Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №195/1247/26 — Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил адміністративного нагляду

Дата: 12 серпня 2026 р.

Справа: №195/1247/26

Суддя: Омеко М. В.

Справа № 195/1247/26 3/195/497/26

ПОСТАНОВА

іменем України

13.08.2026 року cмт. Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Омеко М.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП №3 Нікопольського ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ВП №3 Нікопольського ГУНП в Дніпропетровській області до Томаківського районного суду Дніпропетровської області направлено протокол про адміністративне правопорушення:

серія ВД № 958904 від 31.07.2026 року, згідно якого 25.07.2026 року о 10:00 год. гр. ОСОБА_1 не зявився на реєстрацію до ВП № 3 Нікопольського РУП, чим порушив п.5 Ухвали Томаківського районного суду № 195/737/26 від 27.05.2026 року, вчинеено повторно протягом року.Вказані вище дії кваліфіковані за ч.2 ст.187 КУпАП

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи судом повідомлявся у спосіб, визначений ст. 277-2 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст.251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Під час вивчення матеріалів справи судом встановлено невідповідність суті викладеного в протоколі порушення кваліфікації дій особи. Посадова особа ВП №3 Нікопольського ГУНП в Дніпропетровській області кваліфікувала його дії за ч.2 ст.187 КУпАП.

При цьому, диспозиція ч.2 ст.187 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч.1 ст.187 КУпАП порушенням правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, є : 1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) нереєстрація в органі Національної поліції.

Разом з тим, зазначені вище протоколи про адміністративне правопорушення не містять вказівки, яке саме порушення правил адміністративного нагляду, з передбачених ч.1 ст.187 КУпАП було вчинено ОСОБА_1 , як не зазначено в протоколі жодним чином і щодо повторності дій особи. При цьому, положеннями КУпАП не передбачено можливості перекваліфікації дій порушника при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Сукупний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що при кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 187 КУпАП обов`язковому доведенню підлягає те, що особу, щодо якою порушено провадження у справі про адміністративне правопорушення, протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 187 КУпАП, що, в свою чергу, вказує на те, що одним з обов`язкових доказів, який повинен бути долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення даної категорії є постанова суду, яка набрала законної сили, про притягнення протягом року особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 187 КУпАП та накладення відповідного адміністративного стягнення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд лише оцінює докази з точки зору їх достатності, достовірності, допустимості і належності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ`єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У рішенні у справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Оскільки, складені уповноваженою особою протоколи про адміністративне правопорушення не відображають об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КупАП, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ суд вважає, що фабула протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає обставинам справи, усунення цих недоліків призведе до порушення ст. 6 Конвенції, тому провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.7, 247, 283, 284, 287 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 187 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: М. В. Омеко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua