Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №755/7128/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7128/26

Провадження №: 3/755/3173/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Козачук О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого головним спеціалістом з питань режимно-секретної роботи Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення № 6/26-7 від 06.05.2026 року, за результатами проведеної спецекспертизи в Дніпровській районній в м. Києві державній адміністрації виявлено порушення законодавства про державну таємницю.

Так, комісії Головного управління представлено Інструкцію про пропускний та внутрішньооб`єктовий режим, яка затверджена розпорядженням від 04.06.2020 № 377. Проте, назва не відповідає вимогам п. 233 Порядку, де вказана інструкція повинна називатись - правила пропуску режиму.

В порушення вимог п. 357 Порядку, в номенклатурі справ відсутні підписи та дати відповідального за зберігання працівника, а також в порушення вимог п. 248 Порядку, в журналі обліку вхідних документів відсутні записи про долучення документів до справ.

Крім того, в порушення вимог п. 415 Порядку в РСО установи не розроблено та не затверджено Порядок знищення матеріальних носіїв секретної інформації секретного діловодства, який виключатиме можливість ознайомлення сторонніх осіб із документами і справами, які підлягають знищенню, неповне їх знищення, яке дозволяє відновити зміст, а також випадкове знищення секретних документів, справ та інших матеріальних носіїв секретної інформації, що не відібрані для знищення та Інструкцію про порядок користування паперознищувальними (паперопереробними) машинами та спеціальними печами.

Окрім того, виявлено порушення вимог ст. 26 Закону України «Про державну таємницю» під час переоформлення працівникам Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації допуску до державної таємні та надання доступу, а саме, встановлено, що наказом від 16.02.2024 № 39-к на посаду головного спеціаліста відділу муніципальної безпеки адміністрації (п. 29 номенклатури посад) було призначено ОСОБА_2 . Дана посада передбачає 3 форму допуску до державної таємниці з найвищим ступенем секретності «Таємно». У результаті вивчення облікової картки форми 6 ОСОБА_2 виявлено, що наказом від 24.02.2022 № 1-рс у ТОВ «Мобіком» йому було припинено доступ до державної таємниці. Проте, в порушення вимог п. 77 Порядку, згідно якого після припинення доступу до секретної інформації допуск до державної таємниці залишається чинним протягом шести місяців з дати припинення громадянину доступу до державної таємниці, ОСОБА_2 не було скасовано допуск до державної таємниці за формою 3 через 6 місяців з моменту видання наказу про припинення йому доступу до державної таємниці (в обліковій картці форми 6 запис про скасування допуску відсутній).

Водночас, після отримання облікової картки форми 6 ОСОБА_2 головний спеціаліст з питань режимно-секретної роботи Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_1 не переконався в наявності допуску до державної таємниці у ОСОБА_2 та надав йому доступ до державної таємниці з найвищим ступенем секретності «Таємно» (розпорядження від 21.03.2024 № 8дск), що є порушенням вимог п. 96 Порядку.

Таким чином, у період з 16.02.2024 по 11.03.2025 ОСОБА_2 знаходився на номенклатурній посаді без оформлення належним чином допуску до державної таємниці та мав можливість працювати з секретними документами.

Разом з тим, на момент проведення спеціальної експертизи, наказом Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 26.08.2024 № 171-к ОСОБА_2 призначено на посаду головного спеціаліста відділу оборонної роботи, мобілізаційної підготовки та мобілізації Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (п. 32 номенклатури посад), у зв`язку з чим йому було надано допуск до державної таємниці по формі 2 (розпорядження ГУ СБУ у м. Києві та Київській області від 11.03.2025 № 54д).

Також, комісією не зафіксовано фактів ознайомлення ОСОБА_2 з матеріальними носіями секретної інформації у період з 16.02.2024 по 11.03.2025.

Вказане свідчить про невиконання головним спеціалістом з питань режимно-секретної роботи Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_1 вимог Порядку щодо забезпечення режиму секретності, та вчиненням адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Жодних клопотань чи пояснень щодо складеного протоколу від ОСОБА_1 до суду не надходило.

Згідно вимог ст. 268 КУпАП - неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Також, в своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За вказаних обставин вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктами 5, 6 частини 1 статті 212-2 КУпАП визначена відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, а саме за порушення встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці та невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Як наголошується в ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого п.п. 5,6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, що також доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 6/26-7 від 06.05.2026 року, де ОСОБА_1 зазначено про згоду із викладеними порушеннями та зобов`язання дотримуватись вимог законодавства в сфері охорони державної таємниці; наказом від 05.08.2020 № 144-к; зобов`язанням форми 9, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений 26.02.2019 року; посадовою інструкцією головного спеціаліста з режимно-секретної роботи, підписаною ОСОБА_1 06.08.20250 року; витягом з акту спеціальної експертизи умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, в Дніпровській районній в м. Києві державній адміністрації № 51/6-617 36 дкс від 06.05.2026.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Стаття 33 КУпАП передбачає, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Таким чином, враховуючи викладене, суддя вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.

Враховуючи обставини правопорушення, докази наявні у матеріалах справи, суддя дійшов до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкцій ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 40-1, 212-2, 251, 283, 284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.

Роз`яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя: