Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №935/2340/25 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Суд: Коростишівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 11 серпня 2026 р.

Справа: №935/2340/25

Суддя: Щербаченко І. В.

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2340/25

Провадження № 2/935/221/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12 серпня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі головуюча суддя Щербаченко І.В., зі секретар судового засідання Кумечко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області через підсистему "Електронний суд" надійшла цивільна справа за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ленського І.О. до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за розпискою.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 16 квітня 2024 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики в спрощений спосіб, шляхом надання розписки, за якою було надано в борг 2500 доларів США, які відповідач зобов`язувався повернути в строк до 31.12.2024. Факт отримання коштів ОСОБА_2 підтверджується розпискою від 16 квітня 2024 року. Однак відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань у сумі 2500 доларів США, які досі не повернув позивачу. На неодноразові звернення позивача до відповідача останнім не вчинено жодних дій та кошти позивачу не повернуто.

У зв`язку з цим просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача основну суму боргу за розпискою у розмірі 2500 доларів США, а також судові витрати.

У судове засідання позивач та її представник, не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. До суду позивачем подано заяву у якій зазначила, що розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити. Долучила до матеріалів справи оригінал розписки від 16.04.2024.

Відповідач у підготовче засідання, які призначені на 21.01.2026, 17.03.2026, та судові засідання, які призначені на 30.04.2026, 24.06.2026 та 05.08.2026 не з"явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Будь-яких заяв від нього, а також відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд призначив проголошення рішення о 11-00 год. 12.08.2026.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, вважає за необхідне зазначити наступне.

За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду на захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 16 квітня 2024 року отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2500 доларів США, з строком повернення до кінця 2024 року, що підтверджується відповідною розпискою від 16 квітня 2024 року.

ОСОБА_2 гроші ОСОБА_1 не повернув.

Згідно ст.1046ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч. 2ст.1047ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

У постанові від 02.07.2014 р. в справі № 6-79цс14 Верховний Суд України висловив правову позицію про те, що відповідно до норм ст. ст.1046,1047ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

Частиною 1ст.1049ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені в договорі.

Зі змісту частини 1статті 530ЦК України вбачається, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що в порушення договірних умов, відповідач ОСОБА_2 не виконав свого зобов`язання перед позивачем по поверненню суми позики у розмірі 2500 долларів США. Оригінал боргової розписки від 16 квітня 2024 року наявний у позивача та долучено до матеріалів справи, що свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.

Ці обставини, з урахуванням вимог ст.545ЦК України свідчать про невиконання відповідачем боргового зобов`язання перед позивачем щодо повернення отриманих у борг 2500 доларів США.

Долучена до матеріалів справи розписка містить відомості про те, що відповідач ОСОБА_2 отримав 16.04.2024 року грошові кошти у розмірі 2 500 доларів США із зобов`язанням їх повернення до кінця 2024 року, тобто предметом позики є саме грошові кошти надані у борг(позику).

Статтею 629 ЦК України, визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідачем не спростовано факт отримання коштів та повернення їх позивачу у строк.

З огляду на вказане вище та враховуючи те, що вказана розписка містить грошове зобов`язання відповідача щодо повернення грошових коштів у сумі 2500 доларів США та за своїм змістом посвідчує факт передачі грошових коштів у визначеному розмірі в день складання договору позики. Тобто вказаною розпискою підтверджується як факт отримання позичальником грошових коштів за договором позики, так і зобов`язання їх повернути у визначений строк, позовні вимоги підтверджені належним та допустимим доказом(оригіналом розписки), тому суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити.

У зв`язку з чим з огляду на положення ч.1,3 ст. 13 ЦПК України згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, тому суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача заборгованість за договором позики від 16.04.2024 у заявленому позивачем розмірі 2500 доларів США, тобто позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем було сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 530,533,545,1046,1047,1049ЦК України, ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 141, ч.1 ст.259, 263-265, 273, 274, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за розпискою задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суму боргу за розпискою в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США, судові витрати в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 12 серпня 2026 року.

Суддя І.В. Щербаченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua