Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №643/7155/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/7155/26

Провадження № 2/643/5618/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в особі представника – адвоката Васіліу Світлани Валентинівни до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

у с т а н о в и в :

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивач ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Васіліу С.В. через підсистему «Електронний суд» звернулася до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визначити їй, ОСОБА_1 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на три місяці.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог посилалася, що вона, ОСОБА_4 , є рідною дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначила, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зауважила, що від прийняття спадщини після смерті матері вона, ОСОБА_4 , не відмовлялася. Посилалася, що строк для прийняття спадщини після смерті матері сплинув 03 вересня 2022 року, а вона, ОСОБА_1 , звернулась да нотаріуса 03.11.2022, тобто через 2 місяці. Зауважила, що строк для прийняття спадщини нею пропущений з поважних причин. Так, 07 березня 2022 року у зв`язку з військовою агресією РФ, вона виїхала з міста Харкова до Німеччини, де й мешкає досі, з того часу на територію України не поверталася. Маючи намір прийняти спадщину, вона, ОСОБА_1 , 20 вересня 2022 року звернулася до консула Генерального консульства України у Франкфурт-на-Майні, який засвідчив справжність підпису ОСОБА_1 , який зроблений в його присутності. Одразу відправила цю заяву до нотаріальної контори, яку нотаріус отримала лише 03.11.2022. Просила врахувати, що такий тривалий строк пересилки листів пов`язаний зі складною логістикою та митним контролем, і не залежать від її, ОСОБА_1 , волі. Зазначила, що нотаріусом одразу була відкрита спадкова справа. Інших документів, листів, постанов вона не отримувала, а саме тому вирішила, що спадщину прийняла у встановлений законом строк. Зазначила, що на час прийняття спадщини діяв пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», де було зазначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану. Звертала увагу, що вона подала заяву про прийняття спадщину, керуючись вказаною Постановою.

Аргументи учасників справи

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-які клопотання та заяви від відповідача до суду не надходили.

Рух справи

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 13 квітня 2026 року залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 , установив позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху.

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 16 квітня 2026 року відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначив проведення підготовчого засідання. Задовольнив клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Васіліу С.В. про витребування доказів, витребував від Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори таку інформацію: чи відкривалася спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та, у разі наявності такої, витребував засвідчену копію спадкової справи; чи звертався хтось із заявою про прийняття чи відмову від спадщини, чи видавалися свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та чи залишала вона заповіт на випадок своєї смерті.

30 квітня 2026 року на виконання ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 16 квітня 2026 року від Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи №407/2022, заведеної 03 листопада 2022 року після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 01 червня 2026 року закрив підготовче провадження у цивільній справі, призначив справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином та своєчасно, в судовому засіданні була представлена повноважним представником – адвокатом Васіліу С.В.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, була повідомлена своєчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду справи, через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, про причини неявки суду не повідомила. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

За правилами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання відповідачки, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Васіліу С.В., яка приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, як про це зазначено у позові.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Як установлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт Вороновиця Вінницького району Вінницької області померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області складено актовий запис №73, що знаходить своє підтвердження копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 04 березня 2022 року виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області (а.с. 17).

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 18 березня 1971 року Палацом новонароджених міста Харкова, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_1 , про що складено актовий запис №2722, батьками якої записані: батько – ОСОБА_5 , мати – ОСОБА_3 (а.с. 18).

Відтак, судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як убачається зі змісту копії Договору купівлі-продажу від 28 березня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Марченком В.М., зареєстрованим в реєстрі за №1169, ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 9-10).

20 вересня 2022 року ОСОБА_1 було складено заяву про прийняття спадкового майна після смерті матері – ОСОБА_3 . Справжність підпису ОСОБА_1 засвідчено консулом Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні ОСОБА_6 20 вересня 2022 року, особу ОСОБА_1 установлено, зареєстровано в реєстрі за №570/1900-22 (а.с. 26; 83 зворот).

03 листопада 2022 Шостою Харківською міською державною нотаріальною конторою на підставі заяви ОСОБА_1 від 20.09.2022 було заведено спадкову справу №407/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а.с. 83-110).

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №70521477 від 03.11.2022, свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 не видавалися (а.с. 85-86).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №70521539 від 03.11.2022, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.11.2022 була заведена спадкова справа №407/2022 (а.с. 87).

Як убачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №77864890 від 02.08.2024, за запитом « ОСОБА_3 » заповіти/спадкові договори відсутні (а.с. 89).

З матеріалів спадкової справи №407/2022 убачається, що 11.04.2023 в книзі обліку та реєстрації спадкових справ №341 було зареєстровано заяву відповідача ОСОБА_2 від 02 грудня 2022 року про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 та про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с. 88).

Листом в.о. завідувача Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори №791/02-14 від 11 квітня 2023 року ОСОБА_2 повідомлено про пропуск строку для прийняття спадщини, встановленого ст. 1270 ЦК України. Для продовження строку роз`яснено необхідність звернутися до суду (а.с. 90).

Заочним рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 08.08.2025 по справі №638/15875/24 визначено ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю у три місяці з моменту набрання рішення суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення набрало законної сили 08.09.2025 (а.с. 99-101).

31 жовтня 2025 року та 05 листопада 2025 року до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшли заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 та про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с. 96 зворот, 102).

31 березня 2026 року ОСОБА_1 від імені якої діяла ОСОБА_7 , звернулася до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 (а.с. 105).

Державним нотаріусом Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Оксаною Вовкожаю листом №514/02-14 від 31.03.2026 ОСОБА_1 повідомлено, що спадкова справа №407/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була заведена 03 листопада 2022 року на підставі заяви ОСОБА_1 , поданої після спливу встановленого законодавством строку для прийняття спадщини; із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини ніхто не звертався. Для оформлення спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 запропоновано звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 29-30; 109 зворот - 110).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За правилами ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом ч. 3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення позивачем шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року по справі №686/5757/23 виснувала, що важливим під час вирішення питання про надання особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини також є факт прийняття спадщини іншими спадкоємцями за законом, оскільки в такому разі може відбутися втручання у право власності інших осіб, порушення принципу правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно реалізувала власні цивільні права. Наведене зумовлює потребу в дотриманні принципу «пропорційності» втручання у права спадкоємців, які прийняли спадщину.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний з принципом правовладдя (верховенства права): принцип правовладдя є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності, натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу правовладдя і водночас його неодмінним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, потрібно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж потрібно для реалізації поставленої мети.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть (EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року).

Разом з тим, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Проте, законодавство не встановлює конкретного переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, і такі причини оцінюються судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Рішення суду може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Оскільки Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховною Радою України вказаний вище указ було затверджено.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, та такий продовжує діяти на теперішній час.

28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», яка постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 06 березня 2022 року доповнена пунктом 3, яким встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Постановою Кабінету Міністрів України № 719 від 24 червня 2022 року редакцію пункту 3 постанови КМУ № 164 від 28 лютого 2022 року змінено та викладено в наступній редакції: «Перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року № 676/47/21 дійшов висновку, що пункт 3 постанови КМУ № 164 від 28 лютого 2022 року суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України №469 від 09 травня 2023 року пункт 3 виключено із постанови КМУ № 164 від 28 лютого 2022 року.

Позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а відтак, позивач є спадкоємицею першої черги.

Як це знаходить своє підтвердження матеріалами справи, ОСОБА_1 20 вересня 2022 року звернулася до консула Генерального консульства України у Франкфурт-на-Майні, який засвідчив справжність підпису ОСОБА_1 у її заяві про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яку у подальшому скерувала до органів нотаріату. Вказана заява була отримана Шостою Харківською міською державної нотаріальною конторою 03 листопада 2022 року та на її підставі було заведено спадкову справу №407/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 .

Отже, на момент смерті ОСОБА_3 та звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 від 20.09.2022, яка 03 листопада 2022 року була отримана Шостою Харківською міською державною нотаріальною конторою, був чинний пункт 3 постанови КМУ №164 від 28 лютого 2022 року з урахування змін, внесених постановою КМУ №719 від 24 червня 2022 року, відповідно до якого перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, врахувавши обставини, на які посилалася ОСОБА_1 та загальновідомі обставини, враховуючи, що на момент звернення ОСОБА_1 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини був чинний пункт 3 постанови КМУ №164 від 28 лютого 2022 року з урахування змін, внесених постановою КМУ №719 від 24 червня 2022 року, суд доходить висновку, що причини, вказані позивачем, є тими непереборними обставинами, які перешкоджали їй протягом шести місяців з часу відкриття спадщини звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Відмова позивачу у наданні строку для вступу у спадщину буде непропорційним втручанням у її право на отримання у власність спадкового майна.

При цьому суд зазначає, що позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Ураховуючи, що після смерті ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, позивач вчасно не звернулася до нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини через наявні в неї об`єктивні обставини, а тому причини, через які позивач пропустила строк для прийняття спадщини, суд визнає поважними.

Незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог, як про це дійшов висновку Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в постанові, прийнятій 17.10.2018 по справі №681/203/17-ц.

Таким чином, з метою недопущення порушення спадкових прав позивача та відповідно відновлення її законних прав як спадкоємця першої черги в порядку спадкування за законом, що відповідатиме верховенству права, суд вважає за необхідне визначити позивачу строк у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, як про це просила у пред`явленому позові позивач, визначений судом строк буде достатнім строком для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 11, 12, 13, 81, 89, 209, 247, 258, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 , поданий в особі представника – адвоката Васіліу Світлани Валентинівни до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини – задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк тривалістю у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складено 14 серпня 2026 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова