Суд: Подільський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 11 серпня 2026 р.
Справа: №758/8530/26
Суддя: Лещенко О. В.
Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8530/26
Провадження № 1-кп/758/1618/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.08.2026 рокуПодільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського районного суду міста Києва обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12026105070000263 від 06.05.2026 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, має вищу освіту, неодружений, місце роботи ТОВ «РНК СОЛЮШИНС», місце проживання зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.309 КК України,
В С Т А Н О В И В :
У ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, у невстановлені під час досудового розслідування часі та місці, але не пізніше 06.05.2026 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak).
Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановленому місці, за невстановлених обставин та часу, але не пізніше 06.05.2026, у невстановленої слідством особи, ОСОБА_5 , незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak), для власного вживання, без мети збуту, яку розпочав незаконно зберігати при собі до вилучення працівниками поліції.
У подальшому, 06.05.2026 приблизно о 17 год. 30 хв., за адресою м. Київ, Житньоторська, 8, працівниками поліції затримано ОСОБА_5 у якого в період часу з 18 год. 24 хв. по 18 год. 30 хв., під час проведення особистого обшуку, виявлено та вилучено два зіп - пакети із речовиною зеленого кольору, що являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak), загальна маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 30,816 г., який останній зберігав для власного вживання, без мети збуту.
Крім цього, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, у невстановлені під час досудового розслідування часі та місці, але не пізніше 11.05.2026 повторно виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak).
Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановленому місці, за невстановлених обставин та часу, але не пізніше 11.05.2026, у невстановленої слідством особи, ОСОБА_5 , незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak), для власного вживання, без мети збуту, яку розпочав незаконно зберігати при собі до вилучення працівниками поліції.
У подальшому, 11.05.2026 о 13 год. 05 хв., за адресою: м. Київ, Костянтинівська, 27-Б, працівниками поліції затримано ОСОБА_5 у якого в період часу з 14 год. 49 хв. по 16 год. 00 хв., під час проведення особистого обшуку, виявлено та вилучено зіп - пакет із речовиною зеленого кольору, що являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak), маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 101,10 г., який останній зберігав для власного вживання, без мети збуту.
Листя (подрібнене чи ціле) рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» «Список № 1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ» є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
Згідно наказу № 1183 від 28.07.2025 Міністерства охорони здоров`я України, «Про затвердження Змін до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01 серпня 2000 року № 188» встановлено, що до 0,03 г листя (подрібнене чи ціле) рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), є невеликим розміром, від 2,5 до 12,5 г, є великим розміром, 12,5 г і більше, є особливо великим розміром.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, визнав та підтвердив фактичні обставини скоєння ним кримінального правопорушення, викладеного в обвинувальному акті. Зазначив, що через свій тривожно-депресивний стан задля заспокоєння, вживав кратом, який замовив через телеграм канал, замовляв двічі 30 грам та 100 грам. Зазначив. що раніше також вживав кратом, близько двох місяців.
Покази обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними, за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та, беручи до уваги, що прокурор і захисник також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, обмежившись: допитом обвинуваченого ОСОБА_5 , показання якого є детальними, послідовними і повністю відповідають фактичним обставинам справи, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, щодо речових доказів, арешту майна та процесуальних витрат.
Захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_5 здійснює захисник адвокат ОСОБА_6 , який також не заперечив щодо розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.
Прокурор в судових дебатах просив визнати винуватим ОСОБА_5 за ч.3 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки та покладенням відповідних обов`язків, відповідно до вимог ст. ст. 75, 76 КК України, вирішити питання про речові докази, арешт майна, судові витрати та спеціальну конфіскацію мобільного телефону, який є знаряддям вчинення злочину.
Захисник адвокат ОСОБА_4 у судових дебатах звернув увагу на повне визнання вини, щире каяття та відсутність обставин, які обтяжують покарання, просив призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 3 роки та покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судових дебатах зазначив, що щиро розкаявся, зробив для себе належні висновки про недопустимість у майбутнього аналогічних вчинків, зазначив, що вчинив правопорушення через наявність тривожно -депресивного стану. Щодо призначення покарання, підтримав думку захисника.
Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби в особливо великих розмірах.
За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому двох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, доведена повністю та вона ніким не оспорюється.
За правилами ч. 1 ст. 65 КК України при обранні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Оцінюючи особу обвинуваченого, суд зважає на роз`яснення, що містяться в абзаці 3 пункту 3 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до якого, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує тяжкість вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, обставини вчинення діяння, кількість епізодів злочинної діяльності, дані, які характеризують особу обвинуваченого, який раніше не судимий, з вищою освітою,має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем здійснення волонтерської діяльності, місцем проживання та місцем роботи, робить благодійні внески на підтримку обороноздатності України, на обліку у нарколога, психіатра не перебуває, разом з цим, відповідно до консультативного висновку спеціаліста ТОВ «МЕДЛЮКС+» та виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 26.06.2026 року, ОСОБА_7 має психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання різних психоактивих речовин (кратом, епізодично алкоголь), тривожно - депресивний синдром.
Вирішуючи питання про наявність у кримінальному провадженні обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд зважує на роз`яснення, що містяться у пункті 4 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду, відповідно до якого, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому, таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують покарання.
Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України суд визнає "щире каяття" з огляду на таке.
Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим. Повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.
Судом було встановлено, що обвинувачений, висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, винуватість у вчиненні злочину визнав повністю та під час допиту в суді зазначив, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, проходить амбулаторне лікування психічних та поведінкових розладів внаслідок полінаркоманії та змішаного тривожно-депресивного розладу, відсутні наміри щодо повторювання аналогічних дій у майбутньому, що свідчить про наявність у кримінальному провадженні обставини, що пом`якшує покарання, - «щире каяття».
Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.09.2022 справа №397/92/15-к, від 02.11.2021 справа №643/13256/17 та ін., які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Разом з цим, як встановлено судом, ОСОБА_5 вчинив два епізоди злочинної діяльності кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного кримінального правопорушення, яке складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним кримінально протиправним наміром.
Разом з цим, відповідно до п.1 ч.1 ст. 67 КК України при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів.
Вчинення злочину особою повторно визнається судом обставиною, що обтяжує покарання, у тому разі, коли така кваліфікуюча ознака, як повторність, не передбачена законодавцем у диспозиції статті й відсутня в юридичному формулюванні обвинувачення. У такому разі повторність береться до уваги судом на загальних підставах, як обставина, що обтяжує покарання.
Отже, в даному випадку, наявна повторність кримінальних правопорушень, яка не є кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення інкримінованого ОСОБА_5 , а тому суд визнає обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 - повторність кримінальних правопорушень.
На переконання суду, відсутність у обвинувальному акті обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого - повторності кримінальних правопорушень, не є порушенням пооложень ст. 337 КПК України, оскільки ОСОБА_5 інкриміновано повторне вчинення злочину 11.05.2026 року, що встановлено під час судового розгляду. При цьому, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Загальні засади призначення покарання (ст.65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Зважаючи на другорядну роль кари, як мети покарання, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, те, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, зробив для себе відповідні висновки, з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також виходячи з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_5 зі звільненням від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, із встановленням іспитового строку, який був би достатнім для того, щоб винний, під час здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, два епізоди злочинної діяльності, зважаючи на наявність пом`якшуючої обставини, відомостей, що характеризують його особу, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, думку прокурора, щодо призначення покарання, наближеного до мінімального, суд вважає, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання, визначене у мінімальних межах, установлених у санкції ч. 3 ст. 309 України, у виді позбавлення волі на строк 5 років, із звільненням від його реального відбування з іспитовим строком на 3 роки, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є домірним скоєному і відповідає меті покарання.
Суд вирішує питання про долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Вирішуючи питання про спеціальну конфіскацію суд виходить з наступного.
Прокурором, як на підтвердження доцільності застування спеціальної конфіскації долучено протокол огляду мобільного телефону від 20.05.2026 року, за допомогою вказаного мобільного телефону ОСОБА_5 замовляв наркотичну речовину, що підтвердив у судовому засіданні.
Разом з цим, частиною 1 ст. 98 КПК передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, які були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 100 КПК питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, наданих суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понадтри тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зв приписами п. 4 ч. 1 ст.96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно використано як засіб чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
У формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним та фактичні обставини вчиненого злочину, які не заперечувала сторона обвинувачення та сторона захисту, відсутні будь-які посилання на використання ОСОБА_5 мобільного телефону як знаряддя або засіб злочину. Так місце, час та обставини придбання ОСОБА_5 наркотичного засобу, у строк до 06.05.2026 року, так і до 11.05.2026 року не встановлені, тобто спосіб придбання наркотичного засобу за допомогою мобільного телефону не встановлювався та не інкримінувався обвинуваченому органом досудового розслідування в обвинувальному акті.
А отже, в інкримінованому ОСОБА_8 обвинуваченні будь-який мобільний телефон не використовувався для виконання об`єктивної сторони епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК, а тому в цьому разі спеціальна конфіскація не підлягає застосуванню.
Вказані висновки узгоджуються з позицією, викладеною у постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.05.2025 року справа №335/12523/23, провадження № 51-3838км24.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що через відсутність в обвинувальному акті встановлених даних, що мобільний телефон Apple iphone 15 Pro Max, IMEI: НОМЕР_2 є знаряддям або засобом вчинення кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, спеціальна конфіскація до нього не застосується.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 13.05.2026 року (758/7892/26) до ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк дії якого встановлений до 12.07.2026 року. До спливу строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, від сторони обвинувачення клопотань про продовження дії запобіжного заходу не надходило. А тому, запобіжний захід у виді домашнього арешту втратив свою дію та ОСОБА_5 вважається таким, до якого не застосовано запобіжного заходу.
На переконання суду, відсутні підстави для застосування запобіжного заходу до набуття вироком законної сили.
У кримінальному провадженні матеріальної шкоди не завдано, потерпілі відсутні, цивільний позов не заявлявся.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.
Із змісту ухвали встановлено, що цей захід забезпечення кримінального провадження застосовано з метою збереження речових доказів. Мета вказаного заходу досягнута, арешт з метою забезпечення цивільного позову не накладався і таке клопотання до суду не надходило, тому є всі підстави для скасування арешту на майно.
Враховуючи викладене, необхідно скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду від 15.05.2026 року (758/8001/26).
З огляду на викладене, на підставі ст. ст. 12, 50, 65, 66, 67, 309 ч. 3 КК України, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-371, 373, 374 КПК України,
У Х В А Л И В :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання за ч.3 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.
На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язати: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до набуття вироком законної сили ОСОБА_5 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 88 коп., витрати за проведені у справі експертизи від 12.05.2026 року СЕ-19/111-26/25788-НЗПРАП.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 88 коп., витрати за проведені у справі експертизи від 13.05.2026 року СЕ-19/111-26/25400-НЗПРАП.
Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відповідно до ухвали слідчого судді Подільського районного суду від 15 травня 2026 року (758/8001/26) на мобільний телефон Apple iphone 15 Pro Max, IMEI: НОМЕР_2 , та упакування (пакет) «Нова пошта» із номером відправлення 20451433115142, - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні, після набрання вироком законної сили, а саме:
речовину рослинного походження, подрібнену до порошкоподібного стану, є подрібненим листям рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak), яке відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою - 3,308 г. та 27,508 г., поміщену до спеціального пакету №6601464 та передану на відповідальну зберігання до камери схову Подільського УП ГУНП у м.Києві (квитанція №222575); подрібнену до порошкоподібного стану речовину рослинного походження зеленого кольору, що є подрібненим листям рослини Mitragyna speciose (Кратом (kratom, ketum, biak), загальна маса якої в перерахунку на висушену речовину становить - 101,10 г. (спеціальний пакет №6617544) - знищити;
мобільний телефон Apple iphone 15 Pro Max, IMEI: НОМЕР_2 - повернути законному володільцю ОСОБА_5 .
Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку. В іншій частині вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Направити копію вироку не пізніше наступного дня учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні під час оголошення вироку.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua