Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №753/11115/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11115/26

провадження № 3/753/3420/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - Ільющенка Ю.А., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши адміністративні справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2026 року о 15-45 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mazda CX-5» д.н.з. НОМЕР_1 на вул. Урлівській, 38 в м. Києві в порушення п. 12.1, 13.1, 2.10 а) ПДР України не переконалася в безпечності маневру та здійснила наїзд на припаркований автомобіль «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 та будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, залишила місце пригоди.

Разом з цим, розглядаючи вищевказані адміністративні протоколі, суд враховуючи вимоги ст. 36 КУпАП вважає за необхідне об`єднати матеріали за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП в одне провадження, оскільки зазначені адміністративні протоколи складені стосовно однієї особи та розглядаються одним і тим же органом.

В суді ОСОБА_1 свою причетність до даної дорожньо-транспортної пригоди категорично заперечувала, вказала, що зіткнення з автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 вона не здійснювала, пошкодження, які наявні на її транспортному засобі, були отримані в Закарпатській області.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ільющенко Ю.А. надав до суду письмові заперечення та просив провадження стосовно ОСОБА_1 за ст. 124, 122-4 КУпАП закрити, оскільки жодних доказів, що ОСОБА_1 , керуючи своїм транспортним засобом, 13.05.2026 р. о 15-45 год. на вул. Урлівській, 38 в м. Києві здійснила ДТП та залишила місце пригоди у матеріалах справи немає. Також дані не зафіксовані і на відеозаписі з камер спостереження, який долучений до матеріалів справи. характер та локалізація пошкоджень лакофарбового покриття на автомобілі «Тойота» не відповідають характеру і локалізації старих пошкоджень лакофарбового покриття на автомобілі «Mazda CX-5». Просив закрити провадження у справах про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Допитана судом потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що 13.05.2026 р. вона святкувала день народження своєї дитини, їй зателефонувала консьєржка будинку і голова ОСББ та повідомили, що її припаркований автомобіль вдарив інший автомобіль, який не зупинився та поїхав далі. Прибувши на місце події, вони надали їй відеозапис з камер спостереження, на якому видно, як автомобіль «Mazda CX-5» д.н.з. НОМЕР_1 проїжджаючи повз припаркований автомобіль «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 здійснив з ним зіткнення та поїхав далі. Також, ОСОБА_3 вказала, що консьєржка будинку і голова ОСББ сказали її, що вони чули звук удару. Про що можуть надати свої свідчення. Вважає, що на відеозаписі чітко видно момент зіткнення. Після чого вона викликала поліцію. Просила суд визнати ОСОБА_1 винною у даній ДТП і залишення місця ДТП. Щодо того, що у схемі ДТП зазначено, що на її автомобілі пошкодження ліве заднє крило, в той час як фактично пошкодження були отримані з правої сторони, то вона пояснила, що якщо на автомобіль дивитися спереду, то пошкодження зліва, а якщо ззаду, то пошкодження праворуч.

Також за клопотанням захисника, судом допитано в якості свідка поліцейського ОСОБА_4 , який суду показав, що він складав адміністративні протоколи стосовно ОСОБА_1 , до висновку про порушення нею ПДР він прийшов після перегляду відеозапису з камер спостереження, який йому був наданий потерпілою. Поліцейський підтвердив, що на відеозаписі чітко видно, коли автомобіль «Mazda CX-5» д.н.з. НОМЕР_1 проїжджав повз припаркований автомобіль «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 та здійснив зіткнення, внаслідок чого автомобіль «Тойота» сколихнувся. Крім цього, поліцейський вказав, що ОСОБА_1 з самого початку мала намір відшкодувати збитки потерпілій, що свідчить про те, що вона не заперечувала, що могла здійснити зіткнення з автомобілем «Тойота», проте в подальшому вже передумала. Поліцейський вважає, що у матеріалах справи достатньо доказів, для підтвердження обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.

Під час розгляду вказаних адміністративних протоколів захисником було заявлено клопотання про проведення експертизи для встановлення механізму отриманих механічних пошкоджень транспортних, однак, в задоволенні якого судом було відмовлено. Оскільки захисник мав змогу самостійно звернутися до експерта, надавши йому відповідні вихідні дані, для проведення відповідної експертизи. Вказане клопотання суд розцінює, як затягування розгляду справи, з метою уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.

Також судом було відмовлено у задоволенні клопотання захисника про виклик в якості свідка консьєржки та голови ОСББ, які зі слів потерпілої ОСОБА_2 повідомили їй про зіткнення транспортних засобів, вважаючи його недоцільним.

Вислухавши ОСОБА_1 , її захисника, потерпілу ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 , вивчивши письмові заперечення, дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до положень п. 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Відповідно до вимог п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Як зазначено у протоколах про адміністративні правопорушення та встановлено судом, 13 травня 2026 року о 15-45 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mazda CX-5» д.н.з. НОМЕР_1 на вул. Урлівській, 38 в м. Києві в порушення п. 12.1, 13.1, 2.10 а) ПДР України не переконалася в безпечності маневру та здійснила наїзд на припаркований автомобіль «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 та будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, залишила місце пригоди.

Зазначене повністю підтверджується схемою ДТП, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_4 та відеозаписом, який був досліджений судом під час розгляду справи, та на якому чітко видно, що автомобіль «Mazda CX-5» д.н.з. НОМЕР_1 проїжджаючи повз припаркований автомобіль «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив з ним зіткнення, від якого автомобіль «Мазда» сколихнувся.

Підстави, які б давали можливість суду вважати, що надані докази, є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають фактичним обставинам справи.

Крім цього, до матеріалів справи долучені письмові пояснення ОСОБА_1 від 18.05.2026 р., в яких остання вказувала, що вона пропускала автомобіль та не помітила припаркований автомобіль «Тойота» з яким здійснила зіткнення випадково, так як не відчула його, поїхала далі. Вказала, що мала намір вирішити питання з потерпілою в цивільному порядку. Вказане свідчить, про те, що ОСОБА_1 фактично допускала, що могла здійснити зіткнення з автомобілем «Тойота», однак не відчула його. В подальшому, за участі захисника, остання під час розгляду справи в суді категорично почала заперечувати свою причетність до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ПДР, дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки;

Крім цього, відповідно до п. 2.10 ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.

Відповідно до п. 2.11 ПДР якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею.

Проте, ОСОБА_1 не були виконані вищевказані вимоги ПДР, а тому її доводи та захисника Ільющенка Ю.А. про відсутність у матеріалах справи доказів причетності ОСОБА_1 до даної ДТП суд оцінює критично та не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими та перевіреними судом доказами.

Вказану їх позицію суд розцінює, як намагання уникнути адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєне.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення ОСОБА_1 12.1, 13.1, 2.10 а) ПДР України та приходить до висновку, що наслідки ДТП перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із діями водія ОСОБА_1 , що дає підстави для суду визнати її винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП.

При вирішенні питання накладення адміністративного стягнення суд враховує ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Приймаючи до уваги характер вчинених правопорушень та особу правопорушника, ступінь його вини, відношення ОСОБА_1 до вчиненого, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про необхідність накладення на неї адміністративного стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 122-4, 124, 251, 252, 268, 283-285 КУпАП, ч.4 Закону України «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. на користь держави.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.

Суддя