Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №751/714/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 751/714/26 Головуючий у 1 інстанції Деркач О. Г.

Провадження № 33/4823/741/26

Категорія - ч. 5 ст. 126 КУпАП

П О С Т А Н О В А

14 серпня 2026 року місто Чернігів

Суддя Чернігівського апеляційного суду Олійник М.Ю. дослідивши апеляційну скаргу захисника Крецул Лариси Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 лютого 2026 рокуу справі про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 лютого 2026 рокуОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років та стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 січня 2026 року о 13 год. 25 хв., в місті Чернігові по вул. Івана Мазепи, 57Е, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Nissan Navara, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою за ч. 4 ст. 126 КУпАП серії ЕНА №5822764, чим порушив п.2.1 а ПДР. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Не погодившись із рішенням суду, 06 серпня 2026 року захисник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 лютого 2026 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із вчиненням дії в стані крайньої необхідності.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт вказала, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції та особисто не отримував копію оскаржуваної постанови 27 березня 2026 року, оскільки з 28 лютого 2022 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 і тривалий час перебував у зоні виконання завдань з відсутнім мобільним зв`язком. Поштове відправлення прийняла його мати та передала конверт ОСОБА_1 лише після його повернення додому, після чого він одразу вжив заходів щодо звернення за правовою допомогою та укладення договору з адвокатом.

Вказує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу у Збройних Силах України, що підтверджується військовим квитком.

Адвокат наголошує, що виконання службових обов`язків в умовах воєнного стану, особливо в районах ведення бойових дій, об`єктивно ускладнює та часто унеможливлює своєчасне звернення до суду, підготовку процесуальних документів та реалізацію процесуальних прав. Такі обставини є об`єктивними, непереборними та поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги в частині підстав поновлення строку апеляційного оскарження, суд вважає, що цей строк поновленню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїх рішеннях Верховний Суд.

Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30.10.2018 року (справа № 299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено: «Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» від 29.10.2015 року).

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк. Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення».

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними.

Так, доводи сторони захисту щодо неналежного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є безпідставними.

Апеляційним судом встановлено, що постанова суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 винесена 27 лютого 2025 року.

У даному випадку, кінцевим строком на апеляційне оскарження постанови суду є 10 березня 2025 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом першої інстанції, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку повідомлення у додаток Viber (а.с. 10). При цьому у протоколі про адміністративне правопорушення безпосередньо зазначено, що справа підлягає розгляду в Новозаводському районному суді м. Чернігова, а в графі для пояснень ОСОБА_1 власноруч зазначив, що з правопорушенням згоден.

Крім того, ОСОБА_1 особисто підписав протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено його номер мобільного телефону, та не висловив жодних зауважень чи заперечень щодо правильності зазначених у ньому відомостей, у тому числі номера телефону. За таких обставин апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 був обізнаний про складення щодо нього протоколу, місце розгляду справи та необхідність участі у відповідному провадженні, а направлення судом повідомлення на зазначений ним номер телефону є належним способом доведення до його відома інформації про дату, час і місце судового розгляду.

Отже, доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи судом першої інстанції не знаходять свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи. При цьому особа не була позбавлена можливості своєчасно дізнатися про результати розгляду справи та реалізувати передбачені законом права на їх оскарження.

При цьому, посилання апелянта, як на підставу поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження на те, що він не був присутній при розгляді справи є непереконливими, адже діючим КУпАП початок строку апеляційного оскарження постанови судді обраховується з дня винесення постанови.

Крім того, копію оскаржуваної постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 лютого 2026 року ОСОБА_1 отримав особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 27 березня 2026 року (а.с. 19). При цьому у графі «Підпис одержувача» зазначено «Особисто» і відповідний підпис одержувача, що свідчить про вручення поштового відправлення безпосередньо ОСОБА_1 . Твердження захисника про те, що вказане поштове відправлення фактично отримала мати ОСОБА_1 , матеріалами справи не підтверджено та ґрунтується виключно на припущеннях. Отже, підстав ставити під сумнів факт особистого отримання ОСОБА_1 копії постанови суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.

Апеляційний суд не приймає доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не мав можливості своєчасно реалізувати право на оскарження постанови суду першої інстанції у зв`язку з його мобілізацією з 28 лютого 2022 року. Сам по собі факт проходження військової служби не свідчить про об`єктивну неможливість особи реалізувати надані їй законом процесуальні права, зокрема заявити відповідні клопотання, ознайомитися з матеріалами справи, отримати копію судового рішення, звернутися за правничою допомогою та уповноважити захисника на представництво своїх інтересів.

При цьому матеріалами справи не підтверджено наявності обставин, які б унеможливлювали для ОСОБА_1 своєчасне звернення до суду або залучення адвоката для захисту його прав та інтересів. Отже, обставини, на які посилається сторона захисту, не свідчать про існування об`єктивних та непереборних перешкод для подання апеляційної скарги у встановлений законом строк.

За таких обставин зволікання ОСОБА_1 з реалізацією права на апеляційне оскарження судового рішення не може бути визнано поважною причиною пропуску встановленого законом строку, а наслідки несвоєчасного вчинення відповідної процесуальної дії покладаються на особу, яка нею не скористалася.

Окремо суд звертає увагу, що захисник Крецькун Л.М. вперше звернулася з апеляційною скаргою 8 липня 2026 року, зазначивши, що договір про надання правничої допомоги зі ОСОБА_1 було укладено 23 червня 2026 року, 25 червня 2026 року нею подано заяву про доступ до матеріалів справи, а 7 липня 2026 року апеляційну скаргу. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 липня 2026 року цю апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та визнанням наведених причин його пропуску неповажними.

Повторно захисник Крецькун Л.М. звернулася з апеляційною скаргою 21 липня 2026 року, посилаючись як на підстави для поновлення строку на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, не був належним чином повідомлений про розгляд справи та своєчасно не отримував копії постанови суду. За результатами розгляду цієї апеляційної скарги судом також надано оцінку наведеним обставинам, а скаргу повернуто захиснику.

При цьому в апеляційній скарзі, поданій 6 серпня 2026 року, захисник фактично повторно посилається на ті самі обставини, а саме на проходження ОСОБА_1 військової служби, неналежне повідомлення його про розгляд справи та несвоєчасне отримання копії судового рішення. Отже, наведені причини пропуску строку вже були предметом оцінки суду апеляційної інстанції під час розгляду попередніх апеляційних скарг та отримали відповідну правову оцінку. Нових обставин чи доказів, які б свідчили про існування об`єктивних перешкод для своєчасного апеляційного оскарження постанови та могли б зумовити інший висновок щодо поважності причин пропуску строку, захисником не наведено.

Оскільки, вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 лютого 2026 рокуне можна визнати поважними, а інших об`єктивних причин, які б перешкоджали апелянту реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови судді у визначений законом строк апелянтом не наведено, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у поновленні пропущеного строку.

Враховуючи, що з апеляційною скаргою на постанову суду від 27 лютого 2026 року захисник ОСОБА_2 звернулась лише 06 серпня 2026 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку на її оскарження, апеляційний суд, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, у зв`язку з відмовою у поновленні цього строку, дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Відмовити захиснику Крецул Ларисі Миколаївні в поновленні строку на оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 лютого 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Крецул Лариси Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 на постанову на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 лютого 2026 року- повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя М.Ю. Олійник