Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №755/8907/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Суд: Дніпровський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 09 серпня 2026 р.

Справа: №755/8907/26

Суддя: Федосєєв С. В.

Справа № 755/8907/26

Провадження №: 3/755/3754/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" серпня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В. розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 , 03.06.2026 року о 21 годині 50 хвилин, керуючи транспортним засобом марки «RENAULT DOKKER», н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві по просп. Соборності (міст ім. Патона), не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не вжив заходів для об`їзду перешкоди (водоналивні бар`єри) для уникнення ДТП та скоїв на них наїзд, внаслідок чого пошкодив ці бар`єри в кількості 43 шт., а також ТЗ «Mazda», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , ТЗ «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , які рухались у зустрічному напрямку.

При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3.б, 12.3, 10.1, 12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, зазначав про відсутність у його діях вини, посилався на те, що на дорозі було темно, він не побачив перешкоду вчасно. Крім того, заявляв клопотання про допит свідка та поліцейського, які оформлювали ДТП.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає клопотання про допит свідка та поліцейського такими, що не підлягають задоволенню, оскільки наявних у матеріалах справи доказів є цілком достатньо для встановлення всіх обставин події та прийняття об`єктивного рішення без залучення додаткових осіб.

Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності його вини спростовуються дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, які є послідовними та узгоджуються між собою, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683299 від 03.06.2026 року;

-схемою місця ДТП від 03.06.2026 року, на якій зафіксовано розміщення ТЗ, відрізок дороги, наявність дорожніх бар`єрів та траєкторію руху; письмовими поясненнями учасників пригоди;

-іншими матеріалами справи;

Відповідно до вимог п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з п. 12.3 ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Посилання ОСОБА_1 на темний час доби суд оцінює критично, оскільки темна пора доби не звільняє водія від обов`язку дотримуватися ПДР України, а навпаки вимагає від нього підвищеної уваги та вибору такої швидкості руху, яка б дозволяла вчасно виявити перешкоду у межах видимості дороги та вжити заходів для зупинки або об`їзду ТЗ.

З досліджених доказів вбачається, що ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути створення умов, що призвели до ДТП.

Зазначені порушення вимог ПДР України перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з ДТП.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстав ставити під сумнів їх достовірність відсутні.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи характер вчиненого правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 40-1, 124, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,-

постановив:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) 60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua