Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №357/11185/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11185/26

3/357/3519/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олег Гребінь розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №1 полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.1 ст.130 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 690717 від 12.06.2026 року: 12.06.2026 року о 02 год. 06 хв. в м. Біла Церква, бул. Олександрійський, 115, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 525» н.з. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 та в закладі охорони здоров`я КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1», відмовився.

Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення заперечив та пояснив суду, що того вечора він відпочивав зі своїми знайомим у с. Фурси та розпивали пиво. Згодом ОСОБА_1 сів на переднє пасажирське місце автомобіля та заснув, а прокинувся вже коли автомобіль зупинили працівники поліції. Поліцейські попросили ОСОБА_1 надати свої документи, а згодом безпідставно почали вказувати, що ОСОБА_1 керував автомобілем та пересів на пасажирське місце. ОСОБА_1 заперечував поліцейським факт керування ним транспортним засобом та повідомляв, що він не має посвідчення водія, а автомобіль належить товаришу ОСОБА_1 , проте стосовно ОСОБА_1 поліцейські таки склали протокол про адміністративне правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Графський В.О. просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Зокрема адвокат Графський В.О. вказав, що ОСОБА_1 не є суб`єктом інкримінованого йому правопорушення, оскільки автомобілем він не керував, а лише був пасажиром його, відтак останній не був водієм. Адвокат Графський В.О. зазначив, що автомобілем керувала інша особа.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши клопотання адвокат Графського В.О. про закриття провадження у справі, письмові пояснення ОСОБА_1 від 24.07.2026, а також докази, наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 690717 від 12.06.2026 року, картку обліку адміністративного правопорушення, копію постанови серії ЕНА № 7357868 від 12.06.2026, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.06.2026, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних приладів, рапорт від 12.06.2026, відеозаписи, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Так, суд зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимоги ст.280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України, - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суддя зазначає, що суб`єктом правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП являється особа, котра була водієм транспортного засобу та безпосередньо здійснювала рух, керуючи транспортним засобом, а тому матеріали справи повинні містити докази на підтвердження факту керування транспортним засобом за наявності ознак сп`яніння.

Протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується керування 12.06.2026 року о 02 год. 06 хв. в м. Біла Церква, бул. Олександрійський, 115, транспортним засобом «BMW 525» н.з. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Пояснення сторони захисту заперечують обставини вказані у протоколі, зокрема факт керування 12.06.2026 року о 02 год. 06 хв. ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки ОСОБА_1 лише був пасажиром автомобіля.

З дослідженого судом відеозапису з портативного відеореєстратора службового автомобіля поліції вбачається, що працівники поліції рухались на службовому автомобілі за невідомим транспортним засобом («BMW»), після чого поліцейські зупинились біля транспортного засобу «BMW 525» з н.з. НОМЕР_3 , який вже стояв припаркованим.

З відеозаписів з нагрудної бодікамери працівників поліції слідує, що в автомобілі «BMW 525» з н.з. НОМЕР_3 , перебував троє осіб, серед якиї був також ОСОБА_1 , який сидів на передньому пасажирському сидінні автомобіля.

Відеозаписи відображають, що працівники поліції не могли встановити особу, котра керувала автомобілем, а лише припустили, що оскільки ОСОБА_1 перебував на передньому пасажирському сидінні, тому ймовірно він міг керувати транспортним засобом, після чого пересів на пасажирське місце, тому поліцейські пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, категорично заперечуючи факт керування ним даним автомобілем.

Тому суддя зауважує, що наявні в матеріалах справи відеозаписи не відображають зафіксованого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а протокол про адміністративне правопорушення було складено виключно на підставі припущень поліцейських.

Таким чином суддя констатує, що аналіз наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом 12.06.2026 року о 02 год. 06 хв. ОСОБА_1 та спростування пояснень сторони захисту.

Водночас суд зазначає, що в автомобілі «BMW 525» з н.з. НОМЕР_3 , перебував володілець (власник) даного транспортного, котрий неодноразово намагався домовитись з працівниками поліції стосовно не складання будь-яких документів стосовно даної події, що на переконання суду може свідчити, що ймовірно саме дана особа керувала транспортним засобом, після чого пересіла на заднє пасажирське місце з метою уникнення від адміністративної відповідальності, оскільки не має посвідчення водія, а раніше вже притягалась до відповідальності за статтею 126 КУпАП за керування транспортним засобом без посвідчення водія.

При цьому, суддя також зауважує, що у відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суддя зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена достатніми, належними та допустимими доказами.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Європейський суду з прав людини притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладені обставини, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно нього слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130, ст.221, ст.247, ст. 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.1 ст.130 КУпАП – закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь