Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №712/9138/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/9138/26

Провадження № 2/712/4906/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Махнюк А.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову вказує, що 07.09.2002 між сторонами укладено шлюб, який зареєстровано Відділом реєстрації актів громадянського стану Смілянського міського управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 337.

Сторони спільних неповнолітніх дітей не мають.

Також позивач вказує, що причиною розпаду сім`ї стала відсутність матеріальної та моральної підтримки відповідача, через що, в свою чергу, між ними втрачено взаєморозуміння та почуття любові і поваги. Між ними склались напружені відносини, в тому числі і через відсутність у відповідача інтересу щодо участі у вихованні та утриманні їх спільного сина, який є повнолітнім, але потребує постійної сторонньої допомоги через свій стан здоров`я. Зазначає, що сімейні стосунки між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведеться, а сім`я розпалась остаточно, збереження сім`ї суперечить інтересам позивача.

А тому, просить не надавати строк на примирення, а також розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 07.09.2002 Відділом реєстрації актів громадянського стану Смілянського міського управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 337, а також стягнути із відповідача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Від відповідача заперечень щодо позову не надходило.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Заперечень щодо такого порядку розгляду справи до суду не надано.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 – адвокат Наполова Т.А. позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову не заперечував.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Статтею 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За приписами ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно зі ст. 110 СК України, один із подружжя має право пред`явити до суду позов про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що 07.09.2002 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Смілянського міського управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 337, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Сторони мають спільного сина ОСОБА_4 .

На цей час подружні відносини між сторонами не підтримуються, шлюб носить формальний характер, спір щодо визначення місця проживання дітей відсутній. Спільне господарство не ведеться.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, оскільки її перебування у шлюбі з відповідачем не ґрунтується на принципі вільного волевиявлення, а за таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 1 331 грн 20 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 831 грн 20 коп.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі, то на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Стосовно заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 2 500 грн 20 коп. до позовної заяви позивачем додано договір про надання правничої допомоги від 24.06.2006, укладений між адвокатом Наполовою Т.А. та позивачем, розрахунок судових витрат по справі на суму 3 831 грн 20 коп. та квитанцію б/н від 30.06.2026 про сплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу (за складення позовної заяви) у розмірі 2 500 грн.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постанові від 19.02.2024 у справі № 490/7096/21 та від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 у справі № 701/804/21, від 10.04.2024 у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу суд бере до увагу, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо усної консультації, правового аналізу та підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин.

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 500 грн.

Керуючись ст. 4, 10, 11-13, 76-81, 89, 141, 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрований 07.09.2002 Відділом реєстрації актів громадянського стану Смілянського міського управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 337 – розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище ОСОБА_5 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 331 (одна тисячі триста тридцять одна) грн 20 (двадцять) коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн, а всього 3 831 (три тисячі вісімсот тридцять одна) грн 20 (двадцять) коп.

Копію рішення, після набрання ним законної сили, надіслати до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 13.08.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Пономар