Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №362/2413/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання батьківства

Дата: 12 серпня 2026 р.

Справа: №362/2413/26

Суддя: Медведєв К. В.

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2413/26

Провадження № 2/362/3825/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 серпня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Медведєва К.В.,

за участю секретаря Бацули Д.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_2 , Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини, -

в с т а н о в и в:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява, в якій, з урахуванням вимог позовної заяви в новій редакції, позивач просить суд визнати його батьком дитини ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключити запис про ОСОБА_3 , як батька ОСОБА_4 з актового запису про народження, змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » та по батькові дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 23 червня 2026 року.

Підготовче судове засідання 23 червня 2026 року відклалось на 28 липня 2026 року.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13 серпня 2026 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Третя особа ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення позову та зазначила, що позивач є біологічним батьком дитини.

Представник третьої особи Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника та зазначили, що при розгляді справи покладаються на розсуд суду.

У всі призначені по справі судові засідання відповідач не з`явився. Про причини неявки суду не повідомив, відзиву, пояснень, жодних заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило.

При цьому, суд вважає Відповідача таким, що був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, оскільки це підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою». Днем вручення судової повістки у такому випадку є день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України). Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23.

Згідно з ст. ст. 280-282 ЦПК Українисуд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд встановив такі обставини та приходить до наступних висновків.

04 червня 2021 року укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , після укладення шлюбу прізвище ОСОБА_10 змінила на ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 04 червня 2021 року серія НОМЕР_1 .

31 травня 2025 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 31 травня 2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , про що 23 січня 2026 року складено актовий запис № 81 Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 23 січня 2026 року серія НОМЕР_2 . Згідно вказаного свідоцтва про народження батьком дитини записано ОСОБА_3 , а матір`ю – ОСОБА_2 .

В матеріалах справи містяться спільні фотокартки позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 .

Відповідно до результатів дослідження № 55278 від 06 липня 2026 року «Аналіз ДНК на батьківство» виконаних ТОВ «МАМА ПАПА», учасники: передбачуваний батько – ОСОБА_1 , дитина – ОСОБА_4 , ймовірність батьківства складає 99,99999999%.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

На підставі абзацу першого частини першої статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню ( ч. 1 ст. 61 ЦПК України).

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зауважував, що наразі ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (див. наприклад рішення ЄСПЛ у справі «Kalacheva v. russian federation» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Крім того ЄСПЛ у справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) звертав увагу, що хоча найважливіше завдання статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) це захист особи від довільних дій державних органів, можуть також існувати позитивні зобов`язання, пов`язані з ефективною «повагою» до приватного чи сімейного життя. Ці позитивні зобов`язання можуть передбачати вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя, навіть у сфері міжособистісних стосунків людей (див. справу «Мікулич проти Хорватії» (Mikulic v. Croatia, № 53176/99) та справу «С. Х. та інші проти Австрії» (S.H. and Others v. Austria), № 57813/00).

Окрім того, повага до приватного життя вимагає, щоб кожна людина мала змогу встановити подробиці свого особистого походження, а право особи на таку інформацію має важливе значення в контексті впливу на його чи її особистість, які визначають розвиток людини. Таке встановлення передбачає отримання інформації, необхідної для розкриття істини щодо важливих аспектів особистого походження, як-от особистість батьків (див., наприклад, справу «Келін та інші проти Румунії» (Calin and Others v. Romania), № 25057/11).

ЄСПЛ зазначив у справі «Йевремович проти Сербії», що у відповідності до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду скарги про встановлення батьківства, суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини («Jevremoviж v. Serbia», заява № 3150/05, пункт 109, рішення ЄСПЛ від 17 травня 2007 року).

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Аналізуючи зібрані по справі докази суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених ОСОБА_1 до ОСОБА_3 позовних вимог про визнання його батьком дитини ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключення запису про ОСОБА_3 , як батька ОСОБА_4 з актового запису про народження, зміну прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » та по батькові дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » та зобов`язати Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини, а відтак згадані позовні вимоги про визнання батьківства підлягають задоволенню.

За клопотанням сторони позивача,суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 61, 81, 200, 206, 258, 263-268, 354 ЦПК України, ст.ст. 128, 129, 134, 136 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця селища Піски Ясинуватського району Донецької області, РНОКПП НОМЕР_3 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_4 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Сквира Сквирського району Київської області, РНОКПП НОМЕР_4 , громадянки України.

Внести зміни до актового запису № 81 від 23 січня 2026 року, складеного Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме:

у графі «Відомості про батька» виключити відомості про ОСОБА_3 , та записати батьком: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця селища Піски Ясинуватського району Донецької області, РНОКПП НОМЕР_3 , громадянина України;

у графі «Відомості про прізвище дитини» виключити відомості « ОСОБА_5 » та записати « ОСОБА_6 »;

у графі «Відомості про по батькові дитини» виключити « ОСОБА_7 » та записати « ОСОБА_8 ».

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Інші учасники справи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 13 серпня 2026 року.

Суддя К.В. Медведєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua