Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №607/25994/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.08.2026 Справа №607/25994/25 Провадження №2-др/607/67/26

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Стельмащук П.Я., розглянувши у м. Тернополі заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Никитюка Григорія Ігоровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Никитюк Г.І. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24000,00 грн.

Заява мотивована тим, що 28.05.2026 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалено рішення у справі №607/25994/25, проте не вирішено питання про відшкодування судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу. Представником позивача у позовній заяві вказано, що орієнтовний розмір витрат понесених на професійну правничу допомогу складає 30000,00 грн. При цьому, докази, які підтверджують розмір витрат на правову допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Ухвалою судді від 18.06.2026 прийнято заяву до розгляду без повідомлення учасників справи. Надано відповідачу строк до 30.06.2026 для звернення до суду із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Станом на 13.08.2026 клопотань від сторони відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не надходило.

Розглянувши заяву, суд дійшов висновку про необхідність її часткового задоволення, керуючись таким.

28.05.2026 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області ухвалив рішення, яким позов представника ОСОБА_1 адвоката Никитюка Григорія Ігоровича до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задовольнив частково. Суд стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200000,00 грн та 2000,00 грн судового збору на користь держави.

Отже, у процентному співвідношенні до позовних вимог (300000,00 грн) розмір задоволених позовних вимог склав 66,67%.

Розподіл судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, під час ухвалення рішення суд не здійснював, так як представник позивача під час останнього судового засідання 19.05.2026 звернувся до суду із усною заявою про те, що впродовж п`яти днів з моменту ухвалення рішення подасть суду заяву та докази понесених судових витрат.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що однією з основних засад (принципів) судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.

Представник позивача просить стягнути з відповідача в користь позивача 24000,00 грн витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу.

Суд встановив, що 08.12.2025 адвокат Никитюк Григорій Ігорович та ОСОБА_1 уклали договір про надання правничої допомоги №08, згідно з умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу клієнту при захисті законних прав та інтересів останнього у всіх спірних правовідносинах, зокрема у кримінальному провадженні №12022211010000413 від 25.09.2022 та в межах цивільного позову про відшкодування заподіяної шкоди ОСОБА_3 , а також інших підприємствах, установах та організаціях, незалежно від форми власності та виду діяльності, а клієнт зобов?язаний оплатити надані послуги у порядку та строки обумовлені в даному Договорі (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, за правову допомогу, передбачену п.1.1. договору, клієнт сплачує згідно виставленого рахунку адвокату гонорар, розмір якого визначається погодинно та/або фіксовано у відповідності до критеріїв, визначених у Додатку №1 (Вартість правничої допомоги) до договору та Додатку №2 (Акт приймання-передачі виконаних робіт…), які є невід`ємною частиною даного правочину.

Згідно із п. 5.1. Договору, розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови, строки та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору, визначеними в п. 4.1.

08.12.2025 сторони підписали додаток №1 до вищевказаного договору (Вартість правничої допомоги), де погодили такі ціни: консультування – 3000 грн/год; підготовка та подання заяв по суті до судових інстанції – 3000 грн/год; написання заяв, клопотань – 2000 грн/шт; участь адвоката в судових засіданнях в суді першої інстанції – 3000 грн/засідання.

12.12.2025 сторони підписали акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт по наданню правничої допомоги до вищевказаного договору на загальну суму 15000,00 грн, з яких: консультування тривалістю 1 год – 3000,00 грн, складання позовної заяви тривалістю 4 год - 12000,00 грн.

Інших актів приймання-передачі виконаних робіт, рахунків тощо сторона позивача не надала суду ні впродовж розгляду справи, ні разом із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Суд погоджується, що адвокат брав участь у трьох судових засіданнях, однак п. 4.1. Договору передбачає, що клієнт сплачує згідно виставленого рахунку адвокату гонорар, розмір якого визначається погодинно та/або фіксовано у відповідності до критеріїв, визначених, зокрема, у Додатку №2 (Акт приймання-передачі виконаних робіт…), який є невід`ємною частиною Договору про надання правничої допомоги.

За таких обставин, підтвердженими належними доказами стороною позивача витратами на професійну правничу допомогу є 15000,00 грн, які слід розподілити відповідно до статті 141 ЦПК України.

Враховуючи те, що судом при ухваленні рішення від 28.05.2026 у даній справі питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу не вирішувалось, та з урахуванням вартості і обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт у даній цивільній справі, зважаючи на її характер та складність, а також те, що відповідач не звернувся до суду із клопотанням про зменшення витрат, суд дійшов висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційного до задоволених позовних вимог в розмірі 10000,00 грн (15000 х 66,67%).

Керуючись статтями 133, 134, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №607/25994/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення складено та підписано 13.08.2026.

Головуючий суддя П. Я. Стельмащук