Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №755/20693/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/20693/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2025 року за № 12025100040002851 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сім`янівка, Конотопського району, Сумської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, має статус дитини-сироти, офіційно не працевлаштований, зареєстрованй за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

законного представника

обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_8 ,

представника Конотопської міської ради

Сумської області відділу

«Служби у справах дітей» ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30 серпня 2025 року, приблизно о 22 год. 40 хв., тобто під час дії воєнного стану, неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з компанією, відпочивали у кафе «Русалочка» на території ПКіВ «Гідропарк», а саме поблизу станції метро «Гідропарк», по проспекту Броварському, 8, що у місті Києві, де останній на прилеглій території кафе, побачив ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , через плече у якого висіла сумка. В цей час, у ОСОБА_12 виник злочинний умисел направлений на здійснення нападу, з метою заволодіння чужим майном, обравши об`єктом свого злочинного посягання майно, що належить ОСОБА_7 , який в цей час відійшов з прилеглої території кафе до магазину, що знаходиться на території ПКІВ «Гідропарк», а саме поблизу станції метро «Гідропарк» по проспекту Броварському, 10 у місті Києві, куди в цей же час попрямував ОСОБА_12 .

Реалізуючи свій злочинний намір, з метою створення конфліктної ситуації, подолання волі до опору потерпілого та подальшого заволодіння майном, неповнолітній ОСОБА_5 підійшов та своєю головою наніс раптовий удар в обличчя ОСОБА_7 , від чого останній впав на землю, а потім завдав йому декілька цілеспрямованих ударів ногою в область голови.

Після чого, неповнолітній ОСОБА_5 , попросивши про допомогу знайомого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відвів під руки потерпілого ОСОБА_7 в бік від оточуючих до проїжджої частини Броварського проспекту на переході станції метро «Гідропарк», де продовжуючи свої злочинні наміри, спрямовані на негайне вилучення чужого майна, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя потерпілого, наніс цілеспрямований потужний удар рукою в область голови ОСОБА_7 , від чого останній впав, вдарившись об огорожу та головою об асфальт, таким чином подолав волю до опору з боку потерпілого, спричинивши йому наступні тілесні ушкодження: відкриту черепно-мозгову травму: субдуральні нашарування над правою та лівою гемісферою лобної ділянки; епідуральний крововилив у задній черепній ямці справа; субарахноїдальний крововилив, перелом потиличної кістки праворуч, з переходом лінії перелому на основу черепа; переломи верхніх та медіальних стінок лівої орбіти, дна правої орбіти (із явищами пенвмоцефалії) та зміщення фрагментів у верхнє-щелепну пазуху, що відповідно до висновку експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Продовжуючи свої злочинні дії неповнолітній ОСОБА_5 нахилився до ОСОБА_7 , який лежав на землі та вже не чинив опору діям неповнолітнього та з метою негайного вилучення чужого майна, приклавши фізичних зусиль, вирвав та таким чином заволодів тканевою сумкою чорного кольору, вартість якої становить 113 грн. 51 коп., в якій знаходились особисті речі ОСОБА_7 , а саме, мобільний телефон марки «ХІАОМІ» «Redmi Note 8/257 GB», вартість якого становить 5 594 грн. 67 коп., гаманець «Saralyn», вартість якого становить 167 грн. 47 коп., провідні навушники «KGLO».

В подальшому, неповнолітній ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а майном, яким заволодів при вищевикладених обставинах розпорядився на власний розсуд, спричинивши своїми злочинними діями потерпілому ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 5 875 грн. 65 коп.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчинений в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 187 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив всі обставини кримінального правопорушення та показав, що влітку 2025 року, близько 20 години вечора, він разом зі знайомими хлопцями перебували у кафе «Русалочка» на території ПКіВ «Гіддропарк» поблизу станції метро «Гідропарк» по проспекту Броварському, 8 у м. Києві. Вони відпочивали та танцювали на танцювальному майданчику біля кафе, потім він побачив знайомого, підійшов до нього та хотів привітатися, в цей час поряд він побачив потерпілого. Коли він привітався зі знайомим, подав також руку потерпілому та хотів з ним також привітатися, проте, він не подав йому руку та між ними почалася словесна перепалка, оскільки потерпіліий йому грубо відповів та образив його батьків, він вдарив його головою в обасть обличчя, після чого потерпілий впав на землю. В подальшому він завдав потерпілому ще декілька ударів ногою в область голови, після чого спитав у потерпілого чи порібна йому допомога, на що останній відмовився. Зокрема, зазначив, що потерпілий перебував у нетверезому стані, він попросив про допомогу знайомого та вони відвели потерпілого у бік до проїжджої частини Броварського проспекту на переході станції метро «Гідропарк», між ними знову виникла словесна перепалка, після чого він наніс йому ще один удар, потерпілий упав та вдарився об огорожу та головою об асфальт, після чого він нахилився до потерпілого, який знаходився без свідомості, та заволодів його сумкою, після чого пішов з місця вчинення злочину.

Допитаний у судовому засіданні, у порядку ст. 353 КПК України, потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що до події з обвинуваченим ні в яких стосунках не перебував. 30 серпня 2025 року, приблизно о 22 годині 40 хвилин, після роботи, вирішив відпочити зі знайомим у кафе «Русалочка» на території ПКіВ «Гідропарк» в м. Києві. В ході відпочинку вони вживали спиртні напої, в подальшому знайомий поїхав додому, а він ще трохи затримався. Зокрема, пояснив, що коли він вийшов з кафе, він пам`тає, проте, що було далі не може пригадати, оскільки втратив свідомість та йому здається, що оскільки він був один, при ньому була сумка, в якій знаходився в тому числі телефон, готівки майже не було, тому обвинувачений зі знайомими вирішили обікрасти його та познущатися з нього. Крім того, зазначив, що він не вважає себе конфліктною людиною та першим не починав конфлікт. Він прийшов до тями вже у лікарні, де провів майже два місяці, та після отриманих травм втратив зір та нюх, проте, лікарям вдалося його врятувати. Також, у ході судового розгляду зазначив, що не хотів би, щоб обвинуваченого суворо карали, оскільки у нього є маленька дитина, він ще молодий. Зокрема, зазначив, коли переглядав відео у судовому засіданні про події, які сталися, вважає, що воно жахливе, не розуміє звідки у обвинуваечного стільки жорстокості.

Суд оцінює показання потерпілого ОСОБА_7 , як належними та достовірними, у розумінні ст. ст. 94-96 КПК України, тому не має підстав ставити їх під сумнів або ж не брати як доказ, оскільки вони узгоджуються з іншими дослідженими доказами в їх сукупності.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_8 пояснила, що до зазначених подій, ОСОБА_5 в поле зору Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації не потрапляв, обвинуваченого побачила вперше у судовому засіданні, не знає ні опікуна, ні його родину. Щодо призначення міри покарання обвинуваченому покалался на розсуд суду, проте просила призначити більш м`яке та сприятливе покарання.

Крім того, представник Конотопської міської ради Сумської області відділу «Служби у справах дітей»- ОСОБА_9 пояснила, що особисто не знайома з обвинуваченим ОСОБА_5 , проте відповідно до наявної інформації, 25.04.2023 року він був поставлений на облік як дитина сирота у зв`язку зі смертю матері, яка була мати-одиначкою. В подальшому йому було призначено опікуна, після чого сім`я виїхала в м. Київ, а потім за кордон. Під час перебування ОСОБА_5 на обліку в м. Конотопі, надходила інформація, що опікун належним чином здійснює догляд, утримання та виховання дитини, тому питань до опікуна не виникало. Зокрема, щодо призначення покарання обвинуваченому поклалася на розсуд суду.

Так, зокрема, вина обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 187 КК України доводиться процесуальними джерелами доказів, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію; довідкою Міської клінічної дікарні швидкої медичної допомоги № 9 від 31.08.2025 року; протоколами огляду місця події від 31.08.2025 року; протоколами огляду предмету від 01.09.2025 року; протоколом огляду предмету та документів від 01.09.2025 року; постановами про визнання та приєднання речових доказів від 01.09.2025 року; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.08.2025 року; висновком психолога за результатами проведення допиту ОСОБА_5 від 02.09.2025 року; висновком експерта № 042-1490-2025 від 17.10.2025 року, з якого вбачається, що під час первинного відомого звернення по медичну допомогу 31.08.2025 року о 00 годині 20 хвилин (під час огляду лікарем/лікарями стаціонару КНП КМКЛ ШМД), з урахуванням даних, отирманих під час послідуючого проведення інструментальних досліджень, є підстави стверджувати, що у ОСОБА_7 , клінічними лікарями було виявлено таке тілесне ушкодження: відкрита черепно-мозгова травма: субдуральні нашарування над правою та лівою гемісферою лобної ділянки; епідуральний крововилив у задній черепній ямці справа; субарахноїдальний крововилив, перелом потиличної кістки праворуч, з переходом лінії перелому на основу черепа; переломи верхніх та медіальних стінок лівої орбіти, дна правої орбіти (із явищами пенвмоцефалії) та зміщення фрагментів у верхнє-щелепну пазуху, що відповідно до висновку експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Крім того, висновком експерта від 26.09.2025 року № СЕ-19/111-25/59267-ТВ за результатами проведення судової товарознавчої експертизи; постановою та протоколом про зняття показань, технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-,кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-,кінозйомки, відеозапису від 31.08.2025 року; протоколами огляду відео від 01.09.2025 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.08.2025 року; протоколом обшуку затриманої особи від 31.08.2025 року.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд згідно з вимогами ст. 65, ст. 103 КК України, ст. 485 та ст. 487 КПК України бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, його ставлення до скоєного, особу обвинуваченого, а саме: на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, за місцем навчання та перебування в державній установі «Київський слідчий ізолятор» характеризується посередньо; згідно психологічної характеристики психоемоційний стан ОСОБА_5 стабільний, відсутні аутоагресивні, деструктивні думки та прояви поведінки; відповідно до рішення Конотопської міської ради Виконавчого комітету про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування від 26.05.2023 року № 116 надано малолітній дитині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус дитини-сироти. Зокрема, згідно акту обстеження умов проживання дитини служби у справах дітей та сім`ї Деснянської РДА у м. Києві проведено обстеження умов проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , умови проживання добрі.

Обставинами, що пом`якшують покарання неповнолітнього ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Також суд, при вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому суд враховує, що відповідно до досудової доповіді Голосіївського районного відділу сектору ювенальної пробації м.Києва ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_5 оцінюється як низький і виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Оскільки судом встановлено, що злочин вчинено ОСОБА_5 у неповнолітньому віці в 17 років, а тому до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовуються правила розгляду справи щодо неповнолітніх, що відноситься до Розділу ХV загальної частини Кримінального кодексу України, особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

У відповідності до вимог ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті КК України або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті.

Вищенаведені та встановлені судом дані свідчать про наявність обґрунтованих підстав для застосування до неповнолітнього ОСОБА_5 положень ст. 69 КК України при призначенні покарання.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» від 16 квітня 2004 року № 5 слідує, що перлік видів покарань, визначений у ст. 98 КК України, є вичерпним. Інші основні та додаткові покарання до неповнолітніх не застосовуються, навіть якщо на час розгляду справи судом вони досягли повноліття.

При цьому, необхідно зважати, що під час постановлення вироку щодо неповнолітньої особи суд повинен суворо дотримуватися загальних засад кримінального провадження до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність та ухвалювати рішення щодо неповнолітнього, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленим в ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29 КПК України і розділу XI Загальної частини КК України.

Відповідно до ст. 98 КК України, до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань: 1) штраф; 2) громадські роботи; 3) виправні роботи; 4) пробаційний нагляд; 5) позбавлення волі на певний строк.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, обставин справи, вищезазначених даних про особу обвинуваченого, враховуючи положення кримінального кодексу, якими встановлено особливості відповідальності неповнолітніх та покарання неповнолітніх, що визначають відповідні види покарань і їх строки, які можуть бути призначені неповнолітнім з огляду на конкретний вік неповнолітнього, з урахуванням наведених обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його ставлення до наслідків своїх протиправних дій, поведінка обвинуваченого після вчинення правопорушення, в тому числі в ході судового розгляду кримінального провадження, на переконання суду зазначене вказує на його бажання виправитися, а тому суд вважає можливим призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 119 КК України суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повнісю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні вирішено, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному провадженні вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді триманні під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України залишити без змін та вважати його продовженим до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 31 серпня 2025 року, тобто з мометну його фактичного затримання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням товарознавчої експертизи у даному кримінальному провадженні в загальному розмірі 5 348 грн. 40 коп. слід віднести на рахунок держави, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 має статус дитини-сироти та не працевлаштований.

Речові докази: сумка чорного кольору з особистими речами, копія витягу з «резерв+», військовий квиток, зарядний пристрій, мобільний телефон марки Redmi, номерами IMEI НОМЕР_1 , IMEI 868485077543290-залишити власнику; кофту сірого кольору на якій речовина бурого кольору-знищити;

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам кримінального провадження.

Головуючий суддя: