Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №283/2554/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №283/2554/25 Головуючий у 1-й інст. Саланда О. М.

Номер провадження №33/4805/476/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 26 листопада 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Малинського районного суду Житомирської області від 26 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 27.09.2025 о 18 год 51 хв в м.Малині по вул.Грушевського, 199, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови та координації рухів. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись із зазначеною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на незаконність постанови суду, неповне та однобічне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що матеріали справи, зокрема відеозапис із нагрудної камери поліцейського, не підтверджують факту керування ним транспортним засобом, законності його зупинки та порушення ним Правил дорожнього руху. Також вважає, що огляд на стан сп`яніння проведено з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП його результати є недійсними. Зазначає, що від проходження огляду в закладі охорони здоров`я він не відмовлявся, неодноразово висловлював згоду на його проведення, а висновок лікаря, на його думку, був складений під диктовку працівника поліції, що підтверджується відеозаписом. Крім того, посилається на порушення працівниками поліції його права на правову допомогу, гарантованого ст.268 КУпАП, оскільки йому було відмовлено у можливості скористатися допомогою адвоката, внаслідок чого, на його переконання, не були з`ясовані всі істотні обставини справи. На підтвердження своїх доводів посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду.

Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що копію оскаржуваної постанови отримав поштою лише 05.12.2025, про що свідчать долучені до апеляційної скарги відомості про відстеження поштового відправлення згідно трекінгу за №R067049476610.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

До початку апеляційного розгляду ОСОБА_1 були роз`яснені його процесуальні права та з`ясовано необхідність участі захисника і наявність клопотань. ОСОБА_1 повідомив, що допомоги захисника не потребує, будь-яких клопотань не заявив.

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав. Пояснив, що постійно зазнає переслідувань з боку працівників поліції. Зазначив, що у день події перебував на поминальному обіді, де вжив бокал сухого вина, однак транспортним засобом не керував, оскільки ним керувала інша особа - військовослужбовець. Також заперечував факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я та наполягав на допущенні працівниками поліції порушень під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Просив апеляційну скаргу задовольнити.

Після завершення апеляційного розгляду справи та проголошення об 11 год. 11 хв. резолютивної частини постанови до суду об 11 год. 37 хв. та о 13 год. 40 хв. надійшли письмові заяви ОСОБА_1 , в яких він додатково виклав свою позицію щодо обставин справи, а також просив перенести судове засідання для подання додаткових доказів та отримання правничої допомоги. Оскільки зазначені заяви надійшли після закінчення апеляційного розгляду справи та проголошення судового рішення, викладені у них клопотання не підлягають вирішенню.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові проходити огляд на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, згідно протоколу по адміністративне правопорушення серії ААД №171143 від 27.09.2025, ОСОБА_1 27.09.2025 о 18 год 51 хв в м.Малині по вул.Грушевського, 199, керував транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, незв`язна мова нестійка хода). Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2-3).

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №171143 від 27.09.2025, підтверджується наявними у справі доказами, а саме: актом огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.09.2025 (а.с.4); висновком КНП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №46 від 27.09.2025 (а.с.6); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5819368 від 27.09.2025, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.7); відеозаписом фіксації обставин події (а.с.8).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано.

Зібрані у справі докази у своїй сукупності є достатніми для вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Із наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що на законну вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився та виявив бажання пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. Однак, перебуваючи у медичному закладі, він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, що підтверджується відеозаписом та висновком лікаря КНП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради №46 від 27.09.2025. Також із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено суть вчиненого правопорушення, його процесуальні права та обов`язки, від надання письмових пояснень він відмовився.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, не відповідають фактичним обставинам, зафіксованим на відеозаписі. З його змісту чітко вбачається відмова ОСОБА_1 від запропонованого лікарем огляду, що узгоджується з висновком лікаря КНП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради №46 від 27.09.2025, у зв`язку з чим зазначені доводи є безпідставними.

Дії працівників поліції відповідали вимогам статті 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, а тому доводи апеляційної скарги про порушення процедури проведення огляду є безпідставними.

Посилання ОСОБА_1 на відсутність доказів керування ним транспортним засобом є безпідставними та спростовуються відеозаписом із реєстратора службового автомобіля поліції, на якому зафіксовано рух транспортного засобу перед службовим автомобілем поліції, його зупинку та те, що безпосередньо після зупинки саме ОСОБА_1 виходить із місця водія.

За таких обставин висловлені ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду пояснення про те, що транспортним засобом керувала інша особа -військовослужбовець, прямо суперечать об`єктивно зафіксованим на відеозаписі обставинам події, а тому суд апеляційної інстанції оцінює їх критично та відхиляє як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та неправомірність зупинки транспортного засобу також є необґрунтованими. Матеріали справи містять постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. Крім того, у власних письмових поясненнях, наданих суду першої інстанції, ОСОБА_1 зазначав, що працівники поліції зупинили його транспортний засіб через непрацюючі габаритні вогні причепа.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, правового значення для вирішення цієї справи не мають, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено не за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а за відмову водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, тобто за невиконання вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

Твердження ОСОБА_1 про створення працівниками поліції перешкод у реалізації його права на правничу допомогу, гарантованого статтею 268 КУпАП, є безпідставними та спростовуються відеозаписом. При цьому положення зазначеної статті не звільняють особу від виконання обов`язку, передбаченого пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, а участь захисника не є обов`язковою умовою проведення огляду на стан сп`яніння чи оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

Посилання в апеляційній скарзі на правові висновки Верховного Суду є необґрунтованими, оскільки відповідні судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин, відмінних від обставин цієї справи, а наведені у них висновки не спростовують встановлених у цій справі обставин.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять обставин чи доказів, які давали б підстави для висновку про незаконність або необґрунтованість оскаржуваної постанови.

При розгляді справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

За таких обставин підстав для скасування постанови судді місцевого суду щодо ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд –

постановив:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Малинського районного суду Житомирської області від 26 листопада 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Малинського районного суду Житомирської області від 26 листопада 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич