Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №691/951/26 — Городищенський районний суд Черкаської області

Суд: Городищенський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху

Дата: 06 серпня 2026 р.

Справа: №691/951/26

Суддя: Савенко О. М.

справа № 691/951/26

провадження № 3/691/367/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Городищенський районний суд Черкаської області

Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області м.Городище вул.Миру, №77 Черкаської області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянство України, місце реєстрації та місце проживання АДРЕСА_1 , працюючий, -

за ч.5 ст.122 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,-

встановив:

11 червня 2026 року о 11 год. 45 хв. у м.Городище, вул.Заводська, №11, Черкаська область, на перехресті вулиць Заводська та Героїв Чорнобиля, водій ОСОБА_1 здійснюючи рух заднім ходом вантажівкою «MAN», державний номер НОМЕР_1 , не переконавшись у безпечності маневру, не скористався допомогою інших осіб, створив аварійну ситуацію автомобілю марки «Citroen», державний номер НОМЕР_2 , внаслідок якого водій вказаного автомобіля була змушена різко змінювати напрямок руху, чим порушив РО2030500, тобто вимоги ч.5 ст.122 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення (а.с.1).

ОСОБА_1 взяв участь в судовому засіданні, пояснив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, але дійсно 11 червня 2026 року о 11 год. 45 хв. перебував у м.Городище, вул.Заводська, №11, Черкаська область де приїхав здійснювати вигрузку товару до магазину. Бачив при огляді місцевості, при під`їзді до магазину автомобіль марки «Citroen» білого кольору, який стояв в іншому місці. При здійсненні зупинки автомобіля, перед виходом із кабіни автомобіля, він побачив у бокове дзеркало, що цей автомобіль білого кольору припаркувався позад нього. Чому водій автомобіля, а це була жінка, прийняла рішення виїжджати і здійснювати рух йому не зрозуміло, його автомобіль не рухався, думає, що вона повинна була перед виїздом переконатися у безпеці виїзду на перехрестя. Фактично ДТП сталося між автомобілем марки «Citroen» і автомобілем марки «Шевроле Лачетті», ці автомобілі не роз`їхалися і між ними було зіткнення. Він пояснював, як усно, так і в письмових поясненнях поліцейським, що не причетний до ДТП і не створював ніяких перешкод в русі автомобілю марки «Citroen», для того щоб водійка цього автомобіля стверджувала, що через його дії була змушена здійснювати зміну напрямку руху. На місці ДТП патрульні повідомили йому, що не хотять проблем із водійкою автомобіля та щоб я вирішував всі питання у суді, тому подав письмове клопотання щоб його не притягували до адміністративної відповідальності, так я правопорушення не вчиняв.

Потерпіла ОСОБА_2 , належно повідомлена, двічі, про виклик до суду, не з`явилася, тому прийнято рішення про розгляд справи щодо адміністративного правопорушення ОСОБА_1 у її відсутності.

Представник Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області, будучи повідомлений вчасно та належним чином про судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується розпискою про вручення повідомлення, до суду не прибув, що не перешкоджає судовому розгляду справи у його відсутності.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.

Згідно ч.2 ст.7 та ст.245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі ст. 280 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, судом при розгляді справи стосовно ОСОБА_1 було встановлено обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме відсутність обґрунтованих та підтверджених доказами обставин, які б підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, через наявність порушень у змісті протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.256 КУпАП, якою визначено перелік тих даних, що обов`язково повинні бути закріплені у протоколі, для того, щоб він мав відповідну силу і щоб його не можливо було заперечувати.

Протокол про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП із зазначенням зокрема відомостей про особу порушника, підстав складання протоколу та обставин вчиненого адміністративного правопорушення (місце, час, суть адміністративного правопорушення), кваліфікації дій та пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Протокол повинен бути підписаний особою, що його склала, та особою, що вчинила правопорушення. За наявності свідків протокол підписується і ними. Докази у справі мають за своїм змістом узгоджуватися між собою і обставинами та фактами в справі.

Як передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен маж право на справедливий суд та встановлення обґрунтованності будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Згідно ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Жодних належних і допустимих доказів із застосуванням відео чи аудіо фіксації до матеріалів справи не долучено.

Із змісту вивчених і досліджених судом доказів, встановлено, що було складено протокол Серії ЕПР1 №690081 від 11 червня 2026 року (а.с.1), схему ДТП (а.с.2), додано письмові пояснення ОСОБА_2 (а.с.3), письмові пояснення ОСОБА_3 (а.с.4), письмові пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення ОСОБА_1 (а.с.5).

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

В рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. Вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП та вищевказане рішення ЄСПЛ, згідно ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», обов`язкові і для працівників Національної поліції.

На підставі вивчених судом письмових доказів, судом не встановлено в діях ОСОБА_1 при складанні протоколу Серії ЕПР1 №690081 від 11 червня 2026 року ознак адміністративного правопорушення за ч.5 ст.122 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення. Так, кваліфікуючими обставинами ч.5 ст.122 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення визначено - сукупність конкретних умов, за наявності яких звичайне порушення ПДР перетворюється на серйозне порушння — створення аварійної обстановки. Кваліфікуючими ознаками ч.5 ст.122 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, є дані і обставини, що дії правопорушника спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян. Якщо хоча б одну з цих ознак поліція не доведе, кваліфікація за ч.5 є незаконною, тому справу в суді, слід закрити.

Суд робить висновок про відсутність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.122 Кодексу України про Адміністративні Правопорушенн, остільки не вбачає у його діях кваліфікуючих ознак іншого виду адміністративного правопорушення.ОСОБА_1 взяв участь в судовому засіданні та пояснив, що не створював перешкод в русі автомобілю марки «Citroen», для того щоб водійка цього автомобіля стверджувала, що через його дії була змушена здійснювати зміну напрямку руху, при під`їзді до магазину, автомобіль під його керуванням був зупинений, і чому відбувся виїзд цього автомобіля на зустрічну смугу руху він не знає. Учасником ДТП не був ні він, ні його автомобіль. Суд перевірив пояснення ОСОБА_1 , які давав патрульним поліції на місці ДТП і встановив, що вони узгоджуються із наданими в суді, із змістом схеми ДТП, яка складена на місці ДТП. ОСОБА_1 зауважив, що рішення поліцейських скласти щодо нього протокол про адміністративне правопорушення не є обґрунтованим і підтвердженим зібраними доказами. Для перевірки пояснень ОСОБА_1 суд викликав водійку автомобіля марки «Citroen» ОСОБА_2 , але вона участі в судовому розгляді не взяла, пояснень, які б підтверджували чи заперечували поведінку водія автомобіля вантажівкою «MAN» 11 червня 2026 року о 11 год. 45 хв. у м.Городище, вул.Заводська, №11, Черкаська область, на перехресті вулиць Заводська та Героїв Чорнобиля, не надала. Із змісту письмових пояснень на місці ДТП ОСОБА_2 встановлено, судом що вона пояснювала причину ДТП діями водія автомобіля «MAN», який здійснював рух заднім ходом, в результаті чого вимушена була змінити напрямок руху. До участі у справі прибув учасник ДТП ОСОБА_3 , який надав пояснення, що є свідком ДТП і вказав на порушення ПДР ОСОБА_2 ..

Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП створює перешкоди для прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення та робить неможливим в подальшому виконання постанови у разі накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.

З врахуванням вищенаведеного та в силу вимог ст.251 КУпАП суд, позбавлений можливості ґрунтовно, повно, всебічно і об`єктивно, за відсутності доказів правильно вирішити справу, оскільки протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 не є ні відносним, ні допустимим, остільки був складений не в установленому законом порядку і передбаченими способами, а встановлені правила допустимості і відносності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а надані суду першої інстанції матеріали не містять достатньо доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись, п.1 ч.1 ст.247, 248, 249, 251, 252, 256,271,272, 280, 294 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,-

постановив:

Провадження №3/691/951/26 в справі про адміністративне правопорушення №691/367/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.122 КУпАП закрити на підставі п.1ч.1ст.247 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.122 КУпАП, в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Копію постанови надіслати, для відому, до Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області.

Апеляційну скаргу на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Черкаського апеляційного суду через Городищенський районний суд Черкаської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О. М. Савенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua