Б.

Судді: Коломієць О.С.

Павицька Т.М.