Окрема думка від 12 серпня 2026 р. у справі №557/1905/25 — Гощанський районний суд Рівненської області

О К Р Е М А Д У М К А

Судді Тишкуна Петра Володимировича

у цивільній справі № 557/1905/25

"13" серпня 2026 р. селище Гоща

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 13 серпня 2026 року, яке ухвалено у справі № 557/1905/25, було задоволено заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування виконавчий комітет Гощанської селищної ради, про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення заявника опікуном.

Судом у складі одного професійного судді та двох присяжних більшістю голосів було ухвалено рішення визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною, встановити над нею опіку та призначити її опікуном її брата - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Люцинів Гощанського району Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 . Строк дії рішення встановлено у 2 (два) роки з дня набрання рішенням законної сили.

Частиною 2 статті 35 ЦПК України передбачено, що при ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення.

На виконання вказаних положень закону, мною підписано прийняте судом рішення, але користуючись положеннями частини 3 статті 35 ЦПК України, які передбачають, що суддя, не згідний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, а тому вважаю за необхідне викласти свою окрему думку, зважаючи на наступне.

Наголошую, що судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені при обговоренні під час ухвалення судового рішення (ч. 2 ст. 35 ЦПК України).

Згідно з положеннями статті 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ч.1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Пунктом 1.1. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 (далі - Правила), передбачено, що опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно зі статтею 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина 1 статті 60 ЦК України).

Положеннями статті 63 ЦК України передбачено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

При призначенні опікуна обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Призначення опікуна недієздатній особі здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Зазначені висновки викладені Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20.

В ході розгляду справи було встановлено, що заявник ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 , інших братів чи сестер в сім`ї немає. ОСОБА_2 у шлюбі ніколи не перебувала, дітей не має.

Згідно із Поданням органу опіки та піклування, схваленим на засіданні опікунської ради виконавчого комітету Гощанської селищної ради від 21 квітня 2026 року, протокол №04 про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , Опікунська рада виконавчого комітету Гощанської селищної ради вважає, що ОСОБА_1 може бути призначений опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання її недієздатною.

У постанові Верховного Суду від 08.01.2024 у справі № 753/1905/22 підкреслено, що призначення опікуна недієздатній особі здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Проте, ні з Подання органу опіки та піклування, ні з протоколу засідання опікунської ради, не вбачається, чи орган опіки і піклування здійснював перевірку наявності будь-яких інших осіб, які б могли бути призначеними опікуном ОСОБА_2 .

Окрім того, судом встановлено, що особа яка бажає бути призначена опікуном – ОСОБА_1 на момент ухвалення рішення є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .

У постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

Аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок, що призначення заявника, який є військовослужбовцем, опікуном, може бути підставою для подальшого звільнення його з військової служби на підставі п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Слід зауважити, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За таких обставин вважаю, що у даній справі дійсною метою звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення його опікуном над недієздатною особою могло бути звільнення з військової служби за мобілізацією.

Тому, на мою думку, не ставлячи під сумнів правомірності рішення в частині визнання ОСОБА_2 недієздатною та встановлення над нею опіки, в частині призначення ОСОБА_1 , опікуном над недієздатною - ОСОБА_2 слід було відмовити з урахуванням того факту, що у справі не доведено факту відсутності інших осіб, які б могли стати опікуном.

Суддя Тишкун П.В.