Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №465/3346/25 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/3346/25

Провадження 2/465/5437/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14.08.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі :

головуючого судді Гулієвої М. І.

з участю секретаря судових засідань Паньковецької Ю.В.

представника позивача Качор С. Б.

представника відповідача Лукащук П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо - транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо - транспортною пригодою.Обґрунтовуючи позовні вимоги, покликається на те, що 22 січня 2025 року о 08:45 год., в селищі Рудне, дорога М 10-01, Західний обхід м. Львова, 3 км., водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Seat Alhambra д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримувався дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Mercedes-benz В 200 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який зупинився попереду, та який внаслідок удару, інерційним рухом, здійснив зіткнення з автомобілем Fiat Doblo д.н.з. НОМЕР_3 , що зупинився попереду для повороту ліворуч під керуванням ОСОБА_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. 19 березня 2025 року Пустомитівським районним судом Львівської області, у справі № 450/486/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Транспортний засіб під керуванням Відповідача яким було скоєно ДТП застрахований у АТ «СК» «КРАЇНА». Після звернення до страхової компанії було здійснено максимально можливу виплату за страховим випадком у розмірі 160 000 грн. згідно з умовами вищезгаданого страхового полісу. Зазначений транспортний засіб, водій якого був визнаний винним у ДТП, був застрахований на суму 160 000 грн. Страхова компанія виплатила 156 800 грн, з урахуванням франшизи у розмірі 3 200 грн. Вона звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «АК «Експерт Сервіс» для встановлення вартості відновлювальних робіт пошкодженого рухомого майна в наслідок ДТП. Згідно отриманого звіту про оцінку автомобіля MERCEDES-BENZ E 220 реєстраційний номер BC3340BХ від 20 лютого 2025 року вбачається, що вартість відновлювально - ремонтних робіт та необхідних для ремонту матеріалів MERCEDES-BENZ Е220 реєстраційний номер НОМЕР_4 внаслідок пошкодження автомобіля під час ДТП приймається рівним дійсним (ринковій) вартості автомобіля на момент дослідження без врахування аварійних пошкоджень і становить 463347,00 грн. Ринкова (дійсна) вартість автомобіля на момент дослідження, без врахування аварійних пошкоджень, становить 463 347,00 грн. Натомість, загальна вартість відновлювального ремонту, включаючи необхідні роботи та матеріали, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, склала 1 621 169,35 грн. та перевищує дійсну ринкову вартість автомобіля. Оскільки ця сума значно перевищує ринкову вартість автомобіля, проведення відновлювальних ремонтних робіт визнано економічно недоцільним. Зазначає, що отриманої суми від АТ «СК» «КРАЇНА» недостатньо для відновлення транспортного засобу до стану, що передував ДТП або повернення майна в такому стані в якому перебував у Позивача до ДТП.

Окрім того, їй була завдана моральна шкода внаслідок обставин, що склались після пошкодження її транспортного засобу. Вона перенесла великий страх, адже жодного разу з нею такого не траплялось, тривалий період часу не могла сісти за кермо автомобіля, побоюючись повторного настання ДТП. Подія ДТП неодноразово снилась і вона прокидалась з думкою, що це знову сталось. Душевні страждання, викликані дискомфортом у вигляді неможливості тривалий час використовувати автомобіль призвели до порушення життєвого ритму, оскільки автомобіль нею використовувався як для особистих потреб, так і для роботи, внаслідок чого нею прикладалось чимало зусиль для організації свого життя та життя сім?ї, а також нею не здійснено ряд поїздок, які були заплановані. Зі сторони Відповідача не було навіть вибачення за факт, що мав місце, він не виходить на контакт та не відшкодовує завданої шкоди. Побоювання неможливості повернення коштів від останнього ввесь час її переслідують. Це призводить до частих змін тиску та тривалих головних болів.Відповідно таку моральну шкоду вона оцінює в розмірі 50 000,00 грн. Враховуючи вищевикладене, просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 306 547 (триста шість тисяч п`ятсот сорок сім) грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп., витрати, пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривні 00 коп. та сплачений судовий збір, в розмірі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень. 47 коп.

Заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 06.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо – транспортною пригодою задоволено частково, стягнено із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі 306 547 (триста шість тисяч п`ятсот сорок сім) грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., витрати, пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривні 00 коп. та сплачений судовий збір, в розмірі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень. 47 коп., а всього 323 612 (триста двадцять три тисячі шістсот дванадцять) грн.47 коп.

Додатковим рішенням Франківського районного суду м. Львова від 27.10.2025 стягнено із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 коп.

Ухвалою суду від 27.02.2026 заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №465/3346/25 задоволено, скасовано заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 06.10.2025 у цивільній справі №465/3346/25, розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

23.04.26 позивачка подала заяву про зменшення позовних вимог,згідно якої просить стягнути з відповідача 235 7389,94грн. матеріальної шкоди, 50000грн.моральної шкоди та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача надав аналогічні пояснення, викладені в позовній заяві, зазначив, що позивачці внаслідок ДТП, у якій винен відповідач, спричинена як матеріальна, так і моральна шкода. Відповідачем не вживалося жодних дій щодо спілкування з позивачкою та відшкодування шкоди в добровільному порядку. Пояснив, що пошкодження автомобіля та неможливість його використання вплинула на заробітки позивачки. Зазначив, що 31 березня 2026 судовим експертом Галамай Я.І. виконано судову транспортно – товарознавчу експертизу, відповідно до якої матеріальний збиток, спричинений позивачці, становить 392 539,94 грн.А тому з врахуванням здійсненої страхової виплати просить стягнути матеріальну шкоду в розмірі 235 7389,94грн. , 50000грн.моральної шкоди та судові витрати.

Представник відповідача в судовому засідання 11.05.2026 зазначив, що відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме -моральну шкоду в розмірі 5000, 00 грн.,матеріальну шкоду в сумі 150000грн.,виходячи з матеріального становища відповідача. Вважає, що ринкова вартість автомобіля судовим експертом неправильно визначена та завищена, є суттєва різниця в сумах по висновках, експерт помилився в розрахунках, разом з тим іншу експертизу пошкодженого автомобіля не проводили. Відсутні докази того, що пошкоджений автомобіль призначався для роботи позивачки.

У судовому засіданні 04.08.26 представник відповідача пояснив,що позов визнає частково лише в частині стягнення моральної шкоди в сумі 5000грн., у стягненні матеріальної шкоди просить відмовити.З висновком експерта не погоджується,так як він містить недоліки, однак щодо проведення експертизи не звертались, клопотання про проведення повторної експертизи заявляти не буде.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ч.1 ст.4 цього кодексу, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що постановою Пустомитівського районного суду м. Львова від 19.03.2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді шрафу. Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що 22 січня 2025 року о 08:45 год., в с-щі Рудне, дорога М 10-01, Західний обхід м. Львова, 3 км., водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Seat Alhambra д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримувався дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Mercedes-benz В 200 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який зупинився попереду, та який в наслідок удару, інерційним рухом, здійснив зіткнення з автомобілем Fiat Doblo д.н.з. НОМЕР_3 , який зупинився попереду для повороту ліворуч під керуванням ОСОБА_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

У постанові встановлено, що в діях ОСОБА_2 наявні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого за ст. 124 КУпАП, дії останнього правильно кваліфіковані за даною статтею. Вина ОСОБА_2 доведена зібраними по справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, вказана постанова є обов`язковою в частині, що стосується вчинених відповідачем дій, тому його вина у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не підлягає доказуванню. Так само, не потребують доказуванню дата, час, місце та обставини вчинення ДТП, оскільки такі встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Власником транспортного засобу Mercedes-benz В 200 д.н.з. НОМЕР_2 є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до Звіту № 359/25 про оцінку автомобіля Mercedes-benz В 200 д.н.з. НОМЕР_2 від 20.02.2025 р., вартість відновлювально - ремонтних робіт та необхідних для ремонту матеріалів MERCEDES-BENZ Е220 реєстраційний номер НОМЕР_4 внаслідок пошкодження автомобіля під час ДТП приймається рівним дійсним (ринковій) вартості автомобіля на момент дослідження без врахування аварійних пошкоджень і становить 463347,00 грн. Ринкова (дійсна) вартість автомобіля на момент дослідження, без врахування аварійних пошкоджень, становить 463 347,00 грн. Загальна вартість відновлювального ремонту, включаючи необхідні роботи та матеріали, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, склала 1 621 169,35 грн.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Seat Alhambra д.н.з. НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 22.01.2025 року, була застрахована у АТ «СК» «КРАЇНА».

За положеннями ст.979 ЦК України, договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Нормативно – правовим актом, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України є Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (ст.3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Відповідно до статті 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Відповідно до ст.6, пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено правило, згідно з яким, при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно положень ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

АТ «СК» «КРАЇНА» перерахувала ОСОБА_1 156 800, 00 грн. що підтверджується Платіжною інструкцією № 37229 від 08 квітня 2025 року.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі №759/7787/18 (провадження № 61-10773св20), визначено, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Отже, якщо сплачене страховиком відшкодування не покриває розмір збитків завданих потерпілому, останній має право пред`явити до винної особи вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06 липня 2018 року у справі № 924/675/17, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно висновку судового експерта Галамая Богдана Івановича №90 за результатами проведення судової транспортно - товарознавчої експертизи, складений 31 березня 2026 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes Benz E220 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , від виявлених при обстеженні 13.03.2026 року його пошкоджень внаслідок ДТП 22.01.2025 року, в цінах на вказану дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ на складові (запчастини) та матеріали, та із середньо-статичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт (ні з, ні без ПДВ) становить 972411,24 грн (дев?ятсот сімдесят дві тисячі чотириста одинадцять гривень 24 коп).

Ринкова вартість автомобіля Mercedes Benz 1220 С реєстраційний помер НОМЕР_2 , на

22.01.2025 року до моменту пошкодження у ДТП, становить 488006,68 грн (чотириста вісімдесят вісім тисяч шість гривень 68 коп.).

Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля Mercedes Benz E220 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження у ДТП 22.01.2025 року, з врахуванням результатів його обстеження 13.03.2026 року, в цінах на дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ на складові (запчастини) і матеріали, та із середньо-статичною регіональною вартістю ремонтно – відновлювальних робіт (ні з, ні без ПДВ) становить 392539,94 грн. (триста дев?яносто дві тисячі п?ятсот тридцять дев`ять гривень 94 коп.).

Ринкова вартість автомобіля Mercedes Benz E220 CDI реєстраційний номер НОМЕР_6 , в пошкодженому стані після ДТП 22.01.2025 року, становить 95466,74 грн (дев`яносто п`ять тисяч чотириста шістдесят шість гривень 74 коп.).

Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mercedes Benz E220 CDI реєстраційний номер НОМЕР_7 , внаслідок його пошкодження у ДТП 22.01.2025 року, з врахуванням результатів його обстеження 13.03.2026 року, в цінах на дату обстеження без врахування (включення) ПДВ на складові (запчастини та матеріали) становить 392539,94 грн. (триста дев`яносто дві тисячі п`ятсот тридцять дев`ять гривень 94 коп.).

Суд бере до уваги саме висновок судового експерта Галамая Богдана Івановича №90 за результатами проведення судової транспортно - товарознавчої експертизи, складений 31 березня 2026 року, оскільки такий, згідно з ч.5 ст.106 ЦПК України підготовлено для подання до суду, судовий експерт відповідно до ч.7 ст.102, ч.5 ст.106 ЦПК України обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст.384 КК України (зазначено в самому висновку).

Натомість, звіт оцінювача, як випливає з його змісту, містить лише професійне судження оцінювача.

У постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17 зроблено висновок про те, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Таким чином, на переконання суду, висновок судового експерта Галамая Богдана Івановича №90 за результатами проведення судової транспортно - товарознавчої експертизи, складений 31 березня 2026 рокує належним, допустимим та достатнім доказом, який підтверджує розмір завданої шкоди позивачці, як власниці автомобіля Mercedes Benz E220 CDI реєстраційний номер НОМЕР_7 .

Суд не бере до уваги твердження сторони відповідача про те, що висновок не відповідає вимогам повноти, об"єктивності та достовірності дослідження, в ньому наявні суперечності, неточності, використані недостовірні та не підтверджені дані про визначення ринкової вартості транспортного засобу, оскільки такі твердження не підтверджені жодними доказами.

Крім того, сторона відповідача під час судового розгляду справи не виявила бажання щодо вирішення питання про призначення судової експертизи, з урахуванням своїх заперечень на позовну заяву.

Альтернативний висновок експертизи, який би спростовував розрахунок вартості матеріального збитку, наданий стороною позивача, стороною відповідача, до суду не надано.

Також суд не бере до уваги пояснення сторони відповідача з приводу фізичного знищення транспортного засобу, оскільки такі обставини висновком експерта не встановлені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі №755/18006/15-ц зроблений висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом №1961-IV, який діяв у такій редакції на час укладення полісу, у страховика не виник обов`язок із виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст.37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3 Закону №1961-IV). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Отже, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням) (частина перша ст.1194 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 902/320/17).

При цьому, суд відзначає, що в рішенні ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які … зіткнулися з проблемами … можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом враховуються душевні страждання, які позивачка зазнала через пошкодження її автомобіля у ДТП, у зв`язку з цим вимушених змін у її повсякденному житті без транспортного засобу.

З урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає обґрунтованим розмір моральної шкоди, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивачки в сумі 10000, 00 грн.,задоволивши в цій частині позовні вимоги частково.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підтверджені належними та достатніми доказами у справі, оскільки такі не спростовані відповідачем.

Відповідачем не долучено будь - яких доказів, які б спростовували наявні в матеріалах справи документи, чи докази, котрі свідчать про те, що в даних документах наявні неповні, недостовірні дані з приводу обставин ДТП та встановлення розміру відшкодування, яке має бути виплачене позивачці.

Для спростування доводів позову відповідач не подав належних і допустимих доказів, визначених законом.

Дії відповідача зумовили цивільно-правові наслідки, які були спричинені дорожньо-транспортною пригодою, а тому позивачка має право вимоги до винної особи про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23).

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

П.2 ч.3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

З квитанції №7338-2384-0766-6134 від 17.04.2025 вбачається, що за подання позовної заяви ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 3565,47 грн.

До позовної заяви долучено копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН3999756 від 05.02.2025, з якої вбачається, що ОСОБА_1 сплачено 3500,00 грн. за проведення екпертного дослідження, за наслідками якого складено звіт, який досліджений в судовому засіданні.

Відповідно до змісту ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 81, 89, 223, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо - транспортною пригодою - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ) матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо – транспортної пригоди в розмірі 235 739 (двісті тридцять п`ять тисяч сімсот тридцять дев`ять) гривень 94 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ) моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ) судові витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 3500 (три тисячі п"ятсот) гривень 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3066 (три тисячі шістдесят шість) гривень 35 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Суддя М. І. Гулієва