Суд: Житомирський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 11 серпня 2026 р.
Справа: №285/6338/25
Суддя: Галацевич О. М.
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №285/6338/25 Головуючий у 1-й інст. Літвин О. О.
Номер провадження №33/4805/484/26
Категорія ч.5 ст.126 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Сахна Дмитра Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 09 грудня 2025 року, якою останню визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 09 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 09.11.2025 о 12 год 15 хв на автодорозі М - 06 Київ-Чоп 225 км, повторно протягом року, керувала транспортним засобом марки «Мерседес Бенс А170», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, чим порушила пункт 2.1 а) Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст.126 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Сахно Д.І., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП. На думку захисника, судом першої інстанції не встановлено всіх обставин, необхідних для висновку про наявність у її діях складу цього адміністративного правопорушення. Зокрема, вказує, що з матеріалів справи неможливо встановити підстави зупинки транспортного засобу працівниками поліції. Рапорт поліцейського таких відомостей не містить, а інших доказів, зокрема відеозапису події, до матеріалів справи не долучено. У зв`язку з цим вважає зупинку транспортного засобу необґрунтованою, а вимогу поліцейського про пред`явлення посвідчення водія - неправомірною. Також захисник звертає увагу, що наявними у матеріалах справи довідками адміністративної практики належним чином не підтверджено повторність вчинення ОСОБА_1 правопорушення протягом року. Зазначає, що копія постанови серії ЕНА №6019299 від 26.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП у матеріалах справи відсутня, як і відомості про набрання нею законної сили відповідно до вимог ст.291 КУпАП та вручення її копії ОСОБА_1 . Тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно взяв зазначені довідки до уваги як докази повторності правопорушення. Крім того, посилається на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, молодшим лейтенантом ЗСУ, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та є матір`ю двох дітей. Зазначає, що 09.11.2025 вона була змушена терміново прибути до школи у зв`язку з конфліктною ситуацією за участю її дитини, яка зазнала значного емоційного напруження та потребувала батьківського втручання і підтримки. За таких обставин вважає, що ОСОБА_1 діяла у стані крайньої необхідності, передбаченої ст.18 КУпАП, чому суд першої інстанції належної оцінки не надав. На переконання захисника, висновок суду про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується на припущеннях, а обставини справи не були з`ясовані повно, всебічно та об`єктивно. На обґрунтування своїх доводів посилається також на положення Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Верховного Суду.
Належним чином повідомлені про місце і час судового засідання ОСОБА_1 та її захисник Сахно Д.І. до суду апеляційної інстанції не з`явились, будь-яких клопотань на адресу суду не направляли.
За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Зі змісту ст.252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Висновок судді про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, ґрунтується на матеріалах провадження та досліджених судом доказах.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №507923 від 09.11.2025 вбачається, що ОСОБА_1 09.11.2025 о 12 год 15 хв на автодорозі М-06 Київ-Чоп, 225 км, повторно протягом року керувала транспортним засобом марки «Mercedes-Benz A170», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, оскільки посвідчення водія відповідної категорії не отримувала, чим порушила вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП. У протоколі також зазначено про винесення 26.10.2025 стосовно неї постанови серії ЕНА №6019299 за ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.1, 2).
З рапорту поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капрала поліції С. Дивака від 09.11.2025 вбачається, що під час несення служби було зупинено транспортний засіб марки «Mercedes-Benz A170», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , яка не мала права керування транспортним засобом. Під час оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 повідомила, що змінила прізвище та її попереднє прізвище - ОСОБА_2 . За результатами перевірки інформаційних баз Національної поліції встановлено, що стосовно ОСОБА_3 26.10.2025 винесено постанову серії ЕНА №6019299 за ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.17).
Матеріалами справи також підтверджено, що відповідно до довідки відділу адміністративної практики УПП в Житомирській області від 10.11.2025 ОСОБА_4 посвідчення водія не отримувала (а.с.4); згідно з довідкою цього ж відділу від 10.11.2025 ОСОБА_4 26.10.2025 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП на підставі постанови серії ЕНА №6019299, винесеної працівниками Управління патрульної поліції в м. Києві (а.с.5). Копія зазначеної постанови міститься у матеріалах справи та містить відмітку про набрання нею законної сили 26.10.2025 (а.с.6).
Згідно з п.2.1 а) Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною другою ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, тягне за собою адміністративну відповідальність, встановлену цією нормою.
Оцінивши зазначені докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що 09.11.2025 ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, не маючи права керування ним, та вчинила таке порушення повторно протягом року, у зв`язку з чим правильно кваліфікував її дії за ч.5 ст.126 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП та також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, а викладені у ньому відомості узгоджуються з іншими матеріалами справи.
Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано.
Твердження захисника про відсутність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 є необґрунтованими. Обставини правопорушення підтверджуються не лише протоколом про адміністративне правопорушення та рапортом поліцейського, а й відомостями адміністративної практики щодо неотримання ОСОБА_4 посвідчення водія, факту її попереднього притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та копією відповідної постанови. Зазначені докази узгоджуються між собою та у своїй сукупності підтверджують обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відсутність у матеріалах справи відеозапису події не свідчить про недоведеність вини ОСОБА_1 , оскільки положення ст.251 КУпАП не визначають відеозапис єдиним допустимим засобом доказування обставин адміністративного правопорушення, а наявна у справі сукупність доказів є достатньою для встановлення факту керування нею транспортним засобом за відсутності права на таке керування та повторності вчиненого порушення.
Доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи відомостей щодо конкретної підстави зупинки транспортного засобу, а також посилання захисника на те, що до моменту зупинки ОСОБА_1 Правил дорожнього руху не порушувала, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Конкретна підстава зупинки транспортного засобу не є ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП. Для вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу цього правопорушення значення мають факт керування транспортним засобом особою, яка не має права керування ним, та повторність протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами другою-четвертою ст.126 КУпАП. Відсутність у матеріалах справи конкретизації підстави, з якої працівниками поліції було зупинено транспортний засіб, зазначених обставин не спростовує.
З цих же підстав доводи захисника щодо неправомірності вимоги поліцейського про пред`явлення посвідчення водія не спростовують висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки їй інкриміновано не непред`явлення посвідчення водія, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП, а повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Посилання захисника на постанову Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №686/11314/17 наведених висновків не спростовує, оскільки у зазначеній справі предметом судового розгляду була правомірність притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП за непред`явлення на вимогу поліцейського реєстраційного документа на транспортний засіб. Натомість у цій справі ОСОБА_1 інкримінується повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування ним, а тому наведені захисником правові висновки стосуються інших фактичних обставин та іншого складу адміністративного правопорушення.
Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про недоведеність повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та відсутність відомостей про набрання законної сили постановою серії ЕНА №6019299 від 26.10.2025. У матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія зазначеної постанови про притягнення ОСОБА_3 (нині ОСОБА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, сформована з автоматизованої системи бази даних інформаційного порталу Національної поліції України, яка містить відмітку про набрання постановою законної сили 26.10.2025 (а.с.6). Факт притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП підтверджується також довідкою відділу адміністративної практики УПП в Житомирській області від 10.11.2025 (а.с.5). Відомостей про скасування зазначеної постанови у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.
Посилання захисника на відсутність у матеріалах справи відомостей про вручення ОСОБА_1 копії постанови серії ЕНА №6019299 зазначених обставин не спростовує, оскільки долучена до справи засвідчена копія постанови містить відомості про набрання нею законної сили 26.10.2025, достовірність яких стороною захисту не спростована.
Щодо доводів апеляційної скарги про вчинення ОСОБА_1 правопорушення у стані крайньої необхідності, то надані стороною захисту відомості про конфліктну ситуацію у навчальному закладі за участю її дитини та необхідність прибуття матері до школи не підтверджують наявності передбачених ст.18 КУпАП умов крайньої необхідності. Матеріали справи не містять даних про існування небезпеки, яка за конкретних обставин не могла бути усунута іншими засобами та усунення якої об`єктивно вимагало від ОСОБА_1 керування транспортним засобом за відсутності у неї права на таке керування. Тому підстав для застосування положень ст.18 КУпАП немає.
Обставини проходження ОСОБА_1 військової служби та наявності у неї двох дітей не спростовують установлених судом обставин правопорушення та не виключають її адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, не виключають винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення та не містять посилань на обставини чи докази, які б спростовували встановлені судом обставини справи.
При розгляді справи суддя місцевого суду дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, повно та всебічно з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, належним чином оцінив наявні докази та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права, які б слугували підставою для скасування або зміни постанови судді місцевого суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та доводами апеляційної скарги не спростовані.
За таких обставин підстав для скасування постанови судді місцевого суду щодо ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд –
постановив:
Апеляційну скаргу Сахна Дмитра Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 09 грудня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua