Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №283/2982/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №283/2982/25 Головуючий у 1-й інст. Ярмоленко В. В.

Номер провадження №33/4805/477/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Барановського Ігоря Івановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Барановського Ігоря Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Малинського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 09.11.2025 близько 22 год 20 хв на автодорозі М-07 «Київ-Ковель-Ягодин» 128 км, керував транспортним засобом марки «Fada Idea», без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5.Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись із постановою судді місцевого суду, адвокат Барановський І.І., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не встановлено, яким саме видом транспортного засобу марки «Fada Idea» керував ОСОБА_1 , яким двигуном чи акумуляторною батареєю та якої потужності обладнаний цей транспортний засіб, а також яку швидкість він може розвивати, у зв`язку з чим, на думку захисника, належним чином не встановлено, яким саме транспортним засобом керував ОСОБА_1 . Крім того, вважає, що працівниками поліції не дотримано вимог п.п.6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, оскільки після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу йому не було запропоновано пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. З огляду на це захисник вважає, що підстав для складення щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення не було. Посилаючись на положення ст.62 Конституції України та практику Європейського суду з прав людини, зазначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №508435 від 09.11.2025 вбачається, що ОСОБА_1 09.11.2025 близько 22 год 20 хв на автодорозі М-07 «Київ-Ковель-Ягодин» 128 км, керував транспортним засобом марки «Fada Idea», без номерного знаку (електро), з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та й найближчому закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Водія відсторонено від керування транспортного засобу в порядку ст.266 КУпАП (а.с.4-6).

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною 1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №508435 від 09.11.2025 (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від (а.с.7); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2025 (а.с.8); рапортом командира взводу №3 роти №3 БУПП в Житомирській області ДПП Гринчука Р. (а.с.9); диском з відеозаписом події (а.с.10).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності і взаємозв`язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано.

Наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності містять достатні відомості для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зокрема, з долучених до матеріалів справи відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу, від чого він відмовився. Після цього працівник поліції запропонував йому пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я, від чого ОСОБА_1 також відмовився, незважаючи на роз`яснення наслідків такої відмови.

Тому доводи апеляційної скарги про те, що після відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, є безпідставними та спростовуються відеозаписом, зокрема зафіксованими на ньому о 22:30:49 обставинами.

Таким чином, порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння, на які посилається захисник, не встановлено, а тому необґрунтованими є й похідні доводи апеляційної скарги про відсутність у працівників поліції підстав для складення щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.

Не спростовують правильності висновків суду першої інстанції також доводи захисника про те, що судом не встановлено виду та технічних характеристик транспортного засобу марки «Fada Idea», яким керував ОСОБА_1 , зокрема виду та потужності двигуна чи акумуляторної батареї, а також швидкості, яку він може розвивати.

Частиною першою ст.130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. При цьому положення вказаної статті не пов`язують настання такої відповідальності з віднесенням транспортного засобу до категорії механічних транспортних засобів чи з певною потужністю встановленого на ньому двигуна.

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб – це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Як правильно враховано судом першої інстанції, Верховний Суд у постанові від 15 березня 2023 року у справі №127/5920/22 зазначив, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо такий засіб приводиться в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна, при цьому для відповідної правової оцінки характеристика такого засобу як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності встановленого на ньому електродвигуна значення не має.

З матеріалів справи та долучених відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 керував двоколісним електричним транспортним засобом марки «Fada Idea», використовуючи його для пересування автомобільною дорогою. Крім того, у поданій до суду першої інстанції заяві ОСОБА_1 факту керування електротранспортом не заперечував. За таких обставин відсутність у матеріалах справи відомостей про окремі технічні характеристики вказаного транспортного засобу, зокрема потужність електродвигуна, характеристики акумуляторної батареї чи максимальну швидкість, яку він може розвивати, не впливає на правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Посилання захисника на положення ст.62 Конституції України, принцип презумпції невинуватості та відповідні гарантії Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також не дають підстав для скасування постанови, оскільки висновок про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується не на припущеннях, а на сукупності належних та допустимих доказів, досліджених судом першої інстанції, які узгоджуються між собою та підтверджують обставини вчиненого правопорушення.

При розгляді справи суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини, що мають значення для її правильного вирішення, належним чином оцінив наявні докази та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Водночас суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами з огляду на те, що він не має посвідчення водія та не набув у встановленому порядку такого права.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП за вчинене ОСОБА_1 правопорушення є безальтернативною і передбачає накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а відсутність у особи посвідчення водія не є перешкодою для застосування такого виду стягнення.

Разом із тим при перегляді постанови адміністративне стягнення не може бути посилено, а тому суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути зазначену помилку суду першої інстанції шляхом застосування до ОСОБА_1 передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП позбавлення права керування транспортними засобами.

За таких обставин підстав для скасування постанови судді місцевого суду щодо ОСОБА_1 з наведених в апеляційній скарзі мотивів немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Барановського Ігоря Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Малинського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич