Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №1718/2-393/11 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року

м. Рівне

Справа № 1718/2-393/11

Провадження № 22-ц/4815/650/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

заявник (стягувач): АТ «Райффайзен Банк Аваль»,

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 12 травня 2020 року, постановлену в складі судді Ведяніної Т.О., у справі № 1718/2-393/11,

в с т а н о в и в :

У травні 2020 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із заявою про виправлення описки у виконавчих листах у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредитування.

Заява мотивована тим, що при видачі виконавчих листів №2-393/2011 від 22 червня 2011 року, допущена помилка, оскільки судове рішення прийнято відносно трьох солідарних боржників, але не видано виконавчих листів, у яких би зазначався один боржник та один стягувач.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 12 травня 2020 року заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль» про виправлення описки у виконавчому листі - задоволено.

Виправлено помилку, допущену у виконавчому листі №2-393/2011, виданому Сарненським районним судом Рівненської області 22 червня 2011 року у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (м. Рівне вул. С.Петлюри, 35 код ЄДРПОУ 13983837) до ОСОБА_1 (жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (жителя с. Яринівка Сарненського району Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_3 ), шляхом видачі виконавчого листа щодо кожного боржника окремо.

Не погодившись із ухвалою суду, боржник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу суду скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що виданий виконавчий лист повністю відповідають за своїм змістом рішенню суду від 13 травня 2011 року у справі № 1718/2-393/11. Жодних допущених помилок, у розумінні діючого законодавства (описки, арифметичної помилки), у виданих виконавчих листах немає. Судом не враховано, що виконавчий лист від 22 червня 2011 року пред`являвся до примусового виконання і жодних обставин для необхідності видачі нових виконавчих листів не існувало. Вважає, що заявником не доведено наявності допущених судом об`єктивних помилок у виконавчому листі, які б перешкоджали пред`явленню виконавчого документу до виконання.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції указаним нормам законодавства не відповідає.

Встановлено, що рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 13 травня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк «Аваль» в особі Рівненської обласної дирекції « Райффайзен Банк «Аваль» 118790 грн. 25 коп. боргу по кредитному договору 014/53-05/44760 від 05 травня 2006 року, 1187 грн 90 коп. у відшкодування судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову до суду, 120 грн витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, всього 120098 грн 90 коп.

22 червня 2011 року на виконання рішення суду у справі №1718/2-393/11 Сарненський районний суд Рівненської області видав три виконавчих листа №2-393/2011 зазначивши у них одночасно три боржника: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Постановами заступника начальника відділу ДВС Сарненського районного управління юстиції Пітелем А.Ю. від 25.07.2011 року відкрито виконавчі провадження №27750187 та №27749719 про примусове виконання рішення суду про стягнення заборгованості щодо боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно.

Постановою головного державного виконавця відділу ДВС Сарненського районного управління юстиції від 24.04.2014 року виконавчий лист №2-393/2011 від 22.06.2011 року щодо боржника ОСОБА_2 повернуто стягувачу з підстав передбачених п.2 ч.1 ст.47 Закону «Про виконавче провадження».

У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.

Згідно з вимогами до виконавчого документу, викладених у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час видачі виконавчого листа, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, власне ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов`язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов`язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

У відповідності до частини 3 статті 431 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Із тексту виконавчих листів від 22.06.2011, що є в матеріалах справи вбачається, що його зміст відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час видачі виконавчого листа.

Однак, при оформленні виконавчих листів у його тексті боржниками було зазначено всі три боржника одночасно.

Згідно вимог статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Отже, метою внесення відповідних виправлень є узгодження змісту виконавчого листа з рішенням суду, ухваленим у справі. При цьому, не повинен змінюватися загальний висновок і суть судового рішення, що виконується, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, до яких належить написання прізвищ та імен, адреси, найменування спірного майна, зазначення дат та строків тощо.

Наведена норма закону не містить роз`яснень або ж переліку видів помилок, допущених при оформлені або видачі виконавчого листа, які суд вправі виправити. Отже, при вирішенні цього питання слід виходити із загальних вимог до оформлення виконавчого листа та конкретних обставин справи.

Виходячи з аналізу цивільно-процесуального законодавства, внесення виправлень до виконавчих листів може бути пов`язане з такими правовими ситуаціями: - наявність помилки, допущеної при оформленні виконавчого листа. Такі помилки є в тексті виконавчого листа, що виключає можливість його належного виконання, вона спотворює зміст судового рішення, його мету тощо. Метою внесення відповідних виправлень є узгодження змісту виконавчого листа з рішенням суду, ухваленим у справі; - наявність помилки, допущеної при видачі виконавчого листа.

Помилки при оформленні можуть проявлятися у дефектах форми і змісту виконавчого листа: наприклад, суд неправильно подав інформацію про стягувача чи боржника, резолютивну частину судового рішення перенесено у виконавчий лист з помилками, внаслідок цього обсяг обов`язків, що покладено на боржника, зменшено чи збільшено, або й зовсім змінено (зокрема, якщо резолютивну частину перенесено зовсім з іншого рішення), відсутні всі необхідні реквізити виконавчого документа, тощо.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Звертаючись до суду з заявою про внесення змін до виконавчих листів заявник будь яких обґрунтувань наявності допущених судом об`єктивних помилок у виконавчому листі, які б перешкоджали пред`явленню виконавчого документу до виконання не навів.

Будь які докази то, що зміст виконавчого документу унеможливить його виконання в матеріалах справи відсутні.

Навпаки, установлено, що всі три виконавчі листи були звернуті до примусового виконання за заявою стягувача за якими проводились відповідні виконавчі дії.

Враховуючи зазначені норми матеріального та процесуального права, апеляційний суд встановивши, що виконавчі листи було видано у відповідності до резолютивної частини рішення суду та враховуючи, що виправлення помилки у виконавчих листах можливо лише тоді, коли внаслідок помилки зміст виконавчого листа відрізняється від змісту резолютивної частини рішення суду, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про виправлення помилки.

Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 12 травня 2020 року скасувати.

У задоволенні заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль» про виправлення помилки у виконавчих листах листа №2-393/2011 від 22.06.2011 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредитування відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 13.08.2026 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Ковальчук Н.М.,

Шимків С.С.