Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №277/1190/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №277/1190/25 Головуючий у 1-й інст. Заполовський В. В.

Номер провадження №33/4805/480/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Ткачука Володимира Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Ткачука Володимира Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Ємільчинського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 02.09.2025 року о 00 год 38 хв в с. Рудня-Іванівська по вул. Центральній керував автомобілем «ЗАЗ-Daewoo Sens», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою судді місцевого суду, адвокат Ткачук В.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилається на незаконність постанови, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, зазначає, що справу розглянуто за його відсутності, незважаючи на подане клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у зв`язку з чим, на його думку, ОСОБА_1 було позбавлено права на захист. Також вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про назву, модель та серійний номер технічного засобу, яким здійснювалася відеофіксація, а тому долучені до матеріалів справи відеозаписи вважає недопустимими доказами. Посилається на порушення працівниками поліції порядку зупинки транспортного засобу, оскільки, на його думку, матеріали справи не підтверджують подання поліцейськими передбаченого Правилами дорожнього руху сигналу про зупинку із застосуванням спеціального світлового сигналу червоного кольору. Стверджує про відсутність належних та допустимих доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у момент його руху, зазначаючи, що перебування особи в припаркованому автомобілі, у тому числі на місці водія, не підтверджує факту керування транспортним засобом та не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. Крім того, захисник звертає увагу на часовий проміжок між зазначеним у протоколі часом вчинення правопорушення - 00 год. 38 хв. та початком відеозапису - 01 год. 03 хв., протягом якого, за його твердженням, на ОСОБА_1 чинився тиск та від нього вимагалася неправомірна вигода. Посилається також на висновок службового розслідування Звягельського РВП від 06 листопада 2025 року, яким встановлено порушення поліцейським ОСОБА_2 службової дисципліни під час оформлення матеріалів щодо ОСОБА_1 , у зв`язку з чим останнього було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Крім того, захисник вказує на провокаційний, на його думку, характер дій працівників поліції та посилається на практику Європейського суду з прав людини.

До апеляційної скарги адвокатом Ткачуком В.В. також долучено клопотання про постановлення окремої ухвали щодо судді Ємільчинського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 , яке обґрунтовано порушенням, на думку захисника, норм процесуального права під час розгляду справи, зокрема розглядом справи за відсутності захисника, неврахуванням поданих ним документів та створенням перешкод у реалізації права на участь у судовому розгляді.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, установлених у постанові, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №265952 від 02.09.2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 02.09.2025 року о 00 год 38 хв в с. Рудня-Іванівська по вул. Центральній керував автомобілем «ЗАЗ-Daewoo Sens», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме - різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою алкотестера драгер та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2,3).

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №265952 від 02.09.2025 (а.с.2, 3); розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.4); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.5); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 02.09.2025 (а.с.6); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.7); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення від керування транспортним засобом (а.с.9); рапортом поліцейського СРПП відділення поліції №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області сержанта поліції Данюка В.В., з якого вбачається, що під час несення служби було зупинено автомобіль «ЗАЗ-Daewoo Sens», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , якому у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, від проходження якого останній відмовився. У рапорті також зазначено, що відеофіксація здійснювалася за допомогою портативного відеореєстратора марки «Xiaomi» та бодікамери марки «Motorola». (а.с.10); відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського (а.с.11).

Суддя місцевого суду дослідив наявні у справі докази, оцінив їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 та наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано.

Наявними у матеріалах справи відеозаписами з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора службового автомобіля об`єктивно зафіксовано обставини, які у сукупності з іншими доказами є достатніми для встановлення події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у діях ОСОБА_1 .

Із відеозапису, здійсненого відеореєстратором службового автомобіля, вбачається рух автомобіля «ЗАЗ-Daewoo Sens», номерний знак НОМЕР_1 , подання поліцейськими сигналу про його зупинку із застосуванням проблискових маячків та подальша зупинка транспортного засобу. Після його зупинки з автомобіля ніхто не виходив, а ОСОБА_1 перебував на місці водія.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовуються безпосереднім змістом відеозапису та сукупністю інших матеріалів справи.

Посилання захисника на незаконність зупинки транспортного засобу також є необґрунтованими. Як убачається з матеріалів справи, транспортний засіб рухався під час дії комендантської години, що надавало працівникам поліції підстави для його зупинки та перевірки документів осіб, які в ньому перебували. Крім того, відеозаписом зафіксовано подання вимоги про зупинку із застосуванням проблискових маячків.

Під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейським було виявлено ознаку алкогольного сп`яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Із відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу або у закладі охорони здоров`я. Проте ОСОБА_1 огляд не пройшов, зачинив вікно автомобіля, заблокував двері та надалі на неодноразові запитання поліцейського щодо проходження огляду не відповідав.

За таких обставин поведінка ОСОБА_1 обґрунтовано розцінена як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Відеозаписом також підтверджується роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також суті інкримінованого йому правопорушення.

Наведені обставини свідчать про дотримання працівниками поліції вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735.

Доводи апеляційної скарги про недопустимість відеозаписів у зв`язку з відсутністю у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про назву, модель та серійний номер технічного засобу, яким здійснювалася відеофіксація, є необґрунтованими. У протоколі зазначено про долучення відеозапису, а зі змісту рапорту поліцейського вбачається, якими технічними засобами здійснювалася відеофіксація. Відсутність у протоколі відомостей про марку, модель та серійний номер такого засобу не спростовує об`єктивності зафіксованих відеозаписом обставин та не є підставою для визнання його недопустимим доказом.

Зміст відеозаписів узгоджується з іншими матеріалами справи та підтверджує рух транспортного засобу, його зупинку, перебування ОСОБА_1 на місці водія, виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, пропозицію пройти огляд у передбаченому законом порядку та його відмову від такого огляду.

Посилання захисника на наявність часового проміжку між зазначеним у протоколі часом вчинення правопорушення та початком відеозапису також не спростовує висновків суду першої інстанції. Такий часовий проміжок не свідчить про недостовірність зафіксованих надалі обставин події, а твердження про здійснення у цей час тиску на ОСОБА_1 та вимагання від нього неправомірної вигоди належними та допустимими доказами не підтверджені.

Не спростовує висновків суду і посилання захисника на висновок службового розслідування Звягельського РВП від 06 листопада 2025 року, яким встановлено порушення поліцейським ОСОБА_2 службової дисципліни щодо неналежного здійснення відеофіксації під час оформлення матеріалів відносно ОСОБА_1 , за що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Як правильно зазначив суд першої інстанції, встановлені під час службового розслідування порушення не спростовують зафіксованих у справі обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції права ОСОБА_1 на захист у зв`язку з розглядом справи за відсутності його та захисника.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 скористався правом на правничу допомогу, а його захисник адвокат Ткачук В.В. з вересня 2025 року брав участь у справі, звертався до суду з клопотаннями, подавав письмові заперечення та інші документи.

Так, 18 вересня 2025 року адвокат Ткачук В.В. звернувся до суду з клопотанням про його долучення як захисника Німця П.В. у підсистемі «Електронний суд» та надання доступу до матеріалів справи. Розгляд справи, призначений на 02 жовтня 2025 року, за клопотанням захисника було відкладено на 21 жовтня 2025 року. Напередодні цього судового засідання захисник повторно звернувся із заявою про відкладення розгляду справи, посилаючись на необхідність ознайомлення з матеріалами та підготовки до захисту, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 11 листопада 2025 року. 10 листопада 2025 року адвокат знову подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке також було враховане судом, та розгляд справи відкладено на 03 грудня 2025 року.

Наведене спростовує твердження апеляційної скарги про створення судом першої інстанції перешкод у реалізації ОСОБА_1 права на захист та свідчить про те, що попередні клопотання захисника про відкладення розгляду справи судом враховувалися.

Про розгляд справи 03 грудня 2025 року о 10 год. 30 хв. учасники справи були завчасно повідомлені, що підтверджується наявними у матеріалах справи відомостями.

При цьому подане адвокатом Ткачуком В.В. 01 грудня 2025 року клопотання стосувалося здійснення повної аудіофіксації судових засідань у справі та не містило прохання про участь захисника у судовому засіданні в режимі відеоконференції чи про відкладення розгляду справи, призначеного на 03 грудня 2025 року.

Напередодні судового розгляду захисником також були подані письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення та клопотання, в яких викладено позицію сторони захисту щодо обставин справи, допустимості доказів, факту керування транспортним засобом та дій працівників поліції.

Посилання захисника на відсутність електропостачання у приміщенні Ємільчинського районного суду 03 грудня 2025 року підтверджується наданою судом на адвокатський запит відповіддю від 12 грудня 2025 року, згідно з якою цього дня електропостачання було відсутнє з 09 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв.

Разом із тим зазначена обставина не підтверджує доводів апеляційної скарги про умисне недопущення захисника до участі у розгляді справи, свідоме введення його в оману працівниками суду чи створення штучних перешкод у реалізації права на захист. Об`єктивних даних на підтвердження змісту телефонної розмови, на яку посилається захисник, зокрема повідомлення йому працівниками суду про те, що судове засідання 03 грудня 2025 року не відбудеться, матеріали справи не містять.

Факт відсутності у приміщенні суду електропостачання у зазначений проміжок часу за встановлених у справі обставин не свідчить про позбавлення ОСОБА_1 права на захист, оскільки сторона захисту була завчасно обізнана про дату та час судового розгляду, до суду не надходило клопотання про його відкладення, а правова позиція захисту щодо суті пред`явленого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення була викладена у поданих до суду письмових запереченнях та клопотаннях.

Відповідно до положень ст.268 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допускається за умови її своєчасного сповіщення про місце і час розгляду справи та відсутності клопотання про відкладення її розгляду. Обов`язкова участь особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, законом не встановлена.

За таких обставин розгляд справи судом першої інстанції за відсутності ОСОБА_1 та його захисника не свідчить про порушення права ОСОБА_1 на захист та не є підставою для скасування постанови судді місцевого суду.

Щодо клопотання адвоката Ткачука В.В. про постановлення окремої ухвали стосовно судді Ємільчинського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 , то підстав для його задоволення апеляційний суд не вбачає, оскільки під час апеляційного перегляду справи порушень суддею норм процесуального права, які б свідчили про умисне недопущення захисника до участі у справі, створення перешкод у реалізації права на захист чи інші неправомірні дії, не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, не спростовують установлених судом обставин та не містять посилань на факти чи докази, які б свідчили про незаконність або необґрунтованість оскаржуваної постанови.

Будь-яких переконливих доводів чи доказів на спростування правильності висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, захисником не наведено.

При розгляді даної справи суддя місцевого суду дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, дав належну оцінку наявним доказам та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи не встановлено порушень судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які б були підставою для скасування або зміни постанови. Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано.

За таких обставин підстав для скасування постанови судді Ємільчинського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Ткачука Володимира Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич