Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №463/4928/26 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 13 серпня 2026 р.

Справа: №463/4928/26

Суддя: Березюк О. Г.

Справа № 463/4928/26 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р.

Провадження № 33/811/1328/26 Доповідач: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі ОСОБА_1 , захисника Цапа І.В., представника потерпілого Пащука А.І., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 13 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124 КУпАП,

встановив:

Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 13.07.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2, ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 02 травня 2026 року о 15 год. 40 хв. по вул.Воробкевича,24 у м.Львові, керуючи автомобілем марки «JEEP GRAND CHEROKEE» р.н. НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не дотримався безпечного бокового інтервалу та безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем марки «SUBARU IMPREZA» р.н. НОМЕР_2 , який в свою чергу інерційним некерованим рухом здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем марки «MAZDA CX-5» р.н. НОМЕР_3 , після чого наїхав на паркан. При ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень з матеріальним збитками, чим порушив вимоги п.п.2.3(б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.

Крім того, ОСОБА_1 02 травня 2026 року о 15 год. 40 хв. по вул.Воробкевича,24 у м.Львові, керуючи автомобілем марки «JEEP GRAND CHEROKEE» р.н. НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП, залишив місце події, не повідомивши органи чи підрозділи поліції, чим порушив вимоги п.2.10 (а, д) Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зі змінами просить постанову суду змінити в частині накладеного адміністративного стягнення та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу.

На підтримання апеляційних вимог апелянт вказує на те, що суд першої інстанції необґрунтовано наклав на неї стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки таке накладено з порушенням вимог ст.33 КУпАП та судом не враховано того, що він повністю визнає вину та щиро розкаюється, усвідомлює протиправність скоєного, є учасником та інвалідом війни, потребує постійного лікування в наслідок бойового поранення, самостійно виховує малолітню дитину 2023 року народження, дружина є військовослужбовцем та перебуває в зоні бойових дій, а тому позбавлення права керування позбавить його можливості здійснювати догляд за малолітньою дитиною та постійного доїзду до медичних закладів.

Розглянувши матеріали справи №463/4928/26, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали зхмінені апеляціні вимоги, представника потерпілого, який не заперечив щодо задоволення зміненої апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, та в апеляційній скарзі не оспорюється.

Водночас при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя місцевого суду не в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і не обґрунтовано застосував найсуворіше стягнення, передбачене санкціями ст.122-4, ст.124 КУпАП, а саме позбавлення права керування транспортними засобами.

Так, слід погодитись із доводами апеляційної скарги про те, що під час даного ДТП немає обтяжуючих факторів, таких як перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, відсутність заподіяння тілесних ушкоджень учасникам ДТП, шкоду заподіяно лише транспортним засобам, яка є незначною, дані про те, що ОСОБА_1 раніше притягувалася до відповідальності відсутні, повністю визнав свою вину у скоєному, є учасником бойових дій, є інвалідом війни, самостійно виховує малолітню доньку ОСОБА_2 , 2023 року народження, частково відшкодував заподіяну шкоду, дружина ОСОБА_3 є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_4 , в наслідок бойового поранення потребує постійного лікування, що зумовлює необхідність звернення до лікувальних закладів та пересування транспортними засобами.

Адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, застосоване відносно ОСОБА_1 , з огляду на вказані обставини, є надто суворим.

Усі вищеперераховані фактори дають обґрунтовані та вагомі підстави апеляційному суду змінити постанову суду першої інстанції в частині пом`якшення накладеного адміністративного стягнення, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає за можливе, з врахуванням вимог ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення за ст.122-4, ст.124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двісті неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Крім цього, відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Згідно з матеріалів справи, а саме посвідчення НОМЕР_5 від 15.06.2023 року ОСОБА_1 є учасником бойових дій, а тому останній в силу вимоги закону є звільненим від сплати судового збору.

Таким чином, постанова суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 665,60 гривень підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Постанову Личаківського районного суду м.Львова від 13 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124 КУпАП, змінити в частині накладеного адміністративного стягнення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень; за ст.122-4 КУпАП – у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.

На підставі ст.36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Постанову Личаківського районного суду м.Львова від 13 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124 КУпАП, скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 665,60 гривень.

В решті постанову місцевого суду залишити без змін.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Березюк О.Г.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua