Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №295/11635/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/11635/25 Головуючий у 1-й інст. Чорній Р. О.

Номер провадження №33/4805/495/26

Категорія ст.185. ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Федака Максима Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 04 грудня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 04 грудня 2025 року об`єднано в одне провадження справи №295/11635/25, №295/12023/25 та присвоєно номер №295/11635/25.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Матеріали судової справи №295/11635/25 щодо ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП, а саме: оригінал протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №575762 від 20.08.2025 та його копію (другий примірник), копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №429235 від 20.08.2025, копію протоколу про адміністративне затримання серії АА №119476 від 20.08.2025, копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 20.08.2025, копії рапортів поліцейських Бризньова І. та Онищенка В. від 20.08.2025, відеозаписи з боді-камер патрульних поліцейських №475692, №475587 та №475812, копію військового квитка ОСОБА_1 , направлено до ВАП управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП для вирішення питання про їх скерування особі, уповноваженій накладати дисциплінарні стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 20.08.2025 о 19 год 55 хв в м Житомирі по проспекту Миру, 22, керував транспортним засобом марки Chevrolet, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою судді місцевого суду у частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, адвокат Федак М.Л., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову в цій частині скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції, порушивши вимоги ст. 268 КУпАП, розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , не врахувавши, що матеріали справи не містять його заяви про отримання судових повідомлень шляхом надсилання СМС-повідомлень на номер мобільного телефону, у зв`язку з чим такий спосіб повідомлення, на думку захисника, не може вважатися належним. Послався на відсутність у матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху. Вказав на порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки наявні в матеріалах справи направлення до закладу охорони здоров`я та другий примірник акта огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не вручалися. Крім того, захисник вважає долучений до матеріалів справи відеозапис є неналежним та недопустимим доказом, оскільки він не є безперервним, не містить фіксації обставин, які стали підставою для зупинки транспортного засобу, а також дій поліцейських щодо виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння. Окрім того, зазначив, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, а протокол про адміністративне правопорушення, на його думку, складено неуповноваженою на те посадовою особою.

Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, яке не підлягає вирішенню, оскільки апеляційну скаргу подано у встановлений законом строк.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисник – адвокат Федак М.Л. у судове засідання не з`явилися. Клопотання захисника про розгляд справи без його участі та участі його підзахисного надійшло до апеляційного суду після завершення розгляду справи апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №429235 від 20.08.2025 вбачається, що ОСОБА_1 20.08.2025 о 19 год 55 хв в м Житомирі по проспекту Миру, 22, керував транспортним засобом марки Chevrolet, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку як на місці зупинки, а також в найближчому медичному закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонено шляхом зупинки транспортного засобу в дозволеному ПДР України місці (а.с.34,35).

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №429235 від 20.08.2025 (а.с.34,35); протоколом про адміністративне затримання АА №119476 від 20.08.2025 (а.с.38); протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №575762 від 20.08.2025 (а.с.36); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.39 а); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.08.2025 (а.с.39 б); письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 20.08.2025 та від 05.10.2025, зі змісту яких вбачається, що останній був зупинений працівниками патрульної поліції, які не повідомили причини зупинки. Згодом прибув інший екіпаж, який безпідставно вимагав в нього документи, застосував спецзасоби – кайданки, чим перевищили службові повноваження (а.с.39,53); рапортами поліцейських Управління патрульної поліції в Житомирській області І.Бризньов, В.Онищенко від 20.08.2025, зі змісту яких вбачається, що під час несення служби в складі екіпажу Граніт-102, 20.08.2025 близько 19 год 55 хв, згідно ст.35 Закону України «Про національну поліцію», був зупинений автомобіль Chevrolet, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування було виявлено ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка яка не відповідає обстановці, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Відносно ОСОБА_1 було винесено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП, складено протоколи за ч.1 ст.130, ст.185 КУпАП (а.с.40,41); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №5532648 від 20.08.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.37); відеозаписами з нагрудної камери поліцейських (а.с.42).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано.

Наявні в матеріалах справи відеозаписи з нагрудних камер поліцейських у сукупності з іншими доказами містять достатні відомості для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та сумнівів щодо їх достовірності й допустимості не викликають. Посилання захисника на те, що відеозаписи не є безперервними та не містять фіксації окремих подій, не є підставою для визнання їх неналежними чи недопустимими доказами, оскільки зафіксовані на них обставини є послідовними, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи, а відомостей, які б свідчили про втручання у відеозаписи, зміну їх змісту чи спотворення зафіксованих подій, матеріали справи не містять.

Доводи захисника про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та законних підстав для його зупинки не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З відеозаписів вбачається, що на момент початку відеофіксації автомобіль перебував у нерухомому стані з увімкненим двигуном, а ОСОБА_1 знаходився на місці водія та з ним спілкувалися працівники поліції. У подальшому під час спілкування ОСОБА_1 було повідомлено про наявність орієнтування щодо вказаного транспортного засобу як причину його зупинки. При цьому під час зафіксованого на відеозаписах спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом не заперечував.

Та обставина, що на відеозаписах безпосередньо не зафіксовано рух транспортного засобу, не спростовує встановленого судом першої інстанції факту керування ним ОСОБА_1 , який підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у ОСОБА_1 видимих ознак алкогольного сп`яніння не спростовують законності вимоги працівника поліції про проходження огляду на стан сп`яніння. Так, за змістом п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, поліцейський як посадова особа, на яку покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, передбачених п.п. 3, 4 розділу І цієї Інструкції. Як свідчить відеозапис, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, з огляду на виявлені у нього ознаки такого стану, які були повідомлені ОСОБА_1 та зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення й акті огляду на стан алкогольного сп`яніння. За таких обставин вимога працівників поліції про проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння була законною, а відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 був зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку огляд з метою визначення стану алкогольного сп`яніння.

Відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 відмовився пройти такий огляд як на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, незважаючи на роз`яснення правових наслідків відмови від його проходження та повідомлення про складання у разі такої відмови протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У подальшому йому було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оголошено зміст складеного протоколу, повідомлено про відсторонення від керування транспортним засобом. Також ОСОБА_1 надав письмові пояснення на окремому аркуші, в яких виклав незгоду з діями працівників поліції.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не було вручено направлення до закладу охорони здоров`я та другий примірник акта огляду на стан алкогольного сп`яніння, не спростовують встановленого факту його відмови від проходження огляду та не впливають на правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, спростовуються змістом відеозаписів, на яких зафіксовано повідомлення останнього про відсторонення від подальшого керування транспортним засобом.

Посилання захисника на складення протоколу неуповноваженою особою є безпідставними, оскільки закон не вимагає складання протоколу саме тим працівником поліції, який безпосередньо зупинив транспортний засіб чи виявив у водія ознаки сп`яніння. Протокол складено уповноваженим працівником поліції.

Отже, дії працівників поліції під час оформлення матеріалів щодо ОСОБА_1 узгоджувалися з вимогами ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Сукупність досліджених у справі доказів підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому сумнівів у правильності висновку суду першої інстанції про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у суду апеляційної інстанції не виникає.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції права ОСОБА_1 на участь у розгляді справи також є необґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції неодноразово вживалися заходи для повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, зокрема судові повідомлення направлялися на 16 вересня, 09 жовтня, 18 листопада та 04 грудня 2025 року за наявною в матеріалах справи адресою його місця проживання. Поштова кореспонденція поверталася до суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 18, 22, 29, 32). Відповідно до сталої практики Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2024 у справі №990/69/24, постанови Верховного Суду від 24.03.2025 у справі №706/208/15-ц та від 28.02.2025 у справі №615/2/22), у випадку повернення поштового відправлення з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, така особа вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, судом першої інстанції вживалися додаткові заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи шляхом направлення СМС-повідомлень та телефонограм, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку СМС-повідомлень та телефонограм. Зокрема, під час телефонного повідомлення про судове засідання, призначене на 16 вересня 2025 року, ОСОБА_1 повідомив про неможливість прибути до суду у зв`язку з перебуванням на службі в іншій області.

За таких обставин посилання захисника на відсутність у матеріалах справи заяви ОСОБА_1 про отримання судових повідомлень шляхом надсилання СМС-повідомлень не спростовує факту його обізнаності про розгляд справи, а також вжиття судом першої інстанції належних заходів щодо його повідомлення про дату, час і місце судових засідань.

Враховуючи вжиття судом першої інстанції неодноразових заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, його обізнаність про судовий розгляд, а також необхідність дотримання встановлених законом строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

Тому порушень права ОСОБА_1 на захист та вимог ст. 268 КУпАП під час розгляду справи судом першої інстанції апеляційним судом не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не містять посилань на обставини чи докази, які б ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 або свідчили про незаконність ухваленої у справі постанови.

При розгляді справи суддя місцевого суду дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, повно з`ясував обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи наведене, підстав для скасування постанови судді місцевого суду щодо ОСОБА_1 в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не встановлено.

В іншій частині постанова суду першої інстанції не оскаржувалась, а тому судом апеляційної інстанції не переглядалась.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Федака Максима Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 04 грудня 2025 року у частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич