Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №288/778/26 — Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/778/26

Провадження № 1-кп/288/125/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026060660000061 від 02 травня 2026 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Малий Остріжок, Хмільницького району, Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, освіта середня, пенсіонера, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, згідно ст.89 КК України раніше не судимого,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання протидії домашньому -насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняє психологічне та фізичне -насильство стосовно своєї співмешканки ОСОБА_4 , з якою він спільно проживає, однак не перебуває у шлюбі, що призвело до психологічних та фізичних страждань останньої, а також погіршенні якості її життя. Так, ОСОБА_5 не маючи підґрунтя, вчиняв щодо своєї співмешканки дії, виражені у словесних образах, погрозах, висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки, приниженні, залякуванні, а також нанесенні потерпілій тілесних ушкоджень, тим самим викликав у ОСОБА_4 побоювання за свою безпеку, спричиняв емоційну невпевненість, фізичний біль та нездатність захистити себе.

Зокрема, 06.03.2026 року близько 08 години 30 хвилин ОСОБА_5 , за місцем проживання по АДРЕСА_2 , затіяв сімейний скандал, в ході якого ображав нецензурною лайкою та образливими словами свою співмешканку ОСОБА_4 , а також погрожував їй фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Також, 07.03.2026 року о 08 годині 40 хвилин ОСОБА_5 , за місцем проживання по АДРЕСА_2 , затіяв сімейний скандал, в ході якого ображав нецензурною лайкою та образливими словами свою співмешканку ОСОБА_4 , а також погрожував фізичною розправою, та виганяв із будинку чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Крім того, 07.03.2026 року о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , за місцем проживання по АДРЕСА_2 , затіяв сімейний скандал, в ході якого ображав нецензурною лайкою та образливими словами свою співмешканку ОСОБА_4 , а також погрожував фізичною розправою, та виганяв із будинку чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

У зв`язку з вчиненням домашнього насильства в сім`ї, ОСОБА_4 викликано працівників поліції, які припинили протиправні дії ОСОБА_5 та склали відносно нього протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Надалі, постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 26.03.2026 року ОСОБА_5 визнано винним за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень 00 копійок.

Разом з тим, 08.03.2026 року о 07 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , за місцем проживання по АДРЕСА_2 , вчинив психологічне насильство в сім`ї відносно співмешканки ОСОБА_4 , а саме висловлювався нецензурними словами в її адресу, погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

У зв`язку з вчиненням домашнього насильства в сім`ї, ОСОБА_4 викликано працівників поліції, які припинили протиправні дії ОСОБА_5 та склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП. Надалі, постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 14.04.2026 року ОСОБА_5 визнано винним за ч. 1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень 00 копійок.

В подальшому, незважаючи на неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, 27.04.2026 року близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_5 , який перебував за місцем спільного проживання в АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства фізичного та психологічного характеру, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, безпричинно, умисно та цілеспрямовано вчинив фізичне та психологічне насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , що виразилося у формі образ словами нецензурної лайки, а також фізичного насильства, а саме ОСОБА_5 , завдав декілька ударів кулаками в область обличчя ОСОБА_4 , внаслідок чого у останньої утворилися тілесні ушкодження у вигляді поверхневих саден лоба та носа, синців навколо очей, синця в лівій ділянці нижньої щелепи зліва, синця тильної поверхні лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Надалі, 28.04.2026 року близько 11 години 00 хвилин, ОСОБА_5 , який перебував за місцем спільного проживання в АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства психологічного характеру, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, безпричинно та умисно вчинив психологічне насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , що виразилося у формі образ словами нецензурної лайки та фізичної розправи, внаслідок чого в останньої з`явилися переживання за власне здоров`я, тривожність, напруженість, порушення звичайного рівня її життєдіяльності та соціального функціонування.

У зв`язку із вчиненням ОСОБА_5 систематичного психологічного та фізичного насильства щодо своєї співмешканки ОСОБА_4 , вказані дії призвели до розладів її здоров`я, погіршення якості життя потерпілої, а також до психологічних та фізичних страждань останньої.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному систематичному вчиненні психологічного та фізичного насильства щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, яке призвело до психологічних та фізичних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 126-1 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України визнав повністю, однак відмовився від дачі показань.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість підтверджується слідуючими доказами:

-показаннями потерпілої ОСОБА_4 про те, що з ОСОБА_5 вона проживає в одному будинку, як співмешканці. Під час спільного проживання, починаючи з липня 2025 року по сьогоднішній день після втрати документів обвинувачений щодня систематично вчиняє відносно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру. Майже кожного дня, по два, три рази на день він ходить з ножем та погрожує вбити її. Неодноразово наносив удари по голові та тілу, на що вона неодноразово викликала поліцію. Останній раз коли викликала поліцію точної дати не пам`ятає, ОСОБА_5 вирвав їй волосся та бив ногами. Протягом останнього року проживання з обвинуваченим він щодня словесно ображає брутальною лайкою та погрожує фізичним насильством. Крім того, вона зазначила, що боїться з ОСОБА_5 залишатись на одинці, оскільки боїться за своє життя. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Також винуватість ОСОБА_5 підтверджується зібраними та дослідженими під час судового провадження належними та допустимими письмовими доказами, а саме:

- витягом з Армору відносно ОСОБА_5 з якого вбачається, що останній систематично та неодноразово притягався до адміністративних правопорушень, в тому числі за вчинення домашнього насильства;

-постановами Попільнянського районного суду Житомирської області від 13.10.2023 року, 27.04.2023 року, 14.04.2026 року, 26.03.2026 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 05 травня 2026 року з ілюстративною таблицею, за участю потерпілої ОСОБА_4 , яка розповіла та показала як її співмешканець ОСОБА_5 ображав її та наносив тілесні ушкодження;

- висновком експерта № 65 від 11 травня 2026 року, з якого вбачається, що згідно даних представлених на експертизу медичних документів у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: поверхневих саден лоба та носа, синців навколо очей, синця в ділянці нижньої щелепи зліва, синця тильної поверхні лівої кисті (без зазначення кількості, форми, розмірів, морфологічних особливостей); які є легкими тілесними ушкодженнями. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупого твердого предмету /предметів/, можливо за обставин вказаних в описовій частині постанови та протоколі проведення слідчого експерименту за участю потерпілої, однак через відсутність в представлених медичних документах, записів щодо морфологічних особливостей цих тілесних ушкоджень, категорично висловитись про термін їх утворення не представляється можливим;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 17 травня 2026 року з ілюстративною таблицею за участю підозрюваного ОСОБА_5 , який розповів та показав як він вчиняв відносно співмешканки ОСОБА_4 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 статтею 126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, яке призвело до психологічних та фізичних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах цього обвинувачення.

Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, згідно до статті 66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, згідно до статті 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , при цьому встановлено, що він раніше не судимий відповідно до вимог ст. 89 КК України, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При визначенні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання кримінальним правопорушенням. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, мету покарання визначену у частині другій статті 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами, особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, наявність пом`якшуючої та обтяжуючої покарання обставини, позицію прокурора, думку потерпілої, яка просила обвинувачені міру покарання призначити відповідно до закону, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, крім того суд враховує, що людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю і право на життя є невід`ємним, а заподіяна шкода має незворотній характер і не може бути відшкодована та враховуючи, що покарання має бути необхідним і достатнім, а тому суд приходить до висновку що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції статті 126-1 КК України у виді позбавлення волі.

Суд за жодних обставин не вбачає за можливе застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 статей 69, 75 КК України.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного обвинуваченого такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Арешт на майно в даному кримінальному провадженні не накладався.

Речові докази по даному кримінальному провадженні відсутні.

Судові витрати у вказаному кримінальному провадженні відсутні.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили обрати взяття під варту, взявши його під варту в залі суду.

Керуючись статтями 369-371, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України та призначити ОСОБА_5 покарання за статтею 126-1 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою строком на 60 днів – до 11 жовтня 2026 року (включно), без визначення розміру застави, взявши його під варту із залу суду.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання – з 13 серпня 2026 року.

Початок строку покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Вступна та резолютивна частина вироку проголошена 13 серпня 2026 року відповідно до частини п`ятнадцятої статті 615 КПК України

Повний текст вироку негайно після проголошення резолютивної частини вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_1