Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №126/1243/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 126/1243/26

Провадження № 3/147/795/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіна Оксана Миколаївна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, курсанта 1 навчального взводу 4 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , довідка №160920230693188800002/1 від 10.04.2026,

за ч.1 ст.172-10 КУпАП,,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення А1890 №129/26 від 27.05.2025 ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст.ст. 9,11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 12 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», перебуваючи в місці тимчасового розміщення 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , 19.04.2026 близько 14 год. 00 хв. відмовився виконувати законні вимоги командира, визначені наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2026 №1901 «Про складання військової присяги військовослужбовцями, призваними за мобілізацією», а саме відмовився скласти Військову присягу на вірність Українському народові, мотивуючи це особистими переконаннями.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 1 статті 172-10 КУпАП - відмова від виконання законних вимог командира (начальника).

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Судом вживалися заходи щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду справи, шляхом скерування за номером телефону НОМЕР_2 , який зазначено в заяві на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлень, зокрема скеровувалася судова повістка в електронному вигляді через SMS-повідомлення, яку ОСОБА_1 отримав. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , в якій він просить суд розглядати справу без його участі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року) неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Окрім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошує на тому, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 відомо про розгляд справи судом, він скористався своїми процесуальними правами та повідомив суд про розгляд справи без його участі.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою усунення зловживань процесуальними правами особи, щодо якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності, уникнення затягування розгляду справи з огляду на строки накладення адміністративного стягнення, що можуть бути спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, а також на строки розгляду даної категорії справи про адміністративне правопорушення (ст. 277 КУпАП), вважаю, що відповідно до ст. 268 КУпАП, можливо розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя вважає, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-10 КУпАП підлягає закриттю з огляду на наступне.

Відповідно до імперативних приписів ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучений протокол про адміністративне правопорушення А1890 №129/26 від 27.05.2025, з якого вбачається, що 19.04.2026 близько 14 год. 00 хв ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст.ст. 9,11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 12 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», перебуваючи в місці тимчасового розміщення 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 відмовився виконувати законні вимоги командира, визначені наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2026 №1901 «Про складання військової присяги військовослужбовцями, призваними за мобілізацією», а саме відмовився скласти Військову присягу на вірність Українському народові, мотивуючи це особистими переконаннями.

Таким чином, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що дане адміністративне правопорушення було вчинено 19.04.2026.

Вказані матеріали про адміністративне правопорушення надійшли до суду повторно 11.08.2026 після доопрацювання, а отже, на момент надходження матеріалів до суду та на момент розгляду справи судом минуло більш ніж три місяці з дня вчинення правопорушення.

У постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 та від 11.12.2018 у справі № 242/924/17 зазначено, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Дана правова позиція підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі N 804/401/17, постанові КАС ВС від 06.09.2021 року у справі №560/2798/19.

При разовому правопорушенні строк притягнення до адміністративної відповідальності обчислюється виходячи з часу вчинення конкретної одноразової дії, яка сама по собі містить склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст. 172-10 КУпАП, не носить характер триваючого.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Крім того, тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

Указане узгоджується із постановою Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі №308/8763/15-а (провадження №К/9901/12342/18).

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. The United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Суддею установлено, що правопорушення ОСОБА_1 ймовірно було вчинено 19.04.2026, виявлене 27.05.2026, таке правопорушення не є триваючим, справа до суду надійшла 11.08.2026, а відтак на момент розгляду даної справи судом закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.3 ст. 38 КУпАП.

Оскільки судом встановлено, що на час розгляду справи закінчились строки, передбачені ч. 3 ст. 38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-10 КУпАП, відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Також суддя враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи зі змісту норм ч. 2 ст. 284, ст. 247 КУпАП, суддя не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору за розгляд цієї справи.

Керуючись ст. ст. 38, 34,35, 130, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-10 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Тростянецький районний суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Почкіна