Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Грабіж
Дата: 12 серпня 2026 р.
Справа: №755/12787/26
Суддя: Омельян І. М.
Справа № 755/12787/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" серпня 2026 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві кримінальне провадження № 12026100040001131 від 16.05.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, працюючого не офіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:
- останнім вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 08.07.2025 року за п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1, ч. 3 ст. 357 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років (відбув);
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 1, ч. 3 ст. 357 КК України,
за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
У зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому, на підставі відповідних Указів Президента України неодноразово продовжувався та станом на 15.05.2026 року являється діючим.
Так, ОСОБА_3 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисні корисливі злочини за наступних обставин:
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.05.2026 року, в період часу о 00:00 до 02:50, тобто під час дії в Україні воєнного стану, ОСОБА_3 знаходився в приватному будинку АДРЕСА_2 , де вживав спиртні напої з ОСОБА_6 , який в подальшому пішов спати, після чого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах дії воєнного стану, об`єктом якого він обрав майно, що перебувало в приміщенні будинку та належало потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в період дії воєнного стану, скориставшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, так як потерпілий ОСОБА_6 спав, таємно від оточуючих, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу обшукав будинок, в якому проживає потерпілий ОСОБА_6 , з якого викрав шкіряний гаманець чорного кольору марки «BODENFENDY» вартістю 291 грн, мобільний телефон марки Хіаоmi Redmi 9С NFS 2/32 Gb з сім карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_1 вартістю 1200 грн, ювілейну монету номіналом 5 гривень «100 років пожежному автомобілю України» вартістю 1975 грн 56 коп., документи на ім?я ОСОБА_6 , а саме свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, закордонний паспорт, ідентифікаційний код, посвідчення водія, військово-облікові документи, банківські картки, ключі від будинку, а також велосипед марки Spark Legioner з колесами 27,5" вартістю 8467 грн 47 коп., що належить потерпілому ОСОБА_7 , який лишив його на зберігання потерпілому ОСОБА_6 .
Після вчинення злочину, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, в результаті чого своїми умисними злочинними діями завдав матеріального збитку потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 3466 грн 56 коп. та потерпілому ОСОБА_7 суму 8467 грн 47 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Крім цього, 15.05.2026 року, у період часу з 00:00 до 02:50, ОСОБА_3 перебував у приватному будинку АДРЕСА_2 , де спільно з ОСОБА_6 вживав спиртні напої. Після того як ОСОБА_6 ліг спати, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне викрадення офіційних документів в особистих інтересах у виді банківських карток, що належать потерпілому ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, користуючись тим, що потерпілий спить та не може перешкодити його діям, а за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 обшукав приміщення будинку, в якому проживає ОСОБА_6 , звідки з корисливих мотивів викрав належні ОСОБА_6 чотири банківські картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 та одну банківську картку АТ «ПроКредит Банк» № НОМЕР_6 .
Так, усвідомлюючи, що банківські картка належать іншій особі, а саме потерпілому ОСОБА_6 , і є офіційним документом у розумінні ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 1, 14, 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, забрав їх собі, тим самим здійснив викрадення вищезазначених банківських карток АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «ПроКредит Банк», якою користується та емітована на ім`я ОСОБА_6 .
Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а документами, якими незаконно заволодів в особистих інтересах, розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, а саме - викраденні офіційних документів, з корисливих мотивів.
Крім цього, 15.05.2026 року, у період часу 00:00 до 02:50, ОСОБА_3 перебував у приватному будинку АДРЕСА_2 , де спільно з ОСОБА_6 вживав спиртні напої. Після того як ОСОБА_6 ліг спати, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння паспортом та іншими важливими особистими документами, що належали потерпілому ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, користуючись тим, що потерпілий спить та не може перешкодити його діям, а за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 обшукав приміщення будинку, в якому проживає ОСОБА_6 , звідки незаконно заволодів належними потерпілому важливими особистими документами, виданими на ім`я ОСОБА_6 , а саме: паспортом громадянина України, довідкою про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків № НОМЕР_7 , паспортом для виїзду за кордон НОМЕР_8 , свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_9 , свідоцтвом про народження серії НОМЕР_10 , спадковим договором ВРЕ № 417907 від 22.02.2011, довідкою № 62-уч від 23.04.2026, довіреністю № ВМІ693403 від 20.07.2009, посвідченням водія № НОМЕР_11 від 27.09.1995, свідоцтвом про загальнообов`язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_7 , медичною довідкою щодо придатності до керування транспортними засобами від 24.09.2009, довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.02.2002 року.
Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а документами, якими незаконно заволодів, розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, а саме - незаконному заволодінні будь-яким способом паспортом та іншими важливими особистими документами.
Крім цього, 15.05.2026 року, ОСОБА_3 , приблизно о 22:20, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_3 , будучи обізнаним про те, що у квартирі АДРЕСА_4 вказаного будинку за місцем проживання ОСОБА_8 знаходяться грошові кошти та інше цінне майно, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вирішив вчинити відкрите викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у житло та застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 прибув до квартири АДРЕСА_5 та, діючи умисно, шляхом вільного доступу проник до вказаного житла після того, як двері квартири були відчинені власником помешкання - ОСОБА_8 , який не був обізнаний про злочинні наміри останнього.
У подальшому, перебуваючи у приміщенні вказаної квартири, ОСОБА_3 , діючи відкрито, усвідомлюючи, що його дії очевидні для потерпілого, з метою подолання можливого опору та доведення свого злочинного умислу до кінця, умисно застосував до ОСОБА_8 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, а саме наніс останньому декілька ударів кулаком в область голови, спричинивши потерпілому фізичний біль та тілесні ушкодження, у вигляді садна нижньої губи.
Подолавши у такий спосіб волю потерпілого до опору, ОСОБА_3 відкрито заволодів належним ОСОБА_8 майном, а саме мобільним телефоном марки «ZTE Blade A51» блакитного кольору, сенсорного типу, у якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Vodafone» з абонентським номером НОМЕР_12 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , користуючись пригніченим фізичним та психологічним станом потерпілого, висловив вимогу про передачу наявних у нього грошових коштів, у зв`язку із чим ОСОБА_9 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_5 , не пізніше 23:00, реально побоюючись подальшого застосування до нього фізичного насильства, вимушено передав ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 200 грн, якими останній відкрито заволодів та обернув на власну користь.
У подальшому, ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, з метою безперешкодного завершення вчинення кримінального правопорушення та недопущення звернення потерпілого за допомогою, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, наказав ОСОБА_8 пройти до кімнати квартири та залишатися там до моменту залишення ним місця вчинення кримінального правопорушення.
Далі, ОСОБА_3 продовжив незаконно перебувати у квартирі потерпілого до 06:00 16.05.2026 року, після чого з викраденим майном, а саме: мобільним телефоном «ZTE Blade A51» блакитного кольору, сенсорного типу, у якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Vodafone» з абонентським номером НОМЕР_12 вартістю 1509 грн 67 коп. та грошовими коштами у сумі 200 грн, залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. У результаті своїх злочинних дій ОСОБА_3 завдав матеріального збитку потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму 1709 грн 67 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому повторно, поєднаний із проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 1, ч. 3 ст. 357 КК України визнав у повному обсязі та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальних провадженнях доказами як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказані злочини, і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Обвинувачений показав, що він 15.05.2026 року приблизно о 02:00 перебував у приватному будинку АДРЕСА_2 , де таємно викрав майно, офіційні документи та заволодів особистими документами, а саме: гаманець чорного кольору, мобільний телефон марки Хіаоmi Redmi 9С NFS 2/32 Gb з сім карткою, ювілейну монету номіналом 5 гривень «100 років пожежному автомобілю України», документи на ім?я ОСОБА_6 , а саме свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, закордонний паспорт, ідентифікаційний код, посвідчення водія, військово-облікові документи, банківські картки, ключі від будинку, а також велосипед марки Spark Legioner з колесами 27,5". Після чого, з місця злочину зник, а майном розпорядився на власний розсуд. Крім того, 15.05.2026 року о 22:20 він проник до квартири АДРЕСА_5 , де застосував до ОСОБА_8 насильство, а саме наніс останньому декілька ударів кулаком в область голови. Подолавши у такий спосіб волю ОСОБА_8 до опору, він відкрито заволодів належним останньому майном, а саме мобільним телефоном марки «ZTE Blade A51» та грошовими коштами у сумі 200 грн. Після чого, він пригрозив ОСОБА_8 застосуванням сили та наказав залишатися у кімнаті до залишення ним квартири. 16.05.2026 року 06:00 з місця злочину він зник, а майном розпорядився на власний розсуд. Потім все майно повернув потерпілим. Зокрема показав, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце вчинення ним кримінальних правопорушень, відповідають дійсності. У скоєному щиро каявся, повідомив, що не буде вчиняти правопорушення, готовий понести покарання відповідно до діючого законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст їх обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Винуватість ОСОБА_3 , який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, за ч. 1 ст. 357 КК України як викрадення офіційних документів, з корисливих мотивів, за ч. 3 ст. 357 КК України як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом та іншими важливими документами, за ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно, поєднане із проникненням у житло, в умовах воєнного стану.
При цьому суд враховує позицію ОП ВС, викладену у постанові № 722/594/22 від 15.01.2024 року, відповідно до якої за ч. 4 ст. 185 КК України кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому.
Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочину.
При призначенні покарання судом має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення і попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Так, суд відповідно до ст. 65 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання бере до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії проступків та тяжких злочинів; особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; кількість кримінальних правопорушень; дані про його особу, а саме: має постійне місце проживання, задовільний стан здоров`я, спосіб життя (раніше судимий); на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; пом`якшуючу обставину; обтяжуючу обставину; відношення обвинуваченого до вчиненого (вину визнав, кається у вчиненому); все майно повернуто потерпілим після затримання порушника; думку сторони обвинувачення, зокрема прокурор просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік, за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік, за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років, із урахуванням ст. 70 КК України, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років; думку сторони захисту - обвинувачений та його захисник просили застосувати ст. 69 КК України. Також суд враховує заяви потерпілих, в яких вони просять призначити покарання на розсуд суду та провести розгляд справи без їхньої участі.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, у виді обмеження волі, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, у виді обмеження волі, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі, із урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки його перевиховання та виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства. Таке покарання суд вважає достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових злочинів.
Підстав для застосування ст. ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає.
У підсумку дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Приймаючи таке рішення без участі потерпілих, від яких є відповідні заяви, в яких вони не заперечували проти розгляду справи без їх участі, суд виходить з засад ч. 5 ст. 28 КПК України, не допускаючи зайвого формалізму, оскільки кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк стало предметом судового розгляду.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без зміни.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України.
Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 1, ч. 3 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання: за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
за ч. 3 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік; за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;
за ч. 4 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 16 травня 2026 року, тобто з моменту його фактичного затримання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без зміни.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз: - № СЕ-19/111-26/27691-ТВ від 21.05.2026 року у сумі 1925 грн 44 коп.;
- № СЕ-19/111-26/27784-Д від 22.05.2026 року у сумі 3850 грн 88 коп.;
- № СЕ-19/111-26/28910-ТВ від 27.05.2026 року у сумі 3850 грн 88 коп.;
- № КСЕ-19/111-26/29129 від 05.06.2026 року у сумі 9627 грн 20 коп.;
- № СЕ-19/111-26/28924-КТ від 11.06.2026 року у сумі 7131 грн 20 коп.; - № СЕ-19/111-26/33309-ТВ від 23.06.2026 року у сумі 2406 грн 80 коп.;
- № СЕ-19/111-26/27713- БД від 23.07.2026 року у сумі 7145 грн 39 коп.
Речові докази, а саме:
- диски - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- пенсійне посвідчення N? НОМЕР_13 видане на ОСОБА_8 , 1943 року народження; документ під назвою «ЧЕРНОБЫЛЬ» НОМЕР_23 видане на ім?я ОСОБА_8 ; мобільний телефон марки ZTE блакитного кольору сенсорного типу, з сім карткою мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_14 - залишити ОСОБА_8 ;
- наручний механічний годинник марки «Dianpai»; ключниця з п?ятьма ключами один з них магнітний разом із брелком; металевий ланцюжок сірого кольору з підвіскою із металу жовтого кольору у вигляді «Божої матері»; шнурок; грошові кошти в сумі 685 (шістсот вісімдесят п?ять), довідку замість військового квитка N?4/47 від 23.01.2001 року на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про непридатність до військової служби із зняттям з військового обліку; чорновий запис із вказаним мобільним телефоном; банківська картка «Приват Банку» НОМЕР_15 , банківська картка «ОщадБанк» платіжної системи «Visa», номер картки: НОМЕР_16 ОСОБА_10 , паспорт громадянина України у формі ID-картки на ім?я ОСОБА_3 , посвідчення водія України на ім?я ОСОБА_3 , жилетку безрукавну стьобану, темно-оливкового (хакі) кольору - передати ОСОБА_11 , 1956 року народження;
- велосипед марки «Spark Legioner», який був переданий ОСОБА_7 під розписку - залишити ОСОБА_7 ;
- банківську картку AT «ProCredit Bank» платіжної системи «Visa», номер картки: НОМЕР_6 , термін дії 01/21 - ОСОБА_12 , паспорт громадянина України на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданий 10 липня 1997 року, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім?я ОСОБА_6 № НОМЕР_7 , закордонний паспорт № НОМЕР_7 на ім?я ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_17 зареєстрований ОСОБА_6 з ОСОБА_14 17.12.2021 року, банківську картку Укрсоцбанку, № НОМЕР_18 , банківську картку Приватбанку № НОМЕР_3 , банківську картку ПУМБ банку № НОМЕР_19 , банківську картку ПУМБ банку № НОМЕР_5 , банківську картку Приватбанку НОМЕР_2 , картку гравця Slots 444, довідка ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім?я ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14.02.2002 року, свідоцтво про народження на ім?я ОСОБА_6 серії НОМЕР_20 , спадковий договір ВРЕ №417907 від 22.02.2011 року щодо квартири АДРЕСА_6 , довідка №62-уч від 23 квітня 2026 року видана на ОСОБА_6 , довіреність N?BMI693403 від 20.07.2009 року, витяг з резерв+ на ім?я ОСОБА_6 , шкіряний гаманець марки із наявними фотографіями потерпілого ОСОБА_6 , посвідчення водія № НОМЕР_11 від 27.09.1995 на ім?я ОСОБА_6 , свідоцтво про загальнообов?язкове державне соціальне страхування №2810009933 видане на ОСОБА_6 , медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом серії 12МДЛ № від 24.09.2009 року, на ім?я ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , талон до посвідчення водія серії НОМЕР_21 на ім?я ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , банківську картку Альфа-Банку № НОМЕР_22 , мобільний телефон Xiaomi Redmi 9C NFS, разом із коробкою до нього, металеву пам?ятну монету НБУ з нагоди 100 років пожежного автомобіля, номіналом 5 гривень, які були переданні під розписку ОСОБА_6 - залишити ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua