Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №950/2339/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/2339/26

Номер провадження 3/950/989/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Чхайло О. В., при секретарі судового засідання – Лєсній Н.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , майстра, солдат

за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП;

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЧНС № 195 від 23.07.2026 солдат ОСОБА_1 звинувачується в тому, що він в умовах особливого періоду - воєнного стану, затвердженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, 22.07.2026 близько 23:30 год., під час виконання обов`язків військової служби на території тимчасового базування підрозділу військової частини НОМЕР_1 неподалік АДРЕСА_2 був виявлений командуванням підрозділу з підозрою на перебування в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, а саме: неясна мова, відсутність логічної точки зору, агресивна поведінка, прирікання з командуванням підрозділу, збуджений стан, відсутність орієнтації в часі та просторі, поведінка що не відповідає дійсності.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що викладені в протоколі факти не відповідають дійсності і свою вину він не визнає. Зауважив, що свідків вказаних подій не було, ніхто із сторонніх осіб не запрошувався, права йому ніякі не роз`яснювалися.

Заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом є завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Ухвалюючи рішення, суд вважає, що досліджені судом докази не доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому в вину.

Так, в матеріалах справи мається протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо останнього за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, з якого вбачається, що солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 22.07.2026 о 23:30 год., в умовах особливого періоду, під час виконання обов`язків військової служби на території тимчасового базування військової частини НОМЕР_1 неподалік населеному пункті АДРЕСА_2 був виявлений з ознаками алкогольного сп`яніння.

Факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння підтверджено висновком КНП СОР «Обласник клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» № 1871 від 23.07.2026.

Однак, суд не може погодитися з вказаним звинуваченням та при прийнятті рішення враховує таке.

Процедуру направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення огляду урегульовано відповідним Порядком, затвердженим постановою КМУ № 32 від 12.01.2024.

В свою чергу Порядком, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від № 241 від 16.04.2025, встановлено механізм застосування спеціальних технічних засобів і тестів посадовими особами, уповноваженими начальниками органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) або командирами (начальниками) військових частин (установ, організацій, підприємств, закладів, підрозділів) Збройних Сил України при проведенні огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов`язані), військовослужбовців Збройних Сил України (далі - військовослужбовці) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), проведення такого огляду та оформлення його результатів врегульовано

Зазначеними Порядками № 32 від 12.01.2024 та № 241 від 16.04.2025 визначено наступне.

Огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд проводиться:

- уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність;

- лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов спеціальну підготовку.

Військовослужбовець/військовозобов`язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду військовослужбовця/військовозобов`язаного, який має бути оглянутий в закладі охорони здоров`я, уповноважена посадова особа забезпечує доставлення на проведення огляду військовослужбовця/військовозобов`язаного у закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог статті 266-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та цього Порядку № 241 від 16.04.2025, вважаються недійсними.

Отже, згідно з чинним законодавством України, якщо виникає необхідність проведення медичного огляду військовослужбовця в закладі охорони здоров`я, він має бути доставлений до медзакладу і там оглянутий на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

В той же час судовим розглядом установлено, що факт перебування ОСОБА_1 з ознаками сп`яніння був виявлений командуванням підрозділу 22.07.2026 о 23:30 год., а його огляд в КНП СОР «Обласник клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» проведений о 01:48 год., що перевищує установлений законом проміжок часу, в межах якого має бути забезпечений такий огляд військовослужбовця у відповідному закладі охорони здоров`я.

Наслідком такого порушення є визнання висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння № 1871 від 23.07.2026 недійсним.

Крім цього, суд зауважує, що ОСОБА_1 заперечив той факт, що при складенні адміністративних матеріалів йому були роз`яснені його права, як особі, яка притягується до відповідальності, установлені Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Такі його доводи, попри наявність у протоколі відмітки про роз`яснення останньому змісту ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, в ході судового розгляду іншими доказами спростовані не були.

В той же час всілякі сумніви та протиріччя мають тлумачитися на користь обвинуваченого. Обов`язок щодо збирання та доведення доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення (ст. 251 КУпАП). Особа, яка притягається до відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях відзначає, що принцип презумпції невинуватості вимагає, зокрема, щоб при виконанні своїх обов`язків судді не починали розгляду справи з упередженням щодо вчинення підсудним правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; тягар доведення лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого; сторона обвинувачення має повідомити підсудного про висунуте проти нього обвинувачення (для того, щоб він міг підготувати і представити свій захист відповідно) та надати суду докази, достатні для його засудження (пункт 77 рішення у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain) від 6 грудня 1988 року, пункт 97 рішення у справі «Яношевич проти Швеції» (Janosevic v. Sweden) від 23 липня 2002 року).

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінивши всі наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає необхідним провадження у ній закрити на підставі ст. 247 КУпАП, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, не є доведеною.

Керуючись ст. ст. 9, 247, 245, 251, 252, 280 КУпАП;

У Х В А Л И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі до Сумського апеляційного суду скарги через Лебединський районний суд Сумської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Олександр ЧХАЙЛО