Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №712/16531/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Провадження № 2/712/1518/26

Справа № 712/16531/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ШЕВЧЕНКО О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_1 ) про виділення частки в натурі із спільної часткової власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з позовом до відповідачів про виділення частки в натурі із спільної часткової власності, посилаючись на те, що у відповідності до свідоцтва про право власності на житло від 23.02.1998 року, яке видане на підставі Розпорядження № 73 від 18.02.1998 року, їй належить 2/25 частки у праві власності в будинку АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту житловий будинок літ А-І з прибудовами, Б, В, Г - гаражі, Ж, 3 - гаражі, Д, Е, М - погріба, Л - вбиральня. Площі під житловими будівлями - 273 кв.м.

Згідно державного акта Серії ЯБ № 570483 позивач є власником 135,0 кв.м. земельної ділянки під часткою в будинковолодінні з надвірними спорудами. Дане право власності підтверджене витягом з реєстру прав власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:05:007:0024.

Згідно з довідкою БТІ від 14.07.2025 року за № 63864 співвласниками даного домоволодіння з надвірними спорудами є відповідачі, а саме: ОСОБА_7 з часткою 29/100, ОСОБА_8 з часткою 17/50, ОСОБА_9 з часткою 29/300, ОСОБА_10 з часткою 29/300, ОСОБА_11 з часткою 29/300.

Згідно інформації щодо технічних характеристик об`єкту житловий будинок літ А-І має загальну площу 232,0 кв.м., а житлову 122,9 кв.м.

Фактичний порядок користування між співвласниками вже сформовано, але на сьогоднішній день не всі співвласники живуть в спірному будинку. З деякими вже давно немає зв`язку, їх частини будинку пустують, що в свою чергу порушує право власності, що в свою чергу і змушує звертатися з даним позовом до суду.

Просить провести виділ частки в натурі у домоволодінні по АДРЕСА_1 , по фактичному користуванню та згідно висновку експерта, а саме: частину житлового будинку літ. «А-1», прибудову літ. «а7» з мансардою літ. «м/с», надвірні будівлі та споруди (будівля гаража літ. «Г», замощення літ. «І», частина огорожі літ. «№4»), розташованих на огородженій земельній ділянці площею 135,0 кв. м, що належить на праві приватної власності ОСОБА_12 , шляхом виділення у власність ОСОБА_13 , в натурі 2/25 частин домоволодіння та надвірних споруд по АДРЕСА_1 , відповідно відповідає фактичному користуванню на час проведення експертизи, а саме: приміщення житлової квартири АДРЕСА_1 площею 71,0 кв. м (частина приміщень житлового будинку літ. «А-І», приміщення прибудови літ. «а7» до житлового будинку літ. «А-1» з мансардою літ. «м/с»), а саме: приміщення І поверху: приміщення коридорів №3-1 площею 10,6 кв.м та №3-4 площею 3,0 кв.м, санвузла №3-2 площею 5,7 кв.м, житлових кімнат №3-3 площею 4,3 кв.м та №3-5 площею 15,6 кв.м, кухні №3-6 площею 13,2 кв.м; приміщення мансарди: житлова кімната №3-7 площею 17,7 кв.м; гараж літ. «Г»; частина огорожі літ. «№4»; замощення літ. «І». Припинити для ОСОБА_13 право спільної часткової власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 29 січня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

12 березня 2026 року представником позивача адвокатом Мельніченко А.М. подано до суду заяву про виключення з числа відповідачів по справі ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , оскільки власником їхньої частки у спірному майна на даний час є ОСОБА_10 .

Ухвалою від 12 березня 2026 року по справі виключено з числа відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_11 .

Представник позивача адвокат Мельніченко А.М. до судового засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_10 до судового засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.

Відповідачі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 до судового засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, з заявами до суду не зверталися, відзиву у встановлений судом строк не надано.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалася.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до свідоцтва про право власності на житло від 23.02.1998 року, яке видане на підставі Розпорядження № 73 від 18.02.1998 року, позивачу ОСОБА_13 належить 2/25 частки у праві власності в будинку АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту житловий будинок позначений літ А-І з прибудовами, Б, В, Г - гаражі, Ж, 3 - гаражі, Д, Е, М - погріба, Л - вбиральня. Площі під житловими будівлями - 273 кв.м.

Згідно державного Акту Серрії ЯБ № 570483 позивач є власником 135,0 кв.м. земельної ділянки під часткою в будинковолодінні з надвірними спорудами. Дане право власності підтверджене витягом з реєстру прав власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:05:007:0024.

Згідно з довідкою БТІ від 14.07.2025 року за № 63864 співвласниками даного домоволодіння з надвірними спорудами є відповідачі, а саме: ОСОБА_7 з часткою 29/100, ОСОБА_8 з часткою 17/50, ОСОБА_9 з часткою 29/300, ОСОБА_10 з часткою 29/300, ОСОБА_11 з часткою 29/300.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 грудня 2025 року ОСОБА_10 успадкувала після смерті ОСОБА_9 29/300 частки в праві власності на житловий будинок з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно договору дарування частки у праві власності на житловий будинок та частки у праві власності на земельну ділянку ОСОБА_16 подарувала ОСОБА_10 29/300 частки в праві власності на житловий будинок з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та 1/3 частку в праві власності на земельну ділянку, площею 0,0134 га, що розташована по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 7110136700:05:007:0025.

Згідно інформації щодо технічних характеристик об`єкту житловий будинок літ А-І має загальну площу 232,0 кв.м., а житлову 122,9 кв.м.

Позивач у позові вказує, що між співвласниками вже встановлено фактичний порядок користування, але на сьогоднішній день не всі співвласники живуть в спірному будинку. З деякими вже давно немає зв`язку, їх частини будинку пустують.

Згідно висновку за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження № 37/25-БТ від 13 листопада 2025 року, є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виділити частку 2/25 в натурі в об`єктах нерухомого майна та надвірних спорудах в будинковолодінні по АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_12 , а саме: частину житлового будинку літ. «А-1», прибудову літ. «а7» з мансардою літ. «м/с», надвірні будівлі та споруди (будівля гаража літ. «Г», замощення літ. «І», частина огорожі літ. «№4»), розташованих на огородженій земельній ділянці площею 135,0 кв. м, що належить на праві приватної власності ОСОБА_12 .

Варіант виділення частки в розмірі 2/25, що належить ОСОБА_12 , в об`єкті не-рухомого майна та надвірних спорудах по АДРЕСА_1 , відповідає фактичному користуванню на час проведення експертизи, а саме: приміщення житлової квартири АДРЕСА_1 площею 71,0 кв. м (частина приміщень житлового будинку літ. «А-І», приміщення прибудови літ. «а7» до житлового будинку літ. «А-1» з мансардою літ. «м/с»), а саме: приміщення І поверху: приміщення коридорів №3-1 площею 10,6 кв.м та №3-4 площею 3,0 кв. м, санвузла №3-2 площею 5,7 кв. м, житлових кімнат №3-3 площею 4,3 кв.м та №3-5 площею 15,6 кв.м, кухні №3-6 площею 13,2 кв.м; приміщення мансарди: житлова кімната №3-7 площею 17,7 кв.м; гараж літ. «Г»; частина огорожі літ. «№4»; замощення літ. «І».

З точки зору експерта, існує можливість припинення спільної часткової власності та виділення майна та надвірних споруд в натурі по АДРЕСА_1 , враховуючи фактичний розподіл, та виділення частки ОСОБА_12 у розмірі 2/25, а саме: приміщення житлової квартири АДРЕСА_1 площею 71,0 кв. м (частина приміщень жит-лового будинку літ. «А-І», приміщення прибудови літ. «а7» до житлового будинку літ. «А-1» з мансардою літ. «м/с»), а саме: приміщення І поверху: приміщення коридорів №3-1 площею 10,6 кв. м та №3-4 площею 3,0 кв. м, санвузла №3-2 площею 5,7 кв. м, житлових кімнат №3-3 площею 4,3 кв. м та №3-5 площею 15,6 кв. м, кухні №3-6 площею 13,2 кв. м; приміщення мансарди: житлова кімната №3-7 площею 17,7 кв. м; гараж літ. «Г»; частина огорожі літ. «№4»; замощення літ. «І».

На даний час позивач бажає припинити право спільної часткової власності, так як припинення права спільної власності буде сприяти вільному волевиявленню, кожному із співвласників, щодо здійснення прав власника майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває права власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п 6 постанови від 4 жовтня 1991 р №7 з наступними змінами та доповненнями «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», виділ у натурі часток жилого будинку можливий, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом.

У справі № 6-12цс13, а саме в постанові від 03 квітня 2013 року, Верховний Суд України дійшов наступних висновків щодо виділу частки із майна, що є у спільній частковій власності. Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

Можливість проведення виділу або поділу у натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, закон пов`язує з домовленістю співвласників, оформленою письмовим і нотаріально посвідченим договором, або у судовому порядку за відсутності цих обставин.

При цьому виділ частки майна, що є об`єктом спільної часткової власності, у натурі між співвласниками припиняє право спільної часткової власності щодо цих співвласників, а особа набуває право власності на виділене майно з державною реєстрацією такою права у встановлених законом випадках.

Таким чином, у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності, за всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається.

На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності у разі поділу (ст.. 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.

Даний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року, справа № 712/1852/19.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 688/4007/19 вказано, що визначальним для поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість поділу будинку відповідно до часток співвласників.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 зазначено, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним входом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Завданням суду при розгляді відповідної категорії справ є встановлення можливості поділу об`єкта нерухомості, що перебуває в спільній частковій власності, який буде відповідати вимогам, що передбачені будівельними нормами та правилами, коли кожній зі сторін може бути виділена відокремлена частина будинку із самостійним виходом (квартира) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. З цією метою призначається судова будівельно-технічна експертиза, за результатами проведення якої судом розглядається найбільш оптимальний варіант поділу нерухомого об`єкта в натурі відповідно до розміру ідеальних часток у спільній частковій власності. Отримання дозволів на перепланування об`єкта нерухомості здійснюється власниками, якщо техніко-юридичними нормами встановлена вимога щодо отримання дозвільних документів у разі втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування чи в інших випадках, передбачених будівельними нормами та правилами.

У постанові Верховного Суду від 23.04.2025 у справі № 357/3145/20 вказано, що поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.

Із цього також можна зробити висновок, що за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об`єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві.

Натомість за наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи статті 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому, за бажанням, можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку.

Винятком із цього правила є випадки, коли всі співвласники або всі, крім одного, бажають поділу майна. У такому випадку суд має визначити частки всіх співвласників та провести поділ майна із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретних окремих об`єктів нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать кожному з колишніх співвласників. У цьому разі право спільної власності припиняється.

Враховуючи те, що належні сторонам частини домоволодіння фактично є окремими об`єктами нерухомості, а серед надвірних будівель і споруд, що знаходяться у користуванні кожного із співвласників, відсутні будівлі і споруди, які б перебували у спільному користуванні, а тому є наявна технічна можливість для виділу позивачу частки домоволодіння в натурі як окремого об`єкта права власності.

Таким чином, враховуючи обґрунтованість позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.12,13,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 361, 364, 367 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Виділити ОСОБА_17 в натурі 2/25 частин житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: приміщення житлової квартири АДРЕСА_1 площею 71,0 кв. м (частина приміщень житлового будинку літ. «А-І», приміщення прибудови літ. «а7» до житлового будинку літ. «А-1» з мансардою літ. «м/с»), а саме: приміщення І поверху: приміщення коридорів №3-1 площею 10,6 кв.м та №3-4 площею 3,0 кв.м, санвузла №3-2 площею 5,7 кв.м, житлових кімнат №3-3 площею 4,3 кв.м та №3-5 площею 15,6 кв.м, кухні №3-6 площею 13,2 кв.м; приміщення мансарди: житлова кімната №3-7 площею 17,7 кв.м; гараж літ. «Г»; частина огорожі літ. «№4»; замощення літ. «І», розташованих на огородженій земельній ділянці площею 135,0 кв. м, що належить на праві приватної власності ОСОБА_17 .

Припинити для ОСОБА_1 право спільної часткової власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

ГОЛОВУЮЧИЙ: