Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №761/31527/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31527/26

Провадження №1-кп/761/4332/2026

В И Р О К

Іменем України

13 серпня 2026 року, Шевченківський районний суд міста Києва у складі

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026100100001649 від 29.06.2026 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Полянівка Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Так, ОСОБА_3 , 30.06.2026 у невстановлений точний час, але не пізніше 13 год. 07 хв., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вживав алкогольні напої разом зі своїми знайомими: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Під час чого, ОСОБА_6 повідомив, що його брата, ОСОБА_6 , забрали працівники ТЦК та СП разом із співробітниками поліції Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві.

Внаслідок чого, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на здійснення завідомо неправдивого повідомлення про вибух, з метою порушення громадської безпеки, нормальної діяльності Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Герцена, буд. 9.

Так, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на здійснення завідомо неправдивого повідомлення про вибух, з метою порушення громадської безпеки, нормальної діяльності Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Герцена, 9, який відповідно до ст. 18 Закону України «Про критичну інфраструктуру», пунктів 4-7 Порядку віднесення об`єктів до критичної інфраструктури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 №1384), наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23.03.2023 №236 ДСК «Про затвердження Переліку об`єктів критичної інфраструктури сектору громадської безпеки», є критично важливим об`єктом інфраструктури, що забезпечує діяльність органів державної влади, 29.06.2026 у невстановлений точний час, але не пізніше 13 год. 07 хв., знаходячись за місцем свого помешкання за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи, що його завідомо неправдиве повідомлення викличе обстановку страху та паніки, порушить нормальний режим роботи Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, також, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, та, прямо бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді шкоди громадській безпеці, використовуючи належний йому мобільний телефон марки «LG», моделі «E-400», в корпусі білого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , із сім-карткою оператора «ПрАТ «ВФ Україна», з абонентським номером НОМЕР_2 , здійснив телефонний дзвінок на спецлінію за номером абонента «102» (повідомлення № НОМЕР_3 ) та після з`єднання в телефонному режимі повідомив оперативного чергового спецлінії «102» ГУ НП у м. Києві завідомо неправдиву інформацію, а саме про свій намір закидати гранатами Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, чим здійснив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи настанням інших тяжких наслідків.

Кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення передбачена ч. 2 ст. 259 КК України, як завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, об`єктом якого став критично важливий об`єкт інфраструктури.

Допитаний у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення беззаперечно визнав, дав вичерпні показання по суті справи, які повністю відповідають обставинам, викладеним у даному вироку щодо часу, способу, місця вчинення злочину, мотивів, та інших обставин вчинення злочину. Вказав, що він 29.06.2026 вечірній час перебував у квартирі за місцем проживання та вживав алкогольні напої, напередодні працівники ТЦК та СП разом із співробітниками поліції Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві мобілізували друга його брата, а тому він вирішив їм помститися та зателефонував за номером «102» та почав погрожувати, що він приїде і закидає Шевченківське УП ГУ НП у м. Києві гранатами. В подальшому, до нього приїхали працівники поліції та затримали його. Зазначив, що щиро розкаявся у скоєному, зробив критичні висновки для себе, просив суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що всі учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши ОСОБА_3 положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які усіма учасниками судового розгляду визнані та ніким не оспорюються.

Отже, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, об`єктом якого став критично важливий об`єкт інфраструктури, доведена повністю, а дії обвинуваченого ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 259 КК України.

Вирішуючи питання про покарання, суд враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій їх небезпечності та даним про особу винного.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що останній офіційно не працевлаштований, має постійне місце реєстрації та проживання, не судимий, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, які згідно з ст. 67 КК України обтяжують покарання, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З врахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи винного, який не судимий, його ставлення до вчиненого, який щиро розкаявся в скоєному, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону, за якою визнав його винуватим, із застосуванням вимог ст. 75 КК України. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для його перевиховання та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Також, суд вважає за необхідне при звільненні від відбування покарання з випробуванням покласти на обвинуваченого, відповідно до ст. 76 КК України, такі обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, що сприятиме досягнення мети покарання, покладаючи такі обов`язки, суд вважає саме їх необхідними і достатніми для виправлення винного з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та його особи. Адже, матиме місце нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання.

У підсумку це покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

При цьому, з урахуванням того, що ОСОБА_3 призначено покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, суд вважає за необхідне скасувати застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов не заявлено.

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України, арешт на майно підлягає скасуванню.

Речовим доказом у кримінальному провадженні визнано мобільний телефонний пристрій, який використав обвинувачений в якості знаряддя вчинення злочину і який належить йому на праві власності.

Чинним законодавством передбачено, що до майна, яке було використане як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення може бути застосована спеціальна конфіскація. Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 259 КК України використовуючи належний йому мобільний телефон марки «LG-Е400», з сім-картою НОМЕР_2 , який поміщено до сейф-пакету EXP0279041, як знаряддя вчинення злочину, до цього майна підлягає застосуванню спеціальна конфіскація.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

У кримінальному проваджені наявні процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз №№СЕ-19/111-26/36432-ВЗ від 09.07.2026 в розмір 3850 грн. 88 коп., вказану суму суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 374-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк - 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням - іспитовим строком, тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою - скасувати.

Обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити з під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи №СЕ-19/111-26/36432-ВЗ від 09.07.2026 в розмір 3850 грн. 88 коп.

Скасувати арешт майна накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва 07.07.2026 у справі №761/27275/26, а саме, на: мобільний телефон марки LG-Е400, з сім-картою НОМЕР_2 , який поміщено до сейф-пакету EXP0279041.

Речові докази:

-мобільний телефон марки LG-Е400, з сім-картою НОМЕР_2 , який поміщено до сейф-пакету EXP0279041 - конфіскувати в дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, - в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1