Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №161/11427/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/11427/26 Провадження №33/802/772/26 Головуючий у 1 інстанції:Гринь О. М.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судового засідання Тарновської О.В., з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – адвоката Смілого А.С., розглянувши подану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про місце роботи відсутні на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн 60 коп судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 20 травня 2026 року о 23 год 53 хв, на пр. Молоді, 17А у м. Луцьку, Волинської області, керував транспортним засобом марки «Мерседенс Бенц CLK 270 CDI» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення та координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі–ПДР).

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на її незаконність, необґрунтованість через грубе порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Звертає увагу на відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, тому, вважає, що адресована конкретно йому поліцейським вимога про проходження ним огляду була безпідставною. Останній не заперечував щодо проходження огляду у закладі охорони здоров`я, до моменту оформлення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, однак це залишилось поза увагою поліцейських.

Покликаючись на викладене, просить постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника - адвоката Смілого А.С., доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.

Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Так факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 671309 від 21 травня 2026 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення та координації рухів та від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоров`я, тобто у встановленому законом порядку, відмовився; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу – «Alcotestr Drager 7510», у якому продубльовані виявлені у нього ознаками такого стану сп`яніння, а також зафіксовано відмову від проходження огляду, на місці зупинки транспортного засобу; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КП «ВОПЛ м. Луцьк», у якому аналогічно зафіксовано відмову від проходження такого огляду; відеозаписом із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини.

Наявною у матеріалах даної справи довідкою старшого інспектора з особливих доручень відділу адміністративної практики УПП у Волинській області ДПП капітана поліції Романа Поповича стверджується факт видачі гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 , що цілком підставно було ураховано суддею при накладенні на нього безальтернативного виду адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Таким чином сукупність зазначених доказів цілком обґрунтовано взята до уваги судом, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Працівниками поліції, під час збирання доказів, у даній справі про адміністративне правопорушення, була застосована належна правова процедура.

Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 , викладених у поданій ним апеляційній скарзі, вважаю доцільним зазначити таке.

Як стверджується наявним у матеріалах даної справи відеозаписом із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського, змістом протоколу про адміністративне правопорушення та слушно установлено судом, при спілкуванні інспектора поліції із останнім, поліцейський повідомив, що відчуває запах алкоголю, це і слугувало підставою для озвучення ним вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння. Наявність у особи –водія ознак алкогольного сп`яніння є суб`єктивним сприйняттям його стану, незгода із яким, непов`язана із можливістю не виконувати озвучену поліцейським вимогу. У зазначеному випадку, ознаки стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно нього.

Відповідно до перебігу події вчиненого, погоджуюсь із висновками судді про те, що останній, при проходженні огляду, на місці зупинки транспортного засобу, з використанням спеціального технічного засобу, після третьої спроби продуву тесту, який не відбувся через здійснення ним такого продуву поза трубкою газоаналізатора, у часовому проміжку з 00:04:55 до 00:05:10, взагалі відмовився проходити огляд і почав залишати місце перебування, а у часовому проміжку з 00:29:00 до 00:30:20, прямуючи із працівниками у медичний заклад, для проходження відповідного огляду, у чіткій формі також від його проходження відмовився. у зв`язку із чим, йому було роз`яснено наслідки такої відмови, однак, це його позиції не змінило.

Також акцентую увагу на тому, що як положеннями чинного КУпАП, так і Інструкції, не передбачено можливості водія неодноразово погоджуватись або ж відмовлятись від проходження відповідного огляду. Якщо ж особа від проходження такого огляду відмовляється, то це має наслідком оформлення стосовно неї протоколу про адміністративне правопорушення.

Аналізуючи поведінку останнього, погоджуюсь із висновком поліцейських та місцевого суду, що така його поведінка є безсумнівним свідченням порушення ним вимог положень п. 2. 5 ПДР.

Отже, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, в установленому законом порядку, є правильно установлений поліцейськими, усі подальші дії яких, по оформленню адміністративних матеріалів стосовно нього, повністю узгоджуються із вимогами нормативно-правових актів, які регламентують це питання, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, установлено не було.

Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді, яка є законною та обґрунтованою обставин, надано не було, тому подана ним апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2026 року стосовно нього - без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: