Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №570/2876/24 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року

м. Рівне

Справа № 570/2876/24

Провадження № 22-ц/4815/1030/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

заявник : ОСОБА_1

заінтересована особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Щербяк Ю.В. на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2026 року, ухвалене в складі судді Гнатущенко Ю.В., присяжних Бас П.С., Віннічук Ю.М., повний текст рішення складено 18.02.2026 року у справі №570/2876/24

в с т а н о в и в :

У червні 2024 року ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна.

Заяву мотивує тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його двоюрідною сестрою, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 є інвалідом дитинства з ураженням психіки, та з 16.03.2014 р. їй встановлена перша група інвалідності, що підтверджується копією довідки МСЕК від 17.03.2014 р. Вона внаслідок цього стійкого психічного захворювання потребує постійної сторонньої допомоги, не розуміє значення своїх дій і не може ними керувати.

З метою забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів, необхідно визнати її недієздатним і встановити над нею опіку. Він має можливість дбати про сестру, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати її догляд та лікування.

При цьому, опікун його двоюрідної сестри, призначений рішенням суду, ОСОБА_2 (її матір) не може в повній мірі та без допомоги виконувати обов`язки опікуна, у зв`язку з тим, що вона має проблеми зі здоров`ям - остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, хронічний гастродуоденіт, багатовузловий зоб.

Просив суд визнати недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку та призначити заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном недієздатної ОСОБА_3 .

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - задоволено частково.

Визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , - недієздатною.

У задоволенні вимог про встановлення над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіки та призначення її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовлено.

До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає та зареєстрована за АДРЕСА_2 , тимчасово покладено обов`язки зі здійснення над нею опіки на орган опіки та піклування виконавчого комітету Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Встановлено строк дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною - два роки, з дня набрання рішенням суду законної сили.

В поданій апеляційній скарзі на рішення суду в частині відмови у призначенні опікуна, представник заявника, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити в повному обсязі.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з частинами 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення в оскаржуваній частині відповідає.

Встановлено, що заявник є двоюрідним братом ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_3 встановлено 1А групу інвалідності з 16.06.2014, довічно, інвалід з дитинства, непридана до трудової діяльності, потребує стороннього нагляду, догляду та допомоги “Д” нагляд психіатра.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 03.10.2018 р. визнано недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено опіку над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; призначено опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її маму ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішення суду набрало законної сили 05.11.2018 р.

Відповідно до довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Північний» від 30.01.2024 р. ОСОБА_2 , 1958 р.н., хворіє, остехондроз попереково-крижового відділу хребта, хронічний гастродуоденіт, багатовузловий зоб, про що свідчить (а.с.11).

За висновком судово-психіатричного експерта Хмельницької філії СЕ ДУ «ІСП МОЗ України» (комісійна амбулаторна експертиза) експертів Руй М.М. та ОСОБА_4 № 482 від 12.06.2025 р., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на стійкий хронічний психічний розлад – важку розумову відсталість; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок наявного у неї стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значенням своїх дій та керувати ними; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не здатна давати пояснення по суті справи в суді.

Рішенням Виконавчого комітету Білокриницької сільської ради №149 від 09.05.2024 р. затверджено подання ООП виконавчого комітету Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області щодо доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною особою ОСОБА_3

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 10.07.2012 р. та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить витяг з Білокриницької територіальної громади №2024/006381274 від 31.05.2024

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , та проживає разом зі своєю сім`єю за цією адресою.

Встановивши, що ОСОБА_3 має тяжкий психічний розлад, який позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв`язку з чим вона потребує постійного стороннього догляду та нагляду, тобто потребує опіки, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання її недієздатною.

Рішення суду першої інстанції в цій частині в апеляційному порядку не переглядається.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду (частина третя статті 294 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 293 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи суд розглядає в порядку окремого провадження.

Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги (частина третя статті 296 ЦПК України).

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680 (далі - Правила).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів. Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань. Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 496/4271/16-а (провадження № 11-606апп18) сформулювала правовий висновок, згідно з яким «рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов`язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскаржуваного рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі».

Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20 (провадження № 61-21311св21) зазначив, що при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відмовляючи у призначенні його опікуном недієздатної двоюрідної сестри, суд першої інстанції виходив подання про призначення заявника опікуном над недієздатною не містить належної мотивації, зокрема чому саме заявника необхідно призначити опікуном недієздатного, незважаючи на наявність осіб, які можуть бути опікунами (рідної матері); із відсутності доказів того, що саме він як особа чоловічої статі призовного віку є єдиною можливою кандидатурою опікуна з огляду на відсутність інших осіб з числа родичів першої лінії споріднення, які могли б належно здійснювати обов`язки опікуна над недієздатною особою.

Такий висновок місцевого суду, на думку колегії суддів, є правильним, відповідає вимогам закону.

Крім того, убачається, що не було з`ясоване питання чи відповідатиме призначення заявника якнайкращим інтересам недієздатної ОСОБА_3 та чи може ОСОБА_1 за станом свого здоров`я виконувати функції опікуна.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи в частині, яка переглядається, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши в цій частині, що заявник не надав належних та допустимих доказів необхідності призначення саме його опікуном недієздатного ОСОБА_3 і що таке призначення буде відповідати якнайкращим інтересам недієздатного, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про призначення опікуна із зазначених підстав.

З огляду на викладене апеляційний сул дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до незгоди заявника з ухваленим у справі судовим рішенням та необхідності переоцінки доказів у справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Щербяк Ю.В. залишити без задоволення.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2026 року в оскаржуваній частині залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 13.08.2026 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Ковальчук Н.М.

Шимків С.С.