Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №447/2688/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/903/26

Справа №447/2688/26

П О С Т А Н О В А

13.08.2026 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Павлів В.Р., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 718399 від 13.07.2026, 13.07.2026 року о 14 год. 00 хв. у м. Новий Розділ на пр. Шевченка, 34, гр. ОСОБА_1 , керуючи електричним кріслом колісним, будучи неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною, здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого автомобіль та крісло колісне отримали механічні пошкодження. Орган поліції кваліфікував дії ОСОБА_1 як порушення вимог п. 2.3.б Правил дорожнього руху України (ПДР), за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

У судове засідання прибув ОСОБА_1 , який є ветераном та особою з інвалідом внаслідок війни (що стверджується копіями посвідчень), та має ампутацію лівої нижньої кінцівки.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши норми чинного законодавства України та надані докази, суддя дійшов висновку про відсутність у діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з огляду на таке.

Щодо правового статусу особи як учасника дорожнього руху та технічних характеристик засобу пересування відповідно до абзацу 48 пункту 1.10 Правил дорожнього руху України (постанова КМУ № 1306) та статті 14 Закону України «Про дорожній рух», «учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному».

Таким чином, суддя повністю враховує та підтверджує факт того, що гр. ОСОБА_1 , рухаючись вулицею на електричному кріслі колісному, беззаперечно є учасником дорожнього руху в розумінні ПДР України.

Водночас пункт 1.10 ПДР України містить чітке правове розмежування категорій учасників дорожнього руху та прямо встановлює:

«Крісло колісне - спеціально сконструйований колісний засіб з електроприводом або без нього для пересування осіб з інвалідністю»;

«Водій - особа, яка керує транспортним засобом i має посвідчення водія... особа, яка рухається в кріслі колісному, не є водієм »;

«Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна.з електродвигуном потужністю понад 3 кВт».

Згідно з наданою технічною документацією (інструкція виробника Enjoycare Technology, модель EML49A-D), засіб пересування ОСОБА_1 має електродвигун потужністю 1,4 кВт та конструктивну швидкість до 15 км/год. Отже, вказаний засіб є спеціальним засобом реабілітації, а не транспортним засобом. Відповідно, гр. ОСОБА_1 є учасником дорожнього руху зі спеціальним статусом - «особа, яка рухається в кріслі колісному», і однозначно не є водієм.

Щодо бланкетного характеру ст. 124 КУпАП та відсутності складу адміністративного правопорушення.

Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає відповідальність за «Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна». Незважаючи на те, що ст. 124 КУпАП оперує загальним терміном «учасник дорожнього руху», дана норма за своєю юридичною природою є бланкетною. Вона не містить самостійного правила поведінки, а обов`язково вимагає встановлення фактів порушення особою конкретних вимог (пунктів) ПДР України.

У протоколі про адміністративне правопорушення поліція інкримінувала ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.3.б ПДР України. Однак зазначений пункт міститься у Розділі 2 ПДР, який має назву «Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів».

Суб`єктом виконання обов`язків Розділу 2 ПДР є виключно водій.

Оскільки особа в кріслі колісному за законом прямо визначена як така, що не є водієм, вона юридично не може бути суб`єктом порушення обов`язків водія (п. 2.3.б ПДР), а відтак не може бути притягнута до відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Щодо аналізу ст. 127 КУпАП, наявності нормативної прогалини та заборони аналогії закону.

Права та обов`язки осіб, які рухаються в кріслах колісних, вичерпно визначені у спеціальному Розділі 4-1 ПДР України. Проте при дослідженні Кодексу України про адміністративні правопорушення суд констатує наявність законодавчої прогалини. Так, стаття 127 КУпАП («Порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин») встановлює адміністративну відповідальність для окремих категорій учасників дорожнього руху, які не є водіями.

Однак, у диспозиціях усіх частин статті 127 КУпАП особа, яка рухається в кріслі колісному, взагалі відсутня, як суб`єкт правопорушення.

Крім того, ст. 127 КУпАП у принципі не містить кваліфікуючої ознаки у вигляді «заподіяння майнової шкоди».

Відповідно до статті 62 Конституції України та статті 7 КУпАП, ніхто не може відповідати за діяння, які на момент їх вчинення не були визнані законом як правопорушення.

В адміністративно-деліктному праві категорично заборонено застосування закону за аналогією або розширювальне тлумачення норм на шкоду особі.

Відсутність у КУпАП спеціальної норми про відповідальність осіб у кріслах колісних за пошкодження майна не дає права органу поліції або суду штучно застосовувати до такої особи статтю 124 КУпАП.

Щодо розмежування видів відповідальності та права потерпілого на відшкодування збитків, суд наголошує, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП (тобто відсутністю підстав для накладення штрафу на користь держави) жодним чином не звільняє винну особу від обов`язку відшкодувати завдані збитки потерпілому.

Факт наїзду крісла колісного на припаркований автомобіль «Scania» та заподіяння йому механічних пошкоджень є цивільним деліктом (завданням шкоди).

Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (ЦКУ), «майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала».

Для настання цивільно-правової відповідальності за ст. 1166 ЦКУ статус «водія» або наявність статті в КУпАП не вимагається. Власник автомобіля «Scania» має беззаперечне право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з позовом про стягнення з ОСОБА_1 повної вартості відновлювального ремонту автомобіля.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247 ч. 1 п. 1, 283, 284 КУпАП, суддя,-

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Роз`яснити потерпілій стороні (власнику автомобіля «Scania»), що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП не позбавляє його права на захист майнових інтересів та відшкодування завданих збитків у повному обсязі шляхом подання цивільного позову на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Павлів В. Р.