Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №699/651/25 — Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/651/25

Номер провадження № 1-кп/699/39/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з повною технічною фіксацією матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні від 21.04.2025 № 12025255310000155

за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Шендерівка Корсунь-Шевченківського району, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, працюючого на посаді вальщика лісу у лісгоспі м. Корсунь-Шевченківський, не одруженого, раніше несудимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, яке пред`явлене обвинуваченому і визнане судом недоведеним

ОСОБА_5 13.04.2025 близько 18 год. 00 хв., перебуваючи на узбіччі дороги, навпроти будинку № 25 по вулиці Якименка у с. Шендерівка Звенигородського району Черкаської області, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , збив потерпілого з ніг та в час коли останній перебував на землі наніс два удари кулаком правої руки по голові зліва, внаслідок чого ОСОБА_7 відповідно до висновку експерта від 24.04.2025 № 05-11-01/43 отримав тілесні ушкодження, у вигляді синця верхньої повіки лівого ока, який відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень та у вигляді забійної рани ділянки лівої надбрівної дуги, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричиняють короткочасний розлад здоров`я.

Отже, ОСОБА_5 обвинувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме заподіянні потерпілому умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

2. Підстави для виправдання обвинуваченого

2.1. Обсяг доказів

Судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, встановлених в обвинувальному акті.

Обвинувачений визнав свою причетність до конфлікту і бійки з потерпілим, однак заперечував причетність до нанесення тих тілесних ушкоджень, які інкримінуються обвинувальним актом.

З огляду на вказане обвинувачений ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні цивільного позову потерпілого про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Ураховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 оспорює фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність загального порядку судового розгляду кримінального провадження.

Обвинуваченому було роз`яснено право відмовитися від надання показів на підставі ст. 63 Конституції України. Обвинувачений ОСОБА_5 виявив бажання надати покази під час його допиту.

2.2. Показання потерпілого ОСОБА_7

Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що 13.04.2025 о 18:10 год він проходив повз будинок по АДРЕСА_1 , де проживає його брат ОСОБА_10 із сім`єю. Потерпілий також живе на цій вулиці у будинку під номером 21. Між потерпілим та його братом давній конфлікт, вони не спілкуються. У цей день сварок між ними не було. Цього вечора потерпілий йшов на свій город, який розташований по АДРЕСА_2 .

У дворі ОСОБА_11 відпочивали люди, ймовірно вживали алкоголь. Потерпілий стверджує, що йшов спокійно, нікого не чіпав. Раптом до воріт підбіг обвинувачений ОСОБА_12 . Спочатку у них виник словесний конфлікт, а згодом обвинувачений вийшов на вулицю та вдарив потерпілого кулаком правої руки в губу. Потерпілий стверджує, що інші родичі спостерігали за цим.

Приблизно о 18:20 чи 18:25 год вийшов батько обвинуваченого – ОСОБА_13 .

Потім також вийшли баба, мати і сестра обвинуваченого. Хтось штовхнув потерпілого, але він не бачив хто саме. Потерпілий упав на землю на праву руку.

Під час допиту потерпілий ОСОБА_7 не зміг точно сказати хто саме і куди його вдарив. Потерпілий постійно змінював свої покази із цього питання. Стверджував, що обвинувачений наніс йому лише один удар у губи, а в подальшому удари наносив лише батько обвинуваченого ОСОБА_14 . Так, потерпілий повідомив, що коли він лежав, батько обвинуваченого ОСОБА_10 кулаком правої руки по голові зліва вдарив потерпілого у брову. Після удару потекла кров. Потім потерпілий отримав удар в повіку (око). Потерпілий стверджував, що між ударами було кілька секунд, а самі удари завдавалися з однієї позиції. При цьому потерпілий також повідомив, що батько обвинуваченого ОСОБА_14 стояв лівіше від потерпілого, а обвинувачений – справа.

Потерпілий ОСОБА_7 повідомив, що після ударів у брову та повіку він зібрався із силами і підвівся, його більше не били. О 18:27 год. потерпілий ОСОБА_7 зателефонував сестрі, а вона викликала поліцію.

На уточнюючі запитання потерпілий повідомив, що обвинувачений ОСОБА_12 бив його лише спочатку конфлікту – по губі. Губа у потерпілого боліла близько семи днів, але він нічого не говорив працівникам поліції про це тілесне ушкодження оскільки не думав, що все так далеко зайде. Потерпілому ОСОБА_7 було відомо, що у висновку експерта про цей удар досліджень і висновків немає, однак на цей факт потерпілий не реагував.

Після зауваження свого представника про те, що обвинуваченого можливо треба виправдати, оскільки він не наносив інкримінованих ударів, потерпілий змінив покази та повідомив, що у брів його вдарив обвинувачений.

ОСОБА_7 зазначив, що у лікарні йому зашили брову та він ходив у такому вигляді, що викликало у нього відчуття сорому. Брова та губа боліли. Потерпілий стверджує, що протягом місяця перестав спілкуватися з людьми, почав погано спати. Лікар призначила йому заспокійливі та знеболюючі препарати. Через роздратованість у потерпілого погіршилися стосунки з дружиною, яка є особою з інвалідністю.

Потерпілий вважає, що до відповідальності потрібно притягнути ОСОБА_15 і його батька ОСОБА_11 , оскільки вони разом били потерпілого, про що він повідомляв працівників поліції у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення.

Потерпілий заперечив будь-який конфлікт із матір`ю обвинуваченого ОСОБА_16 . Стверджує, що жодних протиправних дій щодо неї не вчиняв.

Просив застосувати до обвинуваченого найсуворіше покарання.

2.3. Покази свідків

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні дала покази про те, що у Вербну неділю 2025 року близько 18 години вона була у матері, яку доглядає. Почувши з вулиці гамір, свідок виглянула у вікно та побачила, що біля будинку ОСОБА_18 було п`ять чоловік. Хтось лежав, його били. Відстань була близько 100 м. Пізніше свідок побачила на потерпілому кров, тому зрозуміла, що били його. ОСОБА_19 розмовляв по телефону. Свідок на вулицю не виходила та із вказаними особами не розмовляла. Хто саме та куди бив потерпілого свідку не відомо.

Свідок ОСОБА_20 пояснила, що на прохання дружини потерпілого ОСОБА_21 періодично допомагає їй. 13.04.2025 ОСОБА_21 зателефонувала до свідка та сказала, що її чоловік ОСОБА_19 кудись пішов та вона не знає де він. Йдучи до будинку ОСОБА_21 з відстані близько 100 м свідок побачила, що на дорозі лежить потерпілий, а на ньому сиділа мати обвинуваченого ОСОБА_22 . Також там були сестра обвинуваченого ОСОБА_23 і сам обвинувачений ОСОБА_24 , які стояли поряд. Згодом вони зайшли у свій двір, а потерпілий ОСОБА_7 почав підніматися та пішов додому. Там свідок побачила, що у потерпілого розбита губа та розсічена брова, були сліди крові. Що сталося і хто його побив, потерпілий свідкові не розповідав.

Свідок ОСОБА_25 зазначив, що у вечірній час 13.04.2025 він йшов дорогою. У цей день було свято ОСОБА_26 неділя. Свідок побачив обвинуваченого ОСОБА_24 , його батька і матір, та вирішив підійти до них. Потерпілий стояв окремо. У нього на обличчі була кров. Губа була розбита. З губи та брови текла кров. Потерпілий повідомив свідкові, що його побив ОСОБА_27 . Свідок особисто бійку не бачив. Він сфотографував обличчя ОСОБА_28 та відправив йому фото. Через деякий час приїхали працівники поліції.

2.4. Дослідження письмових доказів сторони обвинувачення

Сторона обвинувачення надала витяг з ЄРДР, з якого вбачається, що 21.04.2025 було зареєстровано кримінальне провадження № 12025255310000155 за ч. 2 ст. 125 КК України за заявою ОСОБА_7 за фактом того, що ОСОБА_5 13.04.2025 близько 18 год. 00 хв., перебуваючи на узбіччі дороги, навпроти будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , збив потерпілого з ніг та в час, коли останній перебував на землі, наніс два удари кулаком правої руки по голові зліва, унаслідок чого ОСОБА_7 відповідно до висновку експерта від 24.04.2025 № 05-11-01/43 отримав тілесні ушкодження у вигляді синця верхньої повіки лівого ока, який відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень та у вигляді забійної рани ділянки лівої надбрівної дуги, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричиняють короткочасний розлад здоров`я.

Ураховуючи, що кримінальне провадження за ст. 125 КК України є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, то вказане вище провадження розпочате на підставі заяви потерпілого ОСОБА_7 від 18.04.2025.

За змістом заяви потерпілий просив внести до ЄРДР відомості про вчинення відносно нього ОСОБА_29 та ОСОБА_5 хуліганських дій з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 296 КК України. До заяви було додано фото потерпілого після побиття.

З висновку спеціаліста в галузі судово-медичного експертизи Корсунь-Шевченківського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 14.04.2025 № 05-11-01/37 вбачається, що на тілі гр. ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани ділянки лівої надбрівної дуги, синця верхньої повіки лівого ока, які утворилися від дії тупого (-их) твердого (-их) предмету (-ів). Тілесні ушкодження у вигляді синця верхньої повіки лівого ока не спричиняють короткочасний розлад здоров`я та по цій ознаці відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження у вигляді рани ділянки лівої надбрівної дуги відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричиняють короткочасний розлад здоров`я. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися в строк, вказаний ОСОБА_7 .

Суд дослідив протокол проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_7 від 21.04.2025, за змістом якого потерпілий повідомив та відтворив механізм отриманих ним тілесних ушкоджень. Так, потерпілий розмістив статиста стоячи поперед себе та вказав один удар кулаком правої руки по обличчю, а саме у район верхньої губи зліва. Потім, перемістившись через дорогу, потерпілий поклав статиста лежачи на правому боці та вказав ще два удари кулаком правої руки по обличчю зліва, а саме у район лівого ока та лівої надбрівної дуги.

Згідно з висновком експерта Корсунь-Шевченківського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 24.04.2025 № 05-11-01/43 на тілі гр. ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження у вигляді забійної рани ділянки лівої надбрівної дуги, синця верхньої повіки лівого ока, які утворилися від дії тупого (-их) твердого (-их) предмета (-ів).

Тілесні ушкодження у вигляді синця верхньої повіки лівого ока не спричиняють короткочасний розлад здоров`я і по цій ознаці відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження у вигляді рани ділянки лівої надбрівної дуги відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричиняють короткочасний розлад здоров`я.

Тілесні ушкодження, які мали місце на тілі гр. ОСОБА_7 , могли утворитися в строк, вказаний в фабулі постанови.

Ці ушкодження могли утворилися не менш як від одноразової дії травмуючого предмета.

Унаслідок самовільного падіння потерпілого ОСОБА_7 з положення стоячи на тверду тупу поверхню вище вказані тілесні ушкодження не могли утворитися.

Тілесні ушкодження у вигляді забійної рани ділянки лівої надбрівної дуги, синця верхньої повіки лівого ока, могли утворитися внаслідок нанесення удару кулаками людини по обличчю.

Тілесні ушкодження, які мали місце на тілі потерпілого ОСОБА_7 , могли утворитися за обставин, на які вказує потерпілий ОСОБА_7 в протоколі проведення за його участю слідчого експерименту від 21.04.2025.

2.5. Матеріали, що характеризують обвинуваченого

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався.

Відповідно до довідки КНП «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» від 22.04.2025 № 93 ОСОБА_5 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

За місцем проживання ОСОБА_5 характеризується позитивно.

2.6. Показання обвинуваченого ОСОБА_5 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, не визнав, однак зазначив, що причетний до бійки та конфлікту з потерпілим, які відбулися 13.04.2025.

Обвинувачений повідомив, що 13.04.2025 за місцем його проживання у дворі домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , їхня сім`я із запрошеними гостями святкували. Сам обвинувачений алкоголь не вживав. Приблизно о 18:00 год. вони почули, як потерпілий, який доводиться двоюрідним братом батькові, перебуваючи на вуличній дорозі біля будинку обвинуваченого, кричить образливі слова на адресу батька обвинуваченого – ОСОБА_11 .

Мати обвинуваченого ОСОБА_22 вийшла до воріт з метою припинення проголошення потерпілим образ на адресу свого чоловіка. Обвинувачений побачив, що від дій потерпілого його матір впала на землю.

З метою захисту матері від дій потерпілого, обвинувачений вибіг до потерпілого, завдав йому удару кулаком правої руку в губу та відштовхнув потерпілого.

Завдання цього удару обвинувачений визнає. Також повідомив, що фактично міг цей удар не наносити, утриматися від нього.

Обвинувачений заперечив нанесення ним інших ударів потерпілому.

Обвинувачений також повідомив, що між потерпілим та членами його сім`ї існують тривалі конфліктні відносини.

Обвинувачений повідом, що діяв з метою захисту матері, оскільки потерпілий її вдарив.

Цивільний позов обвинувачений не визнав.

2.7. Докази сторони захисту

Захисник надала висновок судово-медичного експерта № 05-11-01/39 по факту отримання 13.04.2025 о 18:00 годині ОСОБА_30 тілесних ушкоджень, проведеної на підставі постанови дізнавача СД Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області.

У описовій частині висновку наведено відомості, що 13.04.2025, близько 18:00 год за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 збив з ніг ОСОБА_31 , після чого наніс удар ногою по обличчю, також кулаком наніс удар по грудній клітині.

Згідно із цим висновком на тілі гр. ОСОБА_31 мали місце тілесні ушкодження у вигляді синця лівої брови з переходом на верхню повіку лівого ока, які утворилися від дії тупого твердого предмета.

Ці тілесні ушкодження не спричиняють короткочасний розлад здоров`я і по цій ознаці відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Тілесні ушкодження, які мали місце на тілі гр. ОСОБА_31 , могли утворитися в строк, вказаний в фабулі постанови.

Ці ушкодження могли утворилися не менш як від разової дії травмуючого предмета.

Унаслідок самовільного падіння ОСОБА_31 з положення стоячи на тверду тупу поверхню вище вказані тілесні ушкодження не могли утворитися.

Тілесні ушкодження у вигляді синця лівої брови з переходом на верхню повіку лівого ока могли утворитися внаслідок нанесення удару ногою людини по обличчю.

Тілесні ушкодження, які мали місце на тілі ОСОБА_31 , могли утворитися за обставин, на які вказує ОСОБА_31 в протоколі проведення за її участі слідчого експерименту від 15.04.2025.

Тілесні ушкодження, які мали місце на тілі ОСОБА_31 , могли утворитися за обставин, на які вказує свідок ОСОБА_32 в протоколі проведення за його участі слідчого експерименту від 15.04.2025.

Також під час судового розгляду захисник ОСОБА_6 акцентувала увагу на тому, що обвинувачений дійсно брав участь у конфлікті та у бійці, саме він завдав удар потерпілому у губу, однак завдання цього тілесного ушкодження не інкримінується обвинувальним актом. Також це тілесне ушкодження не було досліджене судово-медичним експертом на предмет встановлення ступеня його тяжкості.

Захисник зазначила, що матеріали справи не містять доказів того, що саме обвинувачений завдав інкриміновані тілесні ушкодження, у зв`язку із чим захисник просила виправдати обвинуваченого.

Захисник зазначила, що у зв`язку з тим, що обвинувачений не причетний до нанесення інкримінованих тілесних ушкоджень, відсутні підстави для задоволення цивільного позову.

2.8. Висновки щодо доведеності винуватості поза розумним сумнівом

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів оцінив з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами 2 та 4 ст. 17 КПК України, що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

У межах цього кримінального провадження пред`явлено обвинувачення щодо нанесення потерпілому двох ударів кулаком правої руки по голові зліва, внаслідок чого потерпілий відповідно до висновку експерта від 24.04.2025 № 05-11-01/43 отримав тілесні ушкодження, у вигляді синця верхньої повіки лівого ока, який відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень та у вигляді забійної рани ділянки лівої надбрівної дуги, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричиняють короткочасний розлад здоров`я.

Допитані у судовому засіданні свідки не були очевидцями нанесення конкретних ударів.

Як обвинувачений, так і потерпілий вказують, що обвинувачений наніс потерпілому удар кулаком правої руки в губу.

Однак, цей удар не інкримінований обвинувальним актом. Також цей удар (його механізм) не був предметом дослідження судово-медичної експертизи, ступінь тяжкості цього удару не встановлювалася.

Обвинувачений заперечує завдання потерпілому інкримінованих двох ударів. Покази обвинуваченого не суперечать наявним у справі доказам.

Крім того, сам потерпілий визнав, що не повідомляв поліцейських про удар обвинуваченого в губу.

Сам потерпілий вказав, що під час бійки 13.04.2025 удари йому наносив батько обвинуваченого – ОСОБА_10 . Відомості про це також містяться у заяві потерпілого до правоохоронного органу про вчинення кримінального провадження.

Як було вказано, під час допиту потерпілий ОСОБА_7 не зміг точно сказати хто саме і куди його вдарив. Потерпілий постійно змінював свої покази із цього питання. Стверджував, що обвинувачений наніс йому лише один удар у губи, а в подальшому два удари наніс потерпілому батько обвинуваченого ОСОБА_14 . Потерпілий стверджував, що між ударами було кілька секунд, а самі удари завдавалися з однієї позиції. При цьому потерпілий також повідомив, що батько обвинуваченого ОСОБА_14 стояв лівіше від потерпілого, а обвинувачений – справа, тобто обвинувачений та його батько перебували в різних сторонах відносно обвинуваченого, та не могли наносити удари з однієї позиції.

На уточнюючі запитання потерпілий повідомив, що обвинувачений ОСОБА_12 бив його лише спочатку конфлікту – по губі. Потерпілому ОСОБА_7 було відомо, що у висновку експерта про цей удар досліджень і висновків немає, однак на цей факт потерпілий не реагував.

Після зауваження свого представника про те, що обвинуваченого можливо треба виправдати, оскільки він не наносив інкримінованих ударів, потерпілий змінив покази та повідомив, що у район брови його вдарив обвинувачений.

Також потерпілий послідовно висловлював позицію, що до відповідальності потрібно притягнути як обвинуваченого ОСОБА_15 , так і його батька ОСОБА_11 , оскільки вони обидва били потерпілого, про що він повідомляв працівників поліції у своїй заяві про вчинення правопорушення.

З огляду на викладене суд достеменно встановив, що потерпілий 13.04.2026 дійсно отримав інкриміновані тілесні ушкодження.

Також суд достеменно встановив, що обвинувачений ОСОБА_5 завдав потерпілому один удар в губу. Однак механізм і наслідки нанесення цього удару (ступінь тяжкості) не були предметом дослідження під час досудового розслідування. Дії обвинуваченого за фактом нанесення цього удару не кваліфіковані. Завдання цього удару обвинувальним актом не інкримінується.

У той же час, під час судового розгляду не встановленого жодного доказу на підтвердження того, що інкриміновані два удари наніс саме обвинувачений. Навіть потерпілий у своїх поясненнях цей факт спростовує.

З огляду на викладене суд визнає недоведеним, що саме обвинувачений ОСОБА_5 наніс потерпілому два інкриміновані удари кулаком правої руки по голові зліва, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді синця верхньої повіки лівого ока, який відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень та у вигляді забійної рани ділянки лівої надбрівної дуги, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричиняють короткочасний розлад здоров`я.

У зв`язку з недоведенням винуватості, суд визнає виправданим обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

3. Щодо цивільного позову

Потерпілий ОСОБА_7 подав цивільний позов у кримінальному провадженні до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Позовна заява обґрунтована тим, що вчиненим кримінальним правопорушенням 13.04.2025 близько 18.00 год на узбіччі дороги, навпроти будинку № 25 по вулиці Якименка у с. Шендерівка Звенигородського району Черкаської області ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді синця верхньої повіки лівого ока, який відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень та у вигляді забійної рани ділянки лівої надбрівної дуги, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричиняють короткочасний розлад здоров`я.

Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінює в розмірі 20 000,00 грн. Ця шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я, що спричинили негативні зміни у його житті, а саме: лікування, переживання, тривога, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, хвилювання щодо стану здоров`я в майбутньому, порушення нормального способу життя та необхідності докладання додаткових зусиль для організації такого. З моменту отримання тілесних ушкоджень до цього часу позивач відчуває внутрішні неприємні переживання з приводу вищеописаних подій та фізичного болю в минулому. Крім того, ОСОБА_7 зазначає, що він отримав сильне емоційне потрясіння. Вказані обставини призвели до необхідності зміни звичного способу життя, витрачання часу для лікування, звернення до правоохоронних органів для притягнення ОСОБА_33 до кримінальної відповідальності, участі у слідчих діях, судовому розгляді, звернення за правовою допомогою. Все це є негативними, небажаними змінами звичного способу життя та психотравмуючими фактори, що заподіяли моральної шкоди потерпілому.

Також позивач зазначає, що він поніс витрати на правничу допомогу адвоката у кримінальному провадженні.

З огляду на вказане позивач просив стягнути на його користь з ОСОБА_5 завдану моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн, а також процесуальні витрати.

Сторона позивача позов не визнала.

У зв`язку з виправданням обвинуваченого позовна заява підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє потерпілого права подати такий позов в межах цивільного судочинства.

4. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Щодо обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, підстав для його застосування не вбачається.

Відповідно до ст. 118 КПК України до процесуальних витрат, серед інших, відносяться витрати на правничу допомогу та витрати, пов`язані з прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження.

Матеріали справи містять докази щодо понесення потерпілим витрат на правничу допомогу в розмірі 8 100,00 грн, а саме квитанцію до прибуткового касового ордера від 15.04.2025 № 04/1. У зв`язку з постановленням виправдувального вироку відсутні підстави для стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат потерпілого на правничу допомогу.

З огляду на положення ст. 120 КПК України, на ОСОБА_5 покладаються його витрати, пов`язані з оплатою допомоги захисника, яка також є його представником як цивільного позивача.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст. 7, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_9 визнати виправданим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України у зв`язку з недоведенням, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення – залишити без розгляду.

Роз`яснити потерпілому, що він має право пред`явити позов про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення в порядку цивільного судочинства.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану суд обмежується проголошенням резолютивної частини вироку, з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

СуддяОСОБА_1