Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №205/14847/24 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/14847/24

Номер провадження1-кп/205/344/26

Провадження №1-кп\205\344\26

Справа №205\14847\24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Новокодацький районний суд

міста Дніпра

у складі: головуючого: судді ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

захисника: адвоката ОСОБА_4

потерпілого: ОСОБА_5

представника потерпілого: адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, в м.Дніпро, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12024041030002981 від 28 серпня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня-технічна, не одруженого, раніше не засудженого; офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_7 , 22 серпня 2024 року, близько 19 години 40 хвилин, керуючи автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , рухався по вул.Київській, з боку вул.Криворізької в напрямку пр.Івана Мазепи, в м.Дніпро. Під час руху, обвинувачений ОСОБА_7 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 та дорожнім знаком 5.38.1 Правил дорожнього руху України та якому перебував пішохід – потерпілий ОСОБА_9 , грубо порушуючи п.18.1 Правил дорожнього руху України, який свідчить: «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», не зменшив швидкість свого руху та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух та виїхав на зазначений нерегульований пішохідний перехід, де поблизу перехрестя з вул.Олега Ольжича, скоїв наїзд на потерпілого, який перетинав проїзну частину зліва направо за напрямком руху автомобіля під керуванням обвинуваченого. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, потерпілому ОСОБА_9 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді сумісної травми тіла: забійної рани, яка розташована на тлі ділянки осадження в правій лобно-скроневій області волосистої частини голови, закритої травми правого колінного суглобу з втисненим внутрішньо-суглобовим переломом зовнішнього виростку правої великогомілкової кістки з задовільним стоянням уламків та явищами гемартрозу колінного суглобу, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш як 21 день).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину визнав повністю та підтвердив суду, що 22 серпня 2024 року, близько 19 години 40 хвилин, він дійсно, керуючи автомобілем «Daewoo Lanos», р\н НОМЕР_1 , рухався по вул.Київській, з боку вул.Криворізької в напрямку пр.Івана Мазепи, зі швидкістю близько 50 км\г. Під час руху, в районі перехрестя з вул.Олега Ольжича, він побачив потерпілого ОСОБА_9 , який перетинав проїзну частину по пішохідному переходу, позначеному розміткою та дорожнім знаком, зліва направо за напрямком руху автомобіля. Намагаючись об`їхати потерпілого, він прийняв ліворуч, однак на зустрічній смузі рухались автомобілі, у зв`язку з чим він повернувся на свою смугу та прийняв праворуч, намагаючись об`їхати потерпілого. В цей момент потерпілий, мабуть злякавшись, зробив крок назад, після чого він здійснив на нього наїзд автомобілем, в результаті чого ОСОБА_9 отримав середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 пояснив суду, що 22 серпня 2024 року, близько 19 години 40 хвилин, він переходив проїзну частину вул.Київської по пішохідному переходу, позначеному дорожньою розміткою. В той момент, коли він практично закінчив перехід проїзної частини, він побачив з правої від себе сторони автомобіль «Деу» під керуванням обвинуваченого ОСОБА_7 , який, намагаючись його об`їхати, взяв праворуч. З метою уникнення наїзду на себе, він зробив крок назад, однак автомобіль під керуванням обвинуваченого ОСОБА_7 все одно скоїв на нього наїзд, в результаті чого йому були спричинені середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи та правильно розуміють зміст цих обставин; у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним допит свідка, а також дослідження письмових доказів та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого та потерпілого.

Таким чином, допитавши обвинуваченого та потерпілого, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує дії обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії не тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не засуджений, під наглядом у лікаря-нарколога не перебуває.

Обставин, які пом`якшують, або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , передбачених ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання, суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

З огляду на викладене, враховуючі обставини вчинення кримінального правопорушення та думку потерпілого, а також позицію прокурора, який просив призначити покарання із застосуванням ст.75 КК України, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України і таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання. В той же час, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

На підставі ст.122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 4543,68 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком два роки, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні судової авто технічної експертизи №СЕ-19\104-24\37607-ІТ від 18 вересня 2024 року в розмірі 4543 гривні 68 копійок.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: ОСОБА_1