Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №359/8845/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/8845/26

Провадження №1-кп/359/686/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12026111100001033, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2026 року, що надійшло з угодою про визнання винуватості, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лебедин Бориспільського району Київської області, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, офіційно працевлаштованого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 114-1 КК України, за наступних обставин.

22 лютого 2022 року президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради федерації звернення про використання зс рф за межами рф, яке задоволено. 24 лютого 2022 року о 5 годині Президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні. У подальшому на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Цього ж дня у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким зокрема зобов`язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення громадян, які призиваються на військову службу.

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» до структури Збройних Сил України входять органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення), затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 9 Положення передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

На виконання вказаних вище норм, вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 921 від 07.12.2016 (до 05.01.2023), та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30.12.2022, Положення про ТЦК та СП, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 154 від 23.02.2022, представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки спільно із представниками Національної поліції здійснюють заходи щодо призову військовозобов`язаних та резервістів під час мобілізації. Крім того, у своїй роботі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки для визначення грифу обмеження доступу матеріальних носіїв інформації керуються вимогами Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом ЦУ СБУ 23 грудня 2020 року № 383 та Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, затвердженого наказом ГШ ЗСУ 30 січня 2023 року № 12.

Відповідно до п. 5.19 Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, відомості за окремими показниками про організацію оповіщення, зв`язку, управління мобілізацією, порядок, терміни виконання заходів переведення на роботу в умовах особливого періоду (посилений режим роботи) в цілому щодо апарату Міністерства оборони України, структурного підрозділу Міністерства оборони України, військової організаційної структури Збройних Сил України безпосереднього підпорядкування Міністерству оборони України, окремого підприємства (установи, організації, філії), що належить до сфери управління Міністерства оборони України.*

Так, громадянин України ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою перешкоджання виконанню законних мобілізаційних заходів, передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», організував протиправну діяльність, пов`язану з поширенням інформації про місцезнаходження та переміщення мобільних груп територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) на території Бориспільського та Броварського районів Київської області. Зокрема, використовуючи месенджер «Viber», ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час почав адмініструвати канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3

Встановлено, що ОСОБА_4 використовуючи аккаунт суперадміна у групі «ІНФОРМАЦІЯ_6» месенджера «Viber», зареєстрований на особистий номер телефону НОМЕР_2 , здійснював адміністрування вищевказаної спільноти. Усвідомлюючи протиправність своїх дій, спрямованих на організацію поширення серед мешканців інформації про розташування та пересування мобільних груп ТЦК та СП, вдався до заходів конспірації, зокрема обмежив у налаштуваннях конфіденційності «Viber» можливість перегляду відомостей про себе та перебуваючи у м. Бориспіль Київської області (більш точного місця в ході досудового розслідування не встановлено) здійснював публікації інформації про пересування мобільних груп ТЦК та СП, а саме:

- 01.12.2025 об 17 год. 40 хв. опублікував повідомлення наступного змісту: «По Бежівці їздить шкода сині + зелені»;

- 23.01.2026 о 14 год. 43 хв. опублікував повідомлення наступного змісту: «Центр Галя балувана 2 зелених і синій в машині»;

- 18.02.2026 о 07 год. 35 хв. опублікував повідомлення наступного змісту: «Дастер під мостом як з окружної до Рошену»;

- 28.02.2026 о 07 год. 10 хв. опублікував повідомлення наступного змісту: «По Шевченка Дастер перевіряють пішоходів Бориспіль »;

- 04.06.2026 о 11 год. 44 хв. опублікував повідомлення наступного змісту: «По Бежівці катається запакований Дастер»;

- 05.04.2026 о 19 год. 27 хв. опублікував повідомлення наступного змісту: «Бориспіль Шевченка (навпроти пожарки) пакують »;

- 10.04.2026 о 19 год. 29 хв. опублікував повідомлення наступного змісту: «Бориспіль, по Шевченка дастер повільно в сторону центра»;

- 15.04.2026 о 10 год. 58 хв. опублікував повідомлення наступного змісту: « Дастер , ті і ті від центру по Бежівці катаються»;

- 12.05.2026 о 16 год. 16 хв. опублікував повідомлення наступного змісту: « ОСОБА_10 , Головатого катається берлінго пиріжок Пристає до пішоходів».

Таким чином, ОСОБА_4 створено передумови для зриву виконання завдань, покладених на ТЦК та СП, шляхом розповсюдження інформації з обмеженим доступом - відомостей про місця здійснення представниками ІНФОРМАЦІЯ_5 покладених на них законодавством України заходів із оповіщення попередньо призначених військовозобов`язаних та резервістів з метою проходження військово-лікарської комісії, уточнення військово-облікових даних та планування призначення військовозобов`язаних до призову під час мобілізації, а також з метою адміністративного затримання та доставлення військовозобов`язаних та резервістів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у випадку, якщо такі особи вчинили правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 210-1 КУпАП.

Дії ОСОБА_4 призводять до зростання напруження у суспільстві, формування негативного ставлення до окремих осіб, які виконували свій обов`язок у складі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та Збройних сил України в цілому, а також формування стійких передумов для подальшої відмови громадян від виконання своїх конституційних обов`язків в особливий період.

Розкриття місць виконання завдань військовослужбовцями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_4 перешкоджає процесу оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, створює умови для ухилення військовозобов`язаними від заходів мобілізації під час дії воєнного стану. Внаслідок чого, це призводить до зменшення кількості мобілізаційних ресурсів військовозобов`язаних, зриву поставки мобілізаційного ресурсу у військові частини за мобілізаційним планом.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисні дії, що виразились у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, тобто скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Вчинення обвинуваченим указаного злочину знайшло своє підтвердження і під час розгляду даного кримінального провадження в суді.

Доказами вчинення злочину, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

24.07.2026 року в даному кримінальному провадженні між прокурором Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 468 КПК України.

В угоді про визнання винуватості прокурор та обвинувачений в присутності захисника виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 114-1 КК України, які ніким не оспорюються. Також зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.

Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_11 повністю та беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні указаного кримінального правопорушення.

В угоді про визнання винуватості прокурор та обвинувачений в присутності захисника, узгодили призначення покарання за ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді п`яти років позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК України та призначення покарання з іспитовим строком і визначенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений свою провину в скоєнні злочину, який йому інкримінується, і передбачений ч. 1 ст. 114-1 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся. Зазначив про обставини вчинення ним злочину, які повністю відповідають обставинам, встановленим органом досудового слідства та викладені слідчим в формулюванні обвинувачення.

ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості підтримав та просив її затвердити.

Захисник не заперечував проти укладення угоди та затвердження її судом, про що зазначив в судовому засіданні.

Прокурор в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні даної угоди дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Санкцією ч. 1 ст. 114-3 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до восьми років.

Зазначені обставини дають можливість підписання даної угоди, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, враховуючи тяжкість злочину, відсутність потерпілого, та у випадку завдання злочином шкоди лише державним та суспільним інтересам, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність трьох малолітніх дітей та здійснення благодійного внеску на потреби ЗС України в розмірі 50 000 грн.

Обставиною, яка обтяжує відповідно ст. 67 КК України покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 114-1 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальних витрат у кримінальному провадженні не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 122, 124, 126, 174, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 473-475 КПК України, ст. 50, 65, 75, 76, 114-1 КК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24.07.2026 року, підписану в кримінальному провадженні №12026111100001033, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2026 року, укладену між прокурором Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи (навчання).

Іспитовий строк ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто 31.07.2026 року.

Речові докази в кримінальному провадженні після набрання вироком суду законної сили, а саме: мобільний телефон марки Xiaomi 11, imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 , з сім картою НОМЕР_2 , що передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, - повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги, в порядку, визначеному КПК України, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1