Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №356/592/26 — Березанський міський суд Київської області

Суд: Березанський міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 09 серпня 2026 р.

Справа: №356/592/26

Суддя: Капшученко І. О.

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.

№ провадження 3/356/217/26

Справа № 356/592/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 5 ст. 126 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 673813 від 23.05.2026, водій ОСОБА_1 23.05.2026 о 20 годині 45 хвилин на автодорозі М-03 Київ-Харків 77 км, керував транспортним засобом Volkswagen LT 35 D, д.н.з. НОМЕР_3 , не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, а саме не отримував; правопорушення вчинено повторно протягом року, постанова серії ЕНА № 6658346 від 13.02.2026 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання на розгляд справи повторно не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся судом належним чином поштою рекомендованими листами з повідомленнями за наявною в матеріалах справи адресою місця його проживання та засобами телефонного зв`язку, що підтверджується відповідною телефонограмою, а також мав змогу ознайомитись з інформацією про справу на офіційній сторінці вебсайту судової влади України за посиланням: https://be.ko.court.gov.ua/sud1002/, що знаходиться у вільному доступі, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.17-21).

Будь-яких інших засобів зв`язку з ОСОБА_1 як особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, матеріали справи не містять.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Окрім цього, у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06; п. 57) Європейський суд з прав людини зазначив, що це обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03).

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).

Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як вебсторінка суду (рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16).

Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України» (заява №3572/03) національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

У справі «Антоненков проти України» Суд наголосив, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника («Антоненков та інші проти України», заява № 14183/02, § 41, «N.B. проти України», 3 квітня 2008 року, §40).

Розумним вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності ОСОБА_1 23.05.2026, в порядку ст. 256 КУпАП йому роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомлено про розгляд його справи судом; зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений під підпис, копію протоколу отримав та засвідчив правильність внесених про нього даних, в тому числі, в частині адреси місця його проживання та номеру засобів телефонного зв`язку, про що в протоколі міститься відповідна відмітка (а.с.2).

Таким чином, ОСОБА_1 як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, було достеменно відомо про складання та направлення протоколу відносно нього до суду, а також про наявність судового провадження, судом вжито всіх можливих і вичерпних заходів для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, разом з тим, ОСОБА_1 в судові засідання не розгляд справи повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань суду не надав, жодних дій, щоб з`ясувати стан судового провадження у його справі, не вчинив, від отримання поштової кореспонденції за місцем проживання ухилився.

За наведених обставин, вказана процесуальна поведінка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розцінюється судом як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, завідомо направлене на безпідставне затягування судового процесу та обраний ним спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відтак, враховуючи визнаний ЄСПЛ принцип пріоритету публічного інтересу над приватним, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно яких при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, беручи до уваги, що з моменту складання протоколу 23.05.2026 ОСОБА_1 мав достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та додані до них докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Так, частиною 2 статті 126 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП, тягне за собою відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У відповідності з вимогами п. 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до положень ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 511).

Згідно з абзацом першим пункту 2 вказаного вище Положення особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Пунктом 20 вказаної постанови від 08.05.1993 № 340 встановлено, що повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів. У разі коли в посвідченні водія зазначено дві або більше категорій на право керування транспортними засобами теоретичний, практичний іспити складаються за вищою із категорій, зазначених у посвідченні водія, що повертається. Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи вказане, вина ОСОБА_1 у вчиненому за наведених вище обставин підтверджується сукупністю наданих суду доказів, що повністю узгоджуються між собою та не викликають сумніву в їх достовірності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 673813 від 23.05.2026 а.с.2), карткою обліку адміністративного правопорушення (а.с.3), довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення від 24.05.2026 (а.с.6), довідкою заступника командира БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП Мінасяна С. від 24.05.2026, згідно з якою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, яке перебуває в статусі «не визначена міграція» (а.с.7).

Постановою Зіньківського районного суду Полтавської області від 08.02.2021 у справі № 530/40/21, що набрала законної сиди 19.02.2021, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200,00 грн. з позбавленням прав керування всіма видами транспортних засобів на 1 рік (а.с.9).

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6658346 від 13.02.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, дата вчинення правопорушення 13.02.2026; постанова набрала чинності 24.02.2026, даних щодо оскарження постанови матеріали справи не містять (а.с.10).

Згідно з довідкою заступника командира батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП Мінасяна С. від 24.05.2026, відповідно до бази АРМОР/НАІС підсистеми «Пошук ТЗ», власником транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 автомобіля Volkswagen LT 35 D, д.н.з. НОМЕР_3 , є ОСОБА_3 (а.с.8).

Крім того, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується також долученими до матеріалів справи відеозаписами з бодікамер працівників поліції № 475277 та № 473615, з яких вбачається, що за порушення правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом із закритим державним номерним знаком, було зупинено автомобіль Volkswagen під керуванням водія ОСОБА_1 , якому в установленому законом порядку повідомлено про причину зупинки, на що водій пояснював, що автомобіль знаходиться в розшуку, тому він заклеїв номер фольгою, щоб не привертати уваги, за що відносно водія винесено постанову серії ЕНА № 7247000 від 23.05.2026 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, копія якої долучена до матеріалів справи (відрізок часу 00:00:10-00:00:55, 01:23:45-01:24:18, 00:04:58-00:05:19, 01:28:24-01:28:50 файлу «126 ч. 5 ч.3 ОСОБА_4 15.10.1984» на диску) (а.с.15).

В ході перевірки документів поліцейськими виявлено, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, про що йому було повідомлено та роз`яснено, що за повторне вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП, на нього буде складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП (відрізок часу 00:00:56 – 00:01:07, 00:06:10 – 00:06:25, 00:08:28 – 00:08:39, 01:29:36 – 01:29:51, 01:31:52-01:31:59 файлу «126 ч. 5 ч.3 ОСОБА_4 15.10.1984» на диску).

Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 пояснив, що отримував посвідчення водія, проте воно було вилучене за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, а також підтвердив, що вже кілька разів сплачував штрафи за ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом, не маючи права керування (відрізок часу 00:01:08 – 00:01:29, 00:03:21 – 00:03:28, 01:24:24 – 01:24:44, 01:26:48 – 01:27:00 файлу «126 ч. 5 ч.3 ОСОБА_4 15.10.1984» на диску).

Дії працівників поліції ОСОБА_1 при цьому не оспорював, з будь-якими заявами чи клопотаннями не звертався.

Протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності ОСОБА_1 , під час складання протоколу працівниками поліції в порядку ст. 256 КУпАП йому роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, суть вчиненого правопорушення, повідомлено про розгляд його справи Березанським міським судом Київської області а також вручено другий примірник протоколу (відрізок часу 00:08:47 – 00:09:11, 01:16:00 – 01:17:41, 02:39:01 – 02:41:22 файлу «126 ч. 5 ч.3 ОСОБА_4 15.10.1984» на диску).

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в його діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст.ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, і вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

При цьому, оскільки з матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб Volkswagen LT 35 D, д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 , йому не належить, суд не вбачає підстав для застосування до порушника додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.

Вказане вище покарання, на переконання суду, за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи складає 665 грн. 60 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, 251-252, 268, 283-284, 294 КУпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 5 ст. 126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові суду, а саме а саме 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови для виконання – 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя: І. О. Капшученко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua