Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №279/5923/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/5923/25 Головуючий у 1-й інст. Пацко О. О.

Номер провадження №33/4805/482/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 грудня 2025 року, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 14.09.2025 о 22:37 годин в м.Коростень, по вул.Шатрищанська, 10, керувала транспортним засобом «PEUGEOT 207», номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка що не відповідає дійсності, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому медичному закладі відмовилась, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, неповне з`ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що матеріали справи не містять відеозапису факту керування нею транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції. Вважала безпідставним посилання поліцейських на технічну несправність транспортного засобу, а саме непрацюючу передню праву фару в режимі ближнього світла, як на підставу його зупинки, оскільки, на її думку, така несправність відеозаписом із портативного відеореєстратора не підтверджується, у зв`язку з чим у працівників поліції були відсутні законні підстави для зупинки транспортного засобу. Також послалася на те, що долучений до матеріалів справи відеозапис не підтверджує наявності у неї зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп`яніння. Стверджувала, що її відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була зумовлена тим, що вона не могла вийти з автомобіля та пройти огляд, оскільки пасажир ОСОБА_2 , який перевозив значну суму грошових коштів та перебував у стані алкогольного сп`яніння, наполягав, щоб вона не залишала автомобіль. Зазначила, що вказані обставини ОСОБА_2 підтвердив під час розгляду справи судом першої інстанції. Крім того, звернула увагу на те, що після складання адміністративних матеріалів її не було відсторонено від керування транспортним засобом, що, на її переконання, свідчить про недотримання працівниками поліції вимог ст.266 КУпАП.

Належним чином повідомлені про місце і час судового засідання ОСОБА_1 та її захисник Рупс В.О. до суду апеляційної інстанції не з`явились, будь-яких клопотань на адресу суду не направляли.

За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №454054 від 14.09.2025 вбачається, що ОСОБА_1 14.09.2025 о 22:37 годин в м.Коростень, по вул.Шатрищанська, 10, керувала транспортним засобом «PEUGEOT 207», номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає дійсності, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому медичному закладі відмовилась, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №454054 від 14.09.2025 (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.09.2025 (а.с.4); розписками про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП , та про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.3, 5); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5723369 від 14.09.2025 відносно ОСОБА_1 ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.7); рапортом інспектора СРПП Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Наку Д. від 14.09.2025 згідно якого, 14.09.2025 під час патрулювання було зупинено за порушення ПДР автомобіль марки «PEUGEOT 207», номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з останньою були помічені ознаки алкогольного сп`яніння, після чого були складені адміністративні матеріали за ст.126 ч.1, ст.130 ч.1 КУпАП. В подальшому останню було відсторонено від керування (а.с.8); відеозаписом обставин події (а.с.10).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано.

Матеріалами справи об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .

Як вбачається з наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння їй було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я, однак від проходження такого огляду вона відмовилась, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР України.

ОСОБА_1 були роз`яснені права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її ознайомлено зі складеними адміністративними матеріалами, однак від надання пояснень, їх підписання та отримання копій вона відмовилась. Крім того, з відеозапису вбачається, що поліцейські повідомляли ОСОБА_1 про відсторонення її від керування транспортним засобом та заборону подальшого руху.

Отже, дії працівників поліції відповідали вимогам ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735.

Посилання апелянта на відсутність у неї ознак алкогольного сп`яніння є необґрунтованими. Відповідно до п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції. Із відеозапису вбачається, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про виявлені у неї ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінку, що не відповідала обстановці та виражене тремтіння пальців рук. За таких обставин у поліцейського були підстави запропонувати їй пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а вимога про проходження такого огляду була законною.

Твердження апеляційної скарги про те, що відеозапис не містить безпосередньої фіксації факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не спростовують висновків суду першої інстанції. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом не заперечувала. Крім того, постановою у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5723369 від 14.09.2025 її притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, допущене під час керування цим транспортним засобом. Відомостей про скасування зазначеної постанови матеріали справи не містять.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення, зазначена постанова та відеозапис спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, оцінені у сукупності, не дають підстав для сумніву у встановленому судом першої інстанції факті керування нею транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі. Відсутність на відеозаписі безпосередньої фіксації руху автомобіля до його зупинки цього висновку не спростовує.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності несправності зовнішнього світлового приладу та, відповідно, підстав для зупинки транспортного засобу не впливають на правову оцінку дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. З відеозапису вбачається, що працівник поліції повідомив їй причину зупинки транспортного засобу - виявлену несправність зовнішнього світлового приладу. Після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння вона відповідно до п.2.5 ПДР України була зобов`язана на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, від проходження якого відмовилась.

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона не пройшла огляд через прохання пасажира ОСОБА_2 не залишати автомобіль у зв`язку з наявністю в ньому значної суми грошових коштів, не спростовують факту її відмови від виконання законної вимоги поліцейського. Зазначені обставини не позбавляли її можливості пройти запропонований огляд та не звільняли від обов`язку, передбаченого п.2.5 ПДР України.

Доводи апеляційної скарги про невідсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом також спростовуються змістом відеозапису, з якого вбачається, що працівники поліції повідомили її про відсторонення від керування та заборону подальшого руху.

Таким чином, факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння належним чином зафіксований відеозаписом та іншими матеріалами справи, а наведені в апеляційній скарзі обставини не спростовують наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, та не містять посилань на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 грудня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич