Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №285/2818/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/2818/26

провадження у справі № 2/0285/2094/26

13 серпня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…..…………...Літвин О. О.,

секретаря……….........................Клечковської М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за правилами спрощеного позовного провадження

за позовом ОСОБА_1 ,

поданим в її інтересах адвокатом Савеловою Юлією Михайлівною,

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу, –

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року представник позивача звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просила розірвати шлюб, укладений між сторонами 17.11.2017, від якого вони мають неповнолітню дитину, доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стверджувала, що відносини між подружжям не склались, між ними немає взаєморозуміння, мають різні погляди на сімейні відносини, ведення спільного господарства. Шлюбні стосунки припинені. Вважає, що поновлення подружніх відносин неможливе. Донька проживає з матір`ю.

Сторони в судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про слухання справи, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, у зв`язку з чим розгляд справи проведено у їхній відсутності.

Представник позивача подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за їх відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомив.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Правова позиція Європейського суду з прав людини виходить із принципу належної процесуальної обачності (due diligence): сторона, яка знає або повинна знати про існування судового провадження відносно неї, зобов`язана виявляти розумну уважність до його перебігу та вживати заходів для участі в ньому. Неявка такої особи до суду без поважних причин за відсутності будь-яких активних дій з її боку свідчить про самоусунення від участі в процесі, а тому розгляд справи за її відсутності не порушуватиме гарантій ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на викладене, суд згідно із положеннями ч.1 ст.223 ЦПК України вважає за доцільне розглянути справу по суті за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.112 СК України, шлюб може бути розірвано, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання сторін і збереження сім`ї неможливе.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17.11.2017, від якого мають неповнолітню дитину: доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Різниця в поглядах на права та обов`язки подружжя, відсутність взаєморозуміння призвели до поступового погіршення взаємовідносин і до фактичного припинення шлюбних стосунків між сторонами. Перебуваючи у шлюбі, позивач та відповідач не змогли створити міцної сім`ї, про що свідчить той факт, що вони не підтримують шлюбних відносин, та не мають наміру їх поновлювати.

У сім`ї немає перспективи возз`єднання. До порозуміння сторони не прагнуть, у кожного сформувався свій погляд на життя та інтереси, а йти на поступки один одному подружжя не бажає.

Позивач наполягала на розірванні шлюбу, вважаючи примирення і збереження їх сім`ї неможливим, проти чого відповідач, проти чого відповідач, в свою чергу, не надав жодного заперечення та не прибув в судове засідання, що свідчить про погодження з позовними вимогами.

Згідно ч.3 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що сім`я розпалася остаточно. Шлюб існує лише формально і його збереження суперечило б інтересам сторін та їх дитини.

Питання щодо місця проживання спільної неповнолітньої дитини позивачем у позовній заяві не ставилось.

Таким чином, позовні вимоги, зважаючи на їх обґрунтованість, підлягають задоволенню.

З відповідача належить стягнути судовий збір, понесений позивачем при подачі позову.

Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між громадянами України

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

зареєстрований 17.11.2017 Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві,

актовий запис №3001

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення, а позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя О. О. Літвин