Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №758/10598/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10598/26

3/758/3716/26

Категорія 305

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Войтенко Т.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Подільського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,-

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 880809 від 14.06.2026 року, 14.06.2026 року о 17 годині 50 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 46/52 біля ресторану «Гага», висловлювався нецензурною лайкою у громадському місці та намагався зірвати ЛГБТ парад, чим порушив громадський порядок.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав, просив закрити провадження у справі, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Вказав, що відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності. Пояснив, що зайшов в ресторан «Гага» поїсти, після чого на виході з ресторану був зупинений працівниками поліції з метою перевірки документів, причин таких дій йому не пояснювали. Заперечував обставини викладені в протоколі, стверджував, що нецензурною лайкою не висловлювався.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій, має бути складений уповноваженою на те особою та має містити поряд з даними про особу правопорушника і інші відомості необхідні для вирішення справи.

За вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Так, згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №288/1158/16-к підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. При цьому хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях у процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Крім того, за змістом диспозиції ст. 173 КУпАП обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони, яка є складовою правопорушення, є наявність хуліганського мотиву поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Тобто, суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством.

Згідно із даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №880809 від 14.06.2026 року о 17 годині 50 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 46/52 біля ресторану «Гага», висловлювався нецензурною лайкою у громадському місці та намагався зірвати ЛГБТ парад, чим порушив громадський порядок. Однак, вказані фактичні дані не підтверджуються жодними належними та допустими доказами.

Як убачається із рапорту ДОП Поліцейського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції Тенетко Анни, щодо обставин, що мали місце 14.06.2026 року, працівниками Подільського УП ГУНП у м. Києві у ОСОБА_1 було перевірено на місці документи для встановлення особи та запрошено за адресою: м. Київ, вул. Європейського Союзу, буд. 3, ТВМ №2 для складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 173 КУпАП. В подальшому, поспілкувавшись з гр. ОСОБА_1 та опитавши його, працівниками поліції було прийнято рішення скласти протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173 КУпАП серії ВАД №880809 від 14.06.2026 року проте, останній свої дії заперечував, через що підпис у протоколі ставити відмовився, що було зафіксовано на бодікамеру №858930.

Крім того, до матеріалів справи долучено диск із відеозаписом з бодікамери поліцейського. Під час відтворення відеозапису на диску судом встановлено, що відеозапис починається з моменту оголошення працівником поліції змісту протоколу про адміністративне правопорушення.

З огляду на практику Верховного Суду, висловлену у постанові від 20.05.2020 (справа №524/5741/16а) рапорт працівників поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

При цьому, до матеріалів справи не додано будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Судом враховуються положення ст. 62 Конституції України, у відповідності до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому вважає, що провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності слід закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 280, 283, 284, 291 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити, в зв`язку з відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Суддя Т. В. Войтенко