Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №766/13126/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/13126/25 Головуючий у 1-й інстанції: Єпішин Ю.М.

Номер провадження: 33/819/130/26 Доповідач: Приходько Л.А.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі судді Приходько Л. А., секретар судового засідання Манько К.М., за участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Бездольного Максима Юрійовича,

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Бездольного Максима Юрійовича на постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець В/Ч НОМЕР_2 ,

встановив:

Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 16 серпня 2025 року о 21 годині 34 хвилин, в м. Херсоні по Миколаївському шосе, 30, керував транспортним засобом ЗАЗ 110247, реєстраційний номер НОМЕР_3 , у стані алкогольного сп`яніння, згідно висновку лікаря - нарколога КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту ПДР), чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою захисник ОСОБА_1 адвокат Бездольний М.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні просив постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08 червня 2026 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту 1частини 1 статті 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність постанови суду першої інстанції, зазначивши, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції були допущені процесуальні порушення, зокрема внесено виправлення до протоколу та невірно зазначено адресу його проживання. Крім того, апелянт вказує, що на момент події ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом, а тому огляд на стан сп`яніння та оформлення матеріалів мали здійснюватися за спеціальною процедурою, передбаченою статтею 266-1 КУпАП, уповноваженими посадовими особами, а не працівниками поліції. Також апелянт вважає, що розгляд справи за його відсутності призвів до порушення права на захист. На думку скаржника, зазначені обставини свідчать про відсутність належних і допустимих доказів вчинення правопорушення та є підставою для скасування постанови і закриття провадження у справі.

В додатковій апеляційній скарзі скаржник не погоджується з постановою суду першої інстанції, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права. В апеляційній скарзі зазначає, що суд не надав належної оцінки матеріалам медичного огляду та відеозапису його проведення, а також не врахував невідповідності між даними акта медичного огляду та документами щодо повірки спеціального технічного засобу, що, на думку апелянта, свідчить про недопустимість відповідних доказів. Крім того, скаржник вказує, що суд не врахував його особу, зокрема проходження військової служби, позитивні характеристики та відсутність попередніх притягнень до відповідальності, у зв`язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Бездольний М.Ю. апеляційну скаргу підтримали за обставинами викладеними у скарзі та у додатковій апеляційній скарзі, просили постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити з підстав визначених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.

Частиною 1 статті 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до приписів Закону України «Про дорожній рух» до учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії (частина друга статті 14). Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух (абзаци другий і четвертий частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух»). Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (стаття 52 цього Закону).

За змістом абзаців третього та п`ятого частини другої статті 16 указаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Отже, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом частини шостої статті 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів, зокрема, на стан алкогольного сп`яніння визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, якою встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 розділу І).

Згідно пунктів 2, 3 Розділу 1 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 розділу І Інструкції визначено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі – заклад охорони здоров`я).

Пунктом 8 Інструкції визначено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини.

Пунктами 14, 15 Інструкції визначено, що за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння), видається на підставі акта медичного огляду.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Відповідно до пунктів 2, 3 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Пунктами 10, 13, 14 Порядку визначено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.

Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за обставин, встановлених у постанові суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №601957 вбачається, що 16 серпня 2025 року о 21 годині 34 хвилин, в м. Херсоні по Миколаївському шосе, 30, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110247, реєстраційний номер НОМЕР_3 , у стані алкогольного сп`яніння, медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я КНП ХОЗ НПД ХОР, у лікаря – нарколога та підтверджується висновком медичного закладу № 1171 від 16.08.2025, від керування транспортним засобом відсторонений шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки без порушення ПДР. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.

При фіксуванні адміністративного правопорушення інкримінованого ОСОБА_1 поліцейськими застосовані технічні засоби відеозапису (БК 470385, 474074), відеозапис з яких додано до протоколу про адміністративне правопорушення.

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП, складений уповноваженою на те статтею 255 КУпАП особою – поліцейським взводу №1 роти № 4 батальйону УПП в Херсонській області ДПП сержантом поліції Перфільєвим М.В.

Письмових пояснень під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не давав.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що звужують увагу та швидкість реакції КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР від 16 серпня 2025 року ОСОБА_1 був оглянутий лікарем-наркологом КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР ОСОБА_2 16 серпня 2025 року о 21:46 з метою встановлення або виключення стану алкогольного сп`яніння. За результатами обстеження ОСОБА_1 у період обстеження перебував у стані алкогольного сп`яніння, обстеження проводилось за допомогою Dragеr , тест №1 проведений о 22 годині 11 хвилин, результат позитивний 1,84‰, тест №2 проведений о 22 годині 31 хвилин, результат позитивний 1,84‰.

Висновок медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не оскаржував.

Зі змісту рапорту інспектора роти № 2 взводу №1 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції сержантом поліції М. Товпенюк від 16 серпня 2025 року вбачається, що під час несення служби в нічну зміну 16 серпня 2025 року з 20години 00 хвилин по 17 серпня 2025 року по 08 годину 00 хвилин в АП «Вежа 402» в ході патрулювання в місті Херсоні за адресою Миколаївське шосе, 30, о 21 год 34 хв був зупинений транспортний засіб ЗАЗ 110247, реєстраційний номер НОМЕР_3 , відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» пункт 7 під керуванням водія ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Херсон вул. Бурзи будинок 12 в ході перевірки документів у якого було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Водій згідно чинного законодавства побажав проїхати до медзакладу для проходження огляду на стан сп`яніння. Згідно із висновком лікаря № 1171 водій ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп`яніння, 1,84‰. Відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол ААД № 601957 за частиною 1 статті 130 КУпАП. БК 474074, БК 4740385.

Викладене в протоколі про адміністративне правопорушення також підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, використання яких передбачено статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений судом.

З досліджених судом відеозаписів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення (БК 474074, БК 4740385), вбачається, що екіпажом патрульної поліції під час несення служби в нічну зміну був зупинений транспортний засіб ЗАЗ 110247, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з останнім працівниками поліції були виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Водієві було запропоновано пройти огляд на місці, на що останній погодився. Проте, коли підвезли спеціальний технічний засіб «Драгер» ОСОБА_1 відмовився, сказав не довіряє поліцейським. У зв`язку із чим ОСОБА_1 був доставлений до КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. У медичному закладі ОСОБА_1 знову відмовився проходити огляд на стан сп`яніння. Після роз`яснення лікарем наслідків відмови, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Огляд ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я проводиться із застосуванням спеціального технічного засобу алкотестеру Dragеr. Результат огляду здійсненого о 22.11 годині становив 1,84‰. Результат повторного огляду здійсненного о 22.31 годині становив також 1,84‰. За результатами огляду лікарем складений висновок щодо результатів медичного огляду, на підставі якого працівниками поліції відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Отже, винуватість особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, повністю доведена, у розумінні статті 251 КУпАП, сукупністю належних та допустимих доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним та підписаним уповноваженою на це особою, відеозаписами портативних відеореєстраторів, письмовими поясненнями працівника поліції, викладеним у рапорті.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог статті 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, поза розумним сумнівом, доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стан алкогольного сп`яніння.

КУпАП не містить норм, які б визначали критерії допустимості та достовірності доказів. Разом з тим, Європейський суд з прав людини у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» («Engel and Others v. the. Netherlands», 08.06.1976 року, №№ 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), «Озтюрк проти Німеччини» («Ozturk v. Germany», 21.02.1984 року, № 8544/79), «Лутц проти Німеччини» («Lutz v. Germany», 25.08.1987 року, № 9912/82) тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.

Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що вирішуючи питання щодо достовірності на допустимості доказів необхідно застосувати аналогію найбільш близької галузі права кримінального процесуального права, зокрема глави Глави 4, § 1 «Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами».

Відповідно до частини 1 статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 87 КПК України визначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит .

Недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження; 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Сторона захисту стверджувала в судах про недопустимість доказу, якими суд першої інстанції обґрунтував вину, а саме висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що звужують увагу та швидкість реакції КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР від 16 серпня 2025 року, складеного на підставі акту медичного огляду №1771 від 16 серпня 2025 року, вказуючи на те, що у акт медичного огляду, на підставі якого виданий висновок, не містить даних щодо номеру та дати останньої повірки алкотестеру Dragеr із застосуванням якого здійснювався огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. При цьому зазначає, що надана медичним закладом копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, містить іншу назву пристрою яка відрізняється від зазначеної в акті.

Апеляційний суд дослідивши матеріали справи, у тому числі відеозапис, а також додатково надані стороною захисту документи вважає вказані доводи необґрунтованими, оскільки у своїй сукупності досліджені судом докази беззастережно доводять факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Факту порушення поліцейськими чи/та медичними працівниками процедури чи порядку здійснення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння судом не встановлено. Не зазначення в акті медичного огляду номеру та дати останньої повірки технічного засобу, використаного для визначення наявності етилового спирту у видихуваному повітрі не є підставою для визнання такого акту недопустимим доказом. Крім того, як зазначено у самому акті внесення таких даних не є обов`язковою умовою. Зазначення у акті скороченої назви засобу, а саме «Алкотестер «Dragеr», замість повної назви «аналізатор парів спирту Alkotest5820», виробником якого є Dragеr Safety AG…, не може свідчити про невідповідність акту, та складеного на його підставі висновку вимогам Інструкції та Порядку. Відповідно до вимог пункту 14 Порядку висновок ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку не оскаржений.

Крім того, з дослідженого судом відеозапису вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння здійснювався лікарем КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР ОСОБА_3 саме із використанням технічного засобу для визначення наявності етилового спирту у видихуваному повітрі алкотестеру Dragеr.

Посилання сторони захисту на те, що під час проведення огляду працівниками медичного закладу не зазначалась та не акцентувалась увага присутніх, у тому числі ОСОБА_1 на моделі пристрою та його технічної документації, який використовувався під час медичного огляду, апеляційний суд відхиляє, оскільки ні Інструкцією, ні Порядком на не покладений обов`язок на медичних працівників щодо інформування особи, яка проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння, про назву, технічні характеристики та дату повірки технічного засобу, який використовується. Як вбачається з відеозапису особисто ОСОБА_1 будь-якими даними щодо технічного засобу, який використовувався при його огляді не цікавився.

Зазначені вище доводи сторони захисту самі по собі не свідчать про недостовірність результатів огляду та не спростовують факту проведення огляду уповноваженою особою у встановленому законом порядку. Апелянтом не надано доказів того, що використаний засіб не відповідав вимогам законодавства, не пройшов необхідної повірки або його показання були недостовірними.

Доводи апеляційної скарги про те, що до ОСОБА_1 мав бути застосований спеціальний порядок огляду на стан сп`яніння, визначений статтею 266-1 КУпАП, оскільки він є військовослужбовцем Збройних Сил України суд не приймає.

Так, відповідно до частин першої-третьої статті 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Отже зі змісту вище норми права вбачається, що вона застосовується до зокрема до військовослужбовців Збройних Сил України у разі виконання ними обов`язків військової служби або перебування на території військових частин, а також за наявності підстав вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Статтею 266 КУпАП визначений порядок огляду осіб, які керують, зокрема, транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Оскільки ОСОБА_1 на час вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення керував приватним транспортним засобом, дані про те, що він на цей час виконував обов`язки військової служби в матеріалах справи відсутні, на території військових частин не перебував, йому інкриміновано вчинення правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, порядок огляду на стан сп`яніння визначається статтею 266 КУпАП.

Посилання апелянта на недоліки оформлення протоколу про адміністративне правопорушення є безпідставними, оскільки зазначення адреси проживання з помилкою в одній літері та внесення відповідного виправлення не вплинули на правильність ідентифікації особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не позбавили її можливості реалізувати право на захист та не спростовують встановлених судом обставин вчинення адміністративного правопорушення. Самі по собі такі формальні недоліки не свідчать про недопустимість протоколу як доказу та не є підставою для закриття провадження.

Посилання апелянта на неналежну оцінку судом матеріалів медичного огляду та відеозапису його проведення є безпідставними, оскільки зазначені докази були предметом дослідження суду першої інстанції та оцінені у сукупності з іншими матеріалами справи. Акт медичного огляду та висновок щодо результатів медичного огляду складені уповноваженою особою у встановленому законом порядку та містять відомості, які підтверджують перебування особи у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться у встановленому порядку із застосуванням відповідних засобів або у закладі охорони здоров`я. Сам факт незгоди особи з результатами огляду або наведення припущень щодо можливих недоліків оформлення документів не є підставою для визнання таких доказів недопустимими, якщо відсутні належні докази істотного порушення процедури проведення огляду.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом права на захист, оскільки була розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд відхиляє, з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно частини третьої цієї статті обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за частиною першою статті 130 КУпАП не передбачена.

З матеріалів справи вбачається, що справа судом призначалась неодноразово. Про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся судом у встановленому законом порядку.

В жодне судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Судові засідання неодноразово відкладалися за його клопотаннями, зокрема від 07 квітня 2026 року, 28 квітня 2026 року. На останнє судове засідання, призначене на 08 червня 2026 року ОСОБА_1 знов не з`явився надавши суду чергову заяву про відкладення судового розгляду.

Врахувавши, що відсутність правопорушника під час розгляду адміністративних матеріалів за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення від адміністративної відповідальності особи, оскільки це буде означати про безкарність такої поведінки, а також тривале перебування справи про адміністративне правопорушення на розгляді в суді, відкладення судових засідань за ініціативою ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Такий висновок суду відповідає практиці Європейського суду з прав людини, висловлену в його рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, а саме: у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції, однак не містять обставин, які б свідчили про неповноту судового розгляду чи істотне порушення норм матеріального або процесуального права, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

За сукупності досліджених доказів, судом правильно встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд вважає зібрані у справі докази повністю узгоджуються між собою, є достовірними, належними, допустимими, достатніми та в своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Положеннями статті 33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статті 33 КУпАП в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП.

Перебування ОСОБА_1 в лавах Збройних Сил України не може бути підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності, оскільки не буде відповідати меті адміністративного стягнення, зокрема запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника Курмана В.Л. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова судді міського суду, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суд

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Бездольного Максима Юрійовича залишити без задоволення.

Постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Херсонського апеляційного суду Л.А. Приходько