Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №760/22545/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/22545/25

2/760/2501/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Гуцало М.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Посилається на те, що 01 березня 2014 року між позивачем та відповідачами укладено договір № 123-14 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, предметом якого є забезпечення виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку АДРЕСА_1 .

Відповідачі свого обов`язку за договором не виконали та за період з липня 2019 року по грудень 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 30188 гривень 10 копійок.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів:

-30188 гривень 10 копійок - заборгованість за житлово-комунальні послуги;

-5150 гривень 19 копійок - збитки від інфляції;

-1394 гривні 16 копійок - три проценти річних.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідачі відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подали.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 01 березня 2014 року між позивачем та відповідачами укладено договір № 123-14 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, предметом якого є забезпечення виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку АДРЕСА_1 .

Відповідачі є власниками нежилого приміщення АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 04 квітня 2005 року.

З позову вбачається, що відповідачі постійно користуються наданими послугами, але сплачують за них не в повному обсязі.

Відповідно до статей 156, 162 ЖК України власник та члени його сім`ї зобов`язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Згідно з пунктами 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом безспірно встановлено, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачам як власникам нежилого приміщення. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідачі мають заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми інфляційних втрат в розмірі 5150 гривень 19 копійок та три проценти річних у розмірі 1394 гривні 16 копійок.

На підтвердження своїх доводів позивач надав суду розрахунок заборгованості та розрахунок збитків від інфляції та три проценти річних.

Відповідачі доказів на спростування наданих позивачем розрахунків не надали. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.

Оцінивши надані позивачем розрахунки боргу, суд вважає, що позивач обґрунтовано нарахував зазначені суми і вважає за можливе покласти їх в основу рішення суду.

Вбачається, що відповідачам на праві власності належить по 1/2 частини нежилого приміщення АДРЕСА_2 .

З урахуванням наведеного та вимог закону, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідачів заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг відповідно до їх часток у праві власності.

З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 гривень, по 1514 гривень з кожного.

Керуючись статтями 256-258, 260, 261, 364, 267, 322, 526, 610, 625 ЦК України, статтями 66, 67, 156, 162, 179 ЖК України, статтями 7, 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, якою затвердженні Правила користування приміщеннями житлових будинків зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-Б) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-Б) заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 15094 гривні 05 копійок, інфляційні втрати в розмірі 2575 гривень 10 копійок, три проценти річних у розмірі 697 гривень 08 копійок та судовий збір у сумі 1514 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-Б) заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 15094 гривні 05 копійок, інфляційні втрати в розмірі 2575 гривень 10 копійок, три проценти річних у розмірі 697 гривень 08 копійок та судовий збір у сумі 1514 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: