Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №206/5542/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/5542/26

Провадження № 1-кп/206/628/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючий, суддя ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному порядку кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2026 за №12026047230000126 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка народилась у м. Дніпропетровськ, маюча вищу освіту, має на утримані малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12.07.2026 приблизно о 21 годині 20 хвилин ОСОБА_3 перебувала за місцем свого проживання у квартирі будинку АДРЕСА_1 разом зі своїми батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У цей час між ОСОБА_3 та її батьками на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин стався словесний конфлікт.

Під час зазначеного конфлікту у ОСОБА_3 виник кримінально протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний і протиправний характер своїх дій та бажаючи настання наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого, взяла на кухні кухонний ніж, підійшла до ОСОБА_6 та, перебуваючи навпроти нього у безпосередній близькості, тримаючи ніж у правій руці, умисно нанесла ним два удари в ділянку верхньої третини лівого плеча потерпілого.

Унаслідок своїх умисних дій ОСОБА_3 спричинила потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді двох колотих ран верхньої третини лівого плеча, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше ніж три тижні (21 день).

Таким чином, умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані:

- розписки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про отримання копій обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування та копії матеріалів кримінального провадження;

- протокол роз`яснення права підозрюваної на можливість розгляду в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні (в порядку ч.2 ст. 302 КПК України);

- письмова заява підозрюваної ОСОБА_3 , складена в присутності її захисника ОСОБА_8 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

- протокол роз`яснення права потерпілому на можливість розгляду в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні (в порядку ч.2 ст. 302 КПК України);

- письмова заява потерпілого ОСОБА_6 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви як обвинуваченого, так і потерпілого, є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченої ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

В той же час, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.09 року (заява № 10249/03) ЄСПЛ зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування суспільством від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке суд вважає пропорційним тяжкості порушених суспільних інтересів, їх наслідкам з урахуванням всіх встановлених судом обставин конкретного провадження.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченої, яка раніше не судима (а.п. 55 зворот), на військовому обліку за місцем проживання не перебуває, в Комунальному некомерційному товаристві «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня х надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» не знаходиться і раніше за архівною документацією не значиться (а.п. 57), за місцем мешкання в конфліктних стаціях з сусідами не помічена (а.п. 58).

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення відносно особи похилого віку, та особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе у даному випадку призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в максимальному розмірі: 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374-376, 381, 382, 394-395 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 125 КК Українита призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його отримання. У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1